Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
29 вересня 2010 року справа №2а-5231/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Піднебесний А.П. - довір. від 30.01.2010 року № 144
від відповідача - не з'явились
від прокурора - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Групова збага?чувальна фабрика “Білоріченська”
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 27.07.2010 року
у справі № 2а-5231/10/1270
за позовом Прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємтсва “Національна енерг?етична компанія “Укренерго” в особі Інспекції Держенергонагляду у Донбаському регіоні
до відповідача Відкр?итого акціонерного товарист?ва “Групова збагачувальна фабрика “Білоріченська”
про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 5100 грн.
Прокурор Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства “Націо?нальна енергетична компанія? “Укренерго” в особі Інспекції? Держенергонагляду у Донбась?кому регіоні звернувся до Лу?ганського окружного адмініс?тративного суду з позовної за?явою до Відкритого акціонерн?ого товариства “Групова збагачувальна фабрика “Білорічен?ська” про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 5100 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 року у справі № 2а-5231/10/1270 (суддя Шембелян В.С.) позовна заява задоволена.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що з позовною заявою звернувся Прокурор Луганської області, який не є стороною у справі та не навів доводів щодо порушення його прав та інтересів.
Вважає, що Прокурор взагалі не мав права звертатись з позовною заявою в розумінні норм чинного законодавства України.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.
Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області здійснила перевірку виконання припису від 09.11.2009 року № 02/21-0779 ВАТ “ГЗФ “Білоріченська”, за результатами якої складений акт від 03.03.2010 року № 02/21-0019.
Відповідно до вказаного акту товариством не виконаний у встановлений строк зазначений припис щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства про електроенергетику.
На підставі акту перевірки до ВАТ “ГЗФ “Білоріченська” накладений штраф за порушення законодавства про електроенергетику в сумі 5100 грн., про що винесена постанова від 15.03.2010 року № 02/21-0019.
Оскільки ВАТ “Групова збагачувальна фабрика “Білоріченська” сума штрафу у добровільному порядку не сплачена, Прокурор Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в осбі Інспекції Держенергонагляду у Донбаському регіоні звернувся до суду з позовною заявою про стягнення зазначеної суми.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм процесуального та матеріального права, та зазначається, що Прокурор не є стороною у справі, тому не має підстав для звернення до суду з позовними заявами про стягнення сум штрафних санкцій.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України “Про енергозбереження”.
Відповідності до ст. 9 Закону України “Про енергозбереження” основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здійснення функцій по контролю у відповідній сфері.
Статтею 26 цього Закону визначено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження, згідно з Порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.
Інспекція Держенергонагляду в Луганській області є структурним підрозділом Відокремленого підрозділу Держенергонагляду у Донбаському регіоні ДП “НЕК “Укренерго”, згідно п. 1.2 Положення про Держенергонагляд у Луганській області.
Тобто, функція державного енергетичного нагляду делегована Держенергонагляду, що діє у складі ДП “НЕК “Укренерго”.
Пунктом 1 Положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1540 передбачено, що Міністерство палива та енергетики України (Мінпаливенерго) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінпаливенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому та нафтогазовому комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс).
Згідно з п. п. 27 п. 4 зазначеного Положення Інспекція Держенергонагляду в Луганській області здійснює у межах своїх повноважень функції державного енергетичного нагляду за додержанням режимів споживання електричної та теплової енергії, а також вимог технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики та альтернативної енергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України.
Наказом Мінпаливаенерго “Про державний енергетичний нагляд” передбачено, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії безпосередньо підпорядкована Мінпаливоенерго України щодо виконання функцій, покладенних Положенням про Держенергонагляд, здійснює допоміжні заходи забеспечення надійного сталого функціонування об'єднанної енергетичної системи України та діє у складі державного підприємства “НЕК “Укренерго”.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про електроенергетику” державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, визначеному законодавством України
Згідно ст. 5 Закону України “Про енергозбереження” суб'єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюється проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства та промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та не заперечується відповідачем, позивачем проведена перевірка виконання відповідачем вимог припису від 09.11.2009 року №02/21-0779 про усунення порушень законодавства про електроенергетику, зафіксовано невиконання відповідачем пунктів № 1-2, 14-16 припису.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензування у вигляді штрафу.
Частиною 5 статті 9 Закону України “Про електроенергетику” Інспекції надане право застосування, у встановленому порядку, санкцій до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів у сфері ПЕК.
У зв'язку з встановленим порушенням на підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем винесена постанова від 15.03.2010 року № 02/21-0019 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., яка надіслана відповідачу та у встановленому законом порядку не оскаржена та не скасована.
Відповідно до п. 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. № 1312, передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
На час подання адміністративного позову відповідач у встановленому порядку суму штрафних санкцій не сплатив.
Відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
2) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
3) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
4) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Згідно ст. 1 Закону України “Про прокуратуру” прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Статтею 5 зазначеного Закону визначені функції прокуратури, серед яких, зокрема, прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються функції щодо представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Оскільки несплата штрафних санкцій, накладених за порушення законодавства про електроенергетику може завдати істотної шкоди інтересам держави у сфері використання енергетичних ресурсів, то прокуратура у спорі, що розглядався, виступає на захисті державних інтересів.
Таким чином, довід заявника апеляційної скарг щодо відсутності у Прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовної заяви, постанова суду прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права, тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про енергозбереження”, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Гр?упова збагачувальна фабрика? “Білоріченська” на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 року у справі № 2а-5231/10/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 року у справі № 2а-5231/10/1270 за поз?овом Прокурора Луганської об?ласті в інтересах держави в ос?обі Державного підприємства “Національна енергетичн?а компанія “Укренерго” в осбі І?нспекції Держенергонагляду у Донбаському регіоні до Від?критого акціонерного товари?ства “Групова збагачувальна фабрика “Білоріченська” про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 5100 грн. - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
Л.В.Губська