Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
05 жовтня 2010 року справа №2а-10083/10/0570 < приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Яманко В.Г., Юрко І.В., при секретарі: Драній Л.Г., за участю третьої особи: Лукащук Т.М. - по довіреності; розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Новоазовському районі та Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі № 2а-10083/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі, третя особа - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя, про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782300 від 13.07.2009 на суму 264924,08 грн.,
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що за наслідками перевірки, проведеної 24.06.2009 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя, було встановлено порушення позивачем п. 12 ч. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді реалізації паливно-мастильних матеріалів та тютюнових виробів без наявності на місці реалізації накладних на Бензин А-80 - 3566,4 л на загальну суму 20507,03 грн., Бензин А-95 - 5345,30 л на загальну суму 35813,51 грн., Бензин А-92 - 7043,9 л на загальну суму 45433,15 грн., ДП - 4976,37 л на загальну суму 27370,03 грн., тютюнові вироби згідно з відомістю залишків. За результатами розгляду матеріалів перевірки, начальником ДПІ у Новоазовському районі було прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, з яким позивач не згоден та зазначає, що дане рішення було прийняте з порушенням діючого законодавства.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року позов було задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, обидва податкових органи подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні представник третьої особи наполягав на задоволенні апеляційної скарги, інші сторони до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином. Згідно приписам частини 4 статті 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» перебуває на обліку в ДПІ у Новоазовському районі, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 23.05.2007 року № 23.
Згідно з наказом начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 1217 від 23.06.2009 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки» головному державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за розрахунковими операціями Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Ногашу Д.М. та старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за розрахунковими операціями Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Гейману С.К. доручено проведення перевірки ТОВ «Азовнефтепродукт» (ідентифікаційний код 330656880), АЗС за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, 170.
24.06.2009 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя у позивача на АЗС № 15 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, 170, проводилась перевірка дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої був складений акт № 0428/05/81/23/33065688 від 24.06.2009 року.
В ході проведення перевірки встановлено реалізацію паливно-мастильних матеріалів без наявності накладної на відпуск продукції на місці здійснення реалізації на АЗС № 15. Перевіркою встановлені залишки паливно-мастильних матеріалів на місці реалізації згідно Х-звіту за 24.06.2009 року: Бензин А-80 - 3566,4л на загальну суму 20507,03 грн., Бензин А-95 - 5345,30 л на загальну суму 35813,51 грн., Бензин А-92 - 7043,9 л на загальну суму 45433,15 грн., ДП - 4976,37 л на загальну суму 27370,03 грн. Також у крамниці АЗС № 15 на реалізації знаходились тютюнові вироби без накладної.
При перевірці позивача встановлені порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
13.07.2009 року начальником ДПІ у Новоазовському районі Лобовим В.А. було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782320, яким на підставі вказаного вище акту перевірки встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно ст.ст. 20, 21 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 264924,08 грн.
На рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивачем подавалися скарги в порядку адміністративного оскарження, але задоволені вони не були.
Закон України "Про державну податкову службу в Україні" визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції, права, правові основи діяльності, види перевірок, умови та порядок їх здійснення, умови допуску посадових осіб до проведення перевірок та іншого відповідачем не доведено.
Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до п. 1 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 12 ст. 3, ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782320 від 19.07.2009 року, підставою для застосування даних санкцій ним визначено ст.ст. 20, 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Проте, колегія суддів зазначає, що у даному випадку податковий орган помилково розтлумачив дані норми Закону.
Відповідно до статей 20, 21 вищевказаного Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, колегія суддів зазначає, що акт перевірки жодним чином не відображає виявлення відповідачем порушення позивачем порядку обліку товарів за місцем їх реалізації, оскільки позивачем здійснювався такий облік за місцем реалізації у книзі обліку доходів та витрат, реалізація паливно-мастильних матеріалів проводилася через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а тому визначена в акті перевірки відсутність документів на придбання товару не передбачена як підстава відповідальності згідно ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що застосування штрафної санкції до суб'єкта підприємницької діяльності, який реалізує товар без підтверджуючих документів на його придбання і веде при цьому облік товарів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів та витрат, а реалізацію товару проводить через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, ст.ст. 20, 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачено.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Отже, системний аналіз вищенаведених нормативно-правових актів свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Таким чином, оскаржуване рішення прийняте відповідачем всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Новоазовському районі та Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі № 2а-10083/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 7 жовтня 2010 року.
Головуючий: Г.М.Міронова
Судді: І. В. Юрко
В.Г.Яманко