Справа № 344/18687/23
Провадження № 2/344/768/24
28 травня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. В обґрунтування позову зазначив, що 27.10.2018 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Від цього шлюбу у сторін народилась дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так як спільне життя у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалось, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області по справі №344/5750/21 від 11.05.2021 року, шлюб було розірвано. Згідно з вищезазначеним рішенням суду, дочка ОСОБА_3 залишилась проживати разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визначали спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батьком, не укладали про це угоду та не мали усних домовленостей. Ними було прийняте рішення про регулярне спілкування батька та дитини.
Після розлучення відповідачка почала поводити себе незрозуміло., чинити штучні перешкоди у побаченнях з донькою, а згодом перестала виходити на зв'язок, не відповідала в месенджерах та на мобільні виклики. Зазначене підтверджується знімками екрану телефона де зображене листування сторін у застосунку Instagram. З даної переписки вбачається небажання відповідачки спілкуватися з колишнім чоловіком, давати йому доньку для побачень з нею тощо. Окрім цього, свідком дій відповідачки, які полягають у чиненні перешкод у спілкуванні та вихованні дитини є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється бабусею ОСОБА_3 . Спілкування бабусі відбувається із третьою особою з метою дізнатись про справи своєї онуки, а будь-яке спілкування із відповідачкою зводиться до ігнорування повідомлень, що підтверджується знімками екрану телефона де зображене листування в месерджерах Viber та Instagram.
Станом на сьогодні позивач вичерпав усі компромісні способи вирішення конфліктів, які спричинені відповідачем та з метою дотримання прав та інтересів своєї малолітньої доньки, повноцінного виконання свого батьківського обов'язку виховувати дитину, позивач був змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.
Для реалізації участі у вихованні доньки, позивач звернувся до Служби у справах дітей виконавчого комітету міської ради в м. Івано-Франківськ з метою проведення обстеження житлово-побутових умов його місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з актом Служби у справах дітей виконавчого комітету міської ради в м. Івано-Франківськ від 15.09.2023 складеного за результатами обстеження житлово-побутових умов сім'ї на підставі заяви ОСОБА_1 для проживання та перебування дитини у квартирі АДРЕСА_2 створено всі необхідні умови на період встановлення днів та годин зустрічей з батьком. Вважає, що повноцінне виховання дитини є основним та базовим критерієм для сім'ї та самої дитини. Обов'язок, щодо виховання доньки позивач має можливість повноцінно та належно виконати, лише за умови безпосереднього спілкування, побачень та контакту з донькою. Відповідач, будучи батьком дитини прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов'язком. Окрім наведеного, реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини. ОСОБА_5 , який є батьком дитини, піклується про доньку та любить її, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною. Позивач є офіційно працевлаштованим, з достатнім рівнем заробітку, не вживає спиртні напої та наркотичні засоби, немає шкідливих звичок, має належні умови проживання та перебування за місцем свого проживання разом з донькою. Окрім цього, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.
Відтак, позивач, розуміючи малолітній вік доньки та потребу на даний час перебування доньки з матір'ю вважає за необхідне визначити спосіб спілкування та побачень з дитиною, які полягають в наступному:
- Батько ОСОБА_1 має право на спілкування та побачення з донькою 5 (п'ять) разів на тиждень. Офлайн побачення повинні відбуватися не менше ніж чотири години поспіль на день;
- Побачення та спілкування батька ОСОБА_1 з донькою у вищевизначений час повинні відбуватися не менше ніж 20 (двадцять) хвилин безперервного спілкування в день, це стосується онлайн побачень через відеозв'язок;
- Побачення батька з донькою повинні відбуватися через відеозв'язок за допомогою месенджерів у разі неможливості реальних зустрічей;
- Побачення з донькою повинні проходити фізично у заздалегідь визначеному місці, наприклад парк, кафе, ігрові кімнати, помешкання батька тощо мінімум 3 рази в тиждень не більше 8 (восьми) годин в день;
- Побачення батька з донькою повинні відбуватися за відсутності матері дитини;
- Батько ОСОБА_1 має право на безперервне проведення часу з дитиною за відсутності матері на території або протягом 10 днів шість разів на рік.
- Безперервне проведення часу є спільне проживання з дитиною, ночівля, спільні прогулянки, проведення дозвілля, піклування, харчування тощо. Фінансове забезпечення за перебування доньки в цей період з ним несе батько;
- Батько ОСОБА_1 має право проводити спільні поїздки на відпочинок (за кордоном або на території України) разом із донькою два рази на рік, присутність матері є не обов'язковою;
- Батько має право бути присутнім на святкуванні кожного дня народження своєї доньки, за бажанням доньки святкування днів народжень може відбуватись за місцем проживання батька;
- Батько має право за бажанням доньки святкувати з нею свята такі як Різдво, Новий Рік; Пасха;
- Батько має право знати всю інформацію про доньку, а матір в свою чергу зобов'язується таку інформацію надавати та не приховувати;
- У разі будь-яких змін у здоров'ї доньки мати ОСОБА_2 зобов'язана про це повідомляти батька ОСОБА_6 ;
- ОСОБА_1 має право перебувати у закладах охорони здоров'я разом зі своєю донькою, бути присутнім на медичних оглядах, відвідувати оздоровчі комплекси тощо;
- Батьки спільно приймають рішення стосовно виховання, навчання, розвитку, лікування дитини, узгоджують між собою усно або у письмовому вигляді навчальні та лікувальні заклади для дитини, спортивні та інші заклади для розвитку здібностей дитини.
Враховуючи наведене просить суд зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усунути перешкоди у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; визначити спосіб спілкування та побачень з дитиною за наступним графіком:
- Батько ОСОБА_1 має право на спілкування та побачення з донькою 5 (п'ять) разів на тиждень. Офлайн побачення повинні відбуватися не менше ніж чотири години поспіль на день;
- Побачення та спілкування батька ОСОБА_1 з донькою у вищевизначений час повинні відбуватися не менше ніж 20 (двадцять) хвилин безперервного спілкування в день, це стосується онлайн побачень через відеозв'язок;
- Побачення батька з донькою повинні відбуватися через відеозв'язок за допомогою месенджерів у разі неможливості реальних зустрічей;
- Побачення з донькою повинні проходити фізично у заздалегідь визначеному місці, наприклад парк, кафе, ігрові кімнати, помешкання батька тощо мінімум 3 рази в тиждень не більше 8 (восьми) годин в день;
- Побачення батька з донькою повинні відбуватися за відсутності матері дитини;
- Батько ОСОБА_1 має право на безперервне проведення часу з дитиною за відсутності матері на території або протягом 10 днів шість разів на рік;
- Безперервне проведення часу є спільне проживання з дитиною, ночівля, спільні прогулянки, проведення дозвілля, піклування, харчування тощо;
- Фінансове забезпечення за перебування доньки в цей період з ним несе батько;
- Батько ОСОБА_1 має право проводити спільні поїздки на відпочинок (за кордоном або на території України) разом із донькою два рази на рік, присутність матері є не обов'язковою;
- Батько має право бути присутнім на святкуванні кожного дня народження своєї доньки, за бажанням доньки святкування днів народжень може відбуватись за місцем проживання батька;
- Батько має право за бажанням доньки святкувати з нею свята такі як Різдво, Новий Рік, Пасха;
- Батько має право знати всю інформацію про доньку, а матір в свою чергу зобов'язується таку інформацію надавати та не приховувати;
- У разі будь-яких змін у здоров'ї доньки мати ОСОБА_2 зобов'язана про це повідомляти батька ОСОБА_6 ; ,
- ОСОБА_1 має право перебувати у закладах охорони здоров'я разом зі своєю донькою, бути присутнім на медичних оглядах, відвідувати оздоровчі комплекси тощо;
- Батьки спільно приймають рішення стосовно виховання, навчання, розвитку, лікування дитини, узгоджують між собою усно або у письмовому вигляді навчальні та лікувальні заклади для дитини, спортивні та інші заклади для розвитку здібностей дитини.
30.10.2023 року відповідачкою подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що у своїй позовній заяві позивач вказує, що після розлучення вона почала поводити себе незрозуміло і почала чинити штучні перешкоди у побаченнях із донькою, згодом перестала виходити на зв'язок, не відповідала у месенджерах та на мобільні виклики. На підтвердження даних обставин Відповідач надає знімки екрану зображень їхніх листувань та її листувань із колишньою свекрухою в соцмережі Instagram. Зазначає, що дані переписки датовані ще 2021 роком і з них чітко видно, що вона не уникає розмов із Відповідачем стосовно дитини, відповідає на його питання з приводу місцезнаходження дочки і пояснює позивачу, що вона до вечора перебуває на роботі, просить написати його чітко, коли саме він зможе побачитись із дитиною, бо їхні робочі графіки не сходяться. Своє місце проживання з дитиною вона не змінювала і ніщо не заважало позивачу провідати доньку, коли писала, що вона захворіла, так само як і в інші будні дні, коли відповідачка перебувала на роботі. Зазначає, що не забороняла позивачу бачитись із донькою, коли та перебувала з нянею чи її мамою. Більше того, вони домовлялись, що він як батько буде виконувати свої обов'язки щодо виховання дитини регулярно, але як вбачається із наданих позивачем знімків екрану листувань, вона звертала його увагу, що він то зникає, то з'являється, матеріальної участі в утриманні дитини не бере. Залишається відкритим питання, де був позивач із 2021 року по сьогоднішній день і що заважало йому бачитись із донькою.
В разі вчинення нею реальних перешкод у спілкуванні з дитиною, позивач за весь цей час міг звернутися в орган опіки та піклування чи до суду та встановити графік побачень із дитиною. Однак, даний позов він подав лише після того, як вона ініціювала стягнення з нього аліментів на утримання доньки в судовому порядку. Відповідач у телефонному режимі прямо говорив їй про те, що даний позов спровокований її бажанням стягувати з нього аліменти.
Вважає, що докази про вчинення нею перешкод у спілкуванні позивача з дитиною є недостатніми, порушене право позивача нічим не доведене. Вона жодним чином не заперечує проти спілкування позивача з дитиною, але з огляду на великий період часу, поки вони не бачились, дитина втратила з ним психоемоційний зв'язок і ці зустрічі можуть бути для неї психологічно травматичними. Тому це треба враховувати при визначенні графіку побачень та способів участі Позивача у вихованні дитини.
Щодо вимоги про визначення способу спілкування та побачень батька з дитиною до 5 разів на тиждень чи до 8год в день, то такий формат спілкування значно впливатиме на сталий спосіб життя дитини та її охоронювані законом інтереси. Важливо збалансувати час, щоб забезпечити належний розвиток і навчання дитини, а також відчуття безпеки та підтримки від обох батьків.
Батько дитини має право на спілкування з донькою, однак це не повинно заважати її нормальному розвитку. Тому слід створити умови для одночасного спілкування з дитиною обох з батьків. Зважаючи на те, що дитина має надто незначний вік (4 роки) спілкування батька з дитиною доцільно обумовити присутністю матері та зменшити кількість часу.
Вона працює у ТОВ «Гістологія» з 01.09.2021 року та займає посаду лаборанта. Робочий графік з понеділка по п'ятницю з 10:00 до 17:42год. Також донька відвідує Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №36 «Віночок» з 7:00 по 19:00 год з понеділка по п'ятницю. Дані обставини також просить врахувати при встановленні графіку побачень батька з дитиною.
Стосовно вимоги позивача про безперервне проведення часу з дитиною за відсутності матері протягом 10 днів шість разів на рік. Враховуючи малолітній вік доньки, її відчуття емоційної прив'язаності до відповідачки та наявність стійкого емоційного контакту з нею, вважає, що дана тривалість та частота зустрічей є надто травматичною для їхньої дитини. Вважає, що варто віднайти більш збалансований підхід, який враховував би потреби та розвиток їхньої доньки. Для організації гармонійного життя і розвитку дитини вона повинна мати стабільне місце проживання, а батько може реалізовувати своє право на виховання та спілкування з донькою шляхом періодичних побачень за встановленим графіком. Такий спосіб участі позивача у вихованні дитини відповідатиме інтересам малолітньої дитини, дозволятиме підтримувати психологічний контакт дитини з батьком та забезпечити для дитини стабільні умови життя та тижневого розпорядку.
Стосовно вимоги позивача про проведення зустрічей батька із донькою без участі відповідачки та про спільний відпочинок з донькою на території України/за кордоном, звертає увагу на психологічну характеристику психоемоційного стану дитини та сімейних відносин від 26.10.2023 року.
Отже, проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини. Між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок, а дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір'ю, повноцінно не сприймає позивача як батька. Тому, для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив'язаності дочки до батька.
Враховуючи небезпеку та нестабільну ситуацію в Україні, вважає, що безпека їхньої малолітньої доньки є пріоритетом. Тому спільний відпочинок дитини з батьком не може бути тривалим та повинен детально попередньо проговорюватись з відповідачкою. З приводу відпочинку за кордоном, то це можливо тільки тоді, коли Позивач налагодить із дитиною сталий емоційний зв'язокі виключно в її присутності.
Враховуючи наведене, вимога позивача про тривалі поїздки на відпочинок не завжди може бути безпечним для їхньої доньки.
З приводу святкування Позивача з донькою днів народження та інші свята за її бажанням не заперечує.
З приводу надання Відповідачу інформації про доньку, її стану здоров'я і можливості відвідувати з нею лікарів, то такої можливості Позивач не позбавлений.
Проведення зустрічей батька з дитиною такої частоти та без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір'ю, повноцінно не сприймає позивача як батька. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив'язаності дочки до батька.
07.11.2023 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, який обґрунтовує тим, що відповідачка зазначає, що не забороняла позивачу бачитись з дитиною та акцентує увагу на тому, що переписки надані позивачем разом з позовною заявою датовані 2021 роком та наголошує, що «залишається відкритим питання, де був позивач із 2021 року по сьогоднішній день і що заважало йому бачитись з донькою». Вищезазначене повністю суперечить реальним обставинам справи, адже як уже зазначалось у позовній заяві після розлучення відповідачка почала поводити себе незрозуміло для ОСОБА_1 , почала чинити штучні перешкоди у побаченнях з донькою, а згодом перестала виходити на зв'язок. Відсутність переписки з відповідачкою та будь-якого контакту з нею після 2021 року було зумовлено самою відповідачкою, адже зв'язок з нею обірвався, телефонні дзвінки на її контактний номер телефону не доходили та на думку позивача у всіх месенджерах він був «заблокований». На думку позивача, після того як відповідачка дізналася, що її колишній чоловік знову одружився, тобто 2021 року, вона почала поводити себе відносно побачень з дитиною дуже категорично і з того моменту перестала давати бачитись з донькою. Крім того, як зазначає відповідачка, що нічого не заважало позивачу бачитись з донькою коли остання захворіла, або перебуває з нянею чи матір'ю відповідачки. Однак, зазначене не відповідає дійсності, адже позивач завжди намагався відвідати свою доньку, а відповідачка чинила в цьому перешкоди, більше того, позивач навіть вдавався до «маніпуляцій», зокрема, купляв подарунки дитині і так як відповідачка не дозволяла ОСОБА_1 приходити, то позивач просив свого друга, хрещеного батька доньки ( ОСОБА_7 ) передавати подарунки своїй доньці. Коли ОСОБА_7 приїжджав, відповідачка не впускала його до помешкання адже думала що і позивач приїхав з ним. Одного разу, коли ОСОБА_7 вдалось потрапити в квартиру до відповідачки та дитини й передати подарунки від позивача доньці, відповідачка на очах у доньки ці подарунки забрала та викинула у кладову кімнату. Після цих дій які наведені вище, позивач знову намагався вийти на контакт з відповідачкою, спитати як донька, але не отримував відповідей. Фото доньки відповідачка також перестала надсилати з кінця 2021 року, позивач мав змогу побачити зображення доньки тільки ті, які йому показували хрещені батьки його доньки. Щодо тверджень позивачки, що вона та ОСОБА_8 не могли узгодити побачення з дитиною, бо їхні робочі графіки не співпадали, зазначає, що позивач неодноразово наголошував відповідачці, що візьме вихідний на будь-який зручний день, для того щоб побачити дитину, на що завжди отримував відмови. Дані відмови не були обґрунтованими та не відповідали дійсності. Також відповідачка зазначає, що позивач ініціював подачу позову по даній справі тільки після того як вона ініціювала стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання доньки та не робив цього раніше. Вищезазначене, пояснюється тим, що відповідачка повідомила позивача, що тільки судовий порядок отримання аліментів її буде влаштовувати та після цього вона буде давати йому бачитись з дитиною, однак отримання судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.08.2023 не змінито поведінки відповідачки та вона продовжувала чинити перешкоди у побаченнях з донькою. У зв'язку із зазначеним позивач був змушений звернутися з позовом до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Щодо надання відповідачкою до суду Психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 складеного психологом-діагностом ТОВ «Серденько» Центру психологічної допомоги дітям «Серденько» Магістром психологічних наук ОСОБА_9 , зазначає, що дана характеристика містить емоційну, мовленнєву та загальну характеристику дитини, загальні висновки про зв'язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається, єдине, що міститься у висновку про її біологічного батька - записане зі слів матері і не відповідає реальним обставинам. Висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, не містить інформації про спілкування психолога з батьком дитини, є неповним, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
З наданих додатків до відзиву не вбачається можливим встановити допустимість такого доказу як Психологічна характеристика психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки, відповідачкою до відзиву на позовну заяву не додано підтвердження наявності в ОСОБА_10 відповідної спеціалізації та сертифікації на проведення психологічних бесід з дітьми та надання висновків/характеристик за результатами таких бесід. Тому, вважає такий доказ неналежним та не допустимим.
Зазначає, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво-важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дитини, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати і інтересам дитини.
Відповідач, будучи батьком дитини прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов'язком. Окрім наведеного, реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини. З відзиву, який наданий відповідачкою, вбачається, що остання погоджується з деякими позовними вимогами, деякі вважає не співмірними з можливостями дитини враховуючи її вік та розпорядок дня.
Від представника позивача надійшла заява про погодження з висновком Служби у справах дітей та розгляд справи без його участі.
Від представника відповідача надійшла заява про погодження з висновком Служби у справах дітей та розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подали висновок ООП щодо даного спору.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд виходить з наступного.
Сторони є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 від 25.04.2019 року (а.с.15).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.05.2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Неповнолітню дитину: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишено на проживанні з матір'ю ОСОБА_2 (а.с.18-21).
З довідки №15233 від 04.08.2023 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.16).
Як вбачається із судового наказу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.08.2023 року вирішено стягувати із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 від усіх доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с.47).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_1 від 15.09.2023 року обстеженням встановлено, що в помешканні створено належні житлово-побутові умови для проживання, перебування дитини (а.с.32).
Як вбачається з довідки, виданої директором ЗДО (ясла-садок) №36 «Віночок» Зелінською О. від 26.10.2023 року №117 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно відвідує середню групу №12 «Веселка» ЗДО №36 «Віночок» (а.с.48).
Із графіку обліку робочого часу працівників лабораторії ТзОВ «Гістологія» за жовтень 2023 року лаборант ОСОБА_2 працювала в період часу з 02.10.2023 року по 06.10.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв.; з 09.10.2023 року по 13.10.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв.; з 16.10.2023 року по 20.10.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв.; з 23.10.2023 року по 27.10.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв.; з 30.10.2023 року по 31.10.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв. (а.с.49).
З психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного психологом-діагностом ТзОВ «Серденько» Центру психологічної допомоги дітям «Серденько», магістром психологічних наук ОСОБА_13 встановлено, що під час психологічного обстеження дівчинка проявила комунікабельність. Під час взаємодії дівчинка була пасивною, лякливою, мовчазною, не підтримувала контакт зі спеціалістом. Що свідчить про пошук безпечного місця та страх оточення. Емоційний фон під час обстеження стійкий, зовнішні емоційні прояви стримані. Спостерігалась послідовність, слухняність, ігнорування дитиною завдань які не подобались. Діагностика дитини проводилась у присутності матері, так як залишатись в кімнаті самою дитина відмовилась. Мама була попереджена про правила взаємодії. Дівчинка часто дивилась на маму, потім присіла до мами та стала до неї тулитись.
У ході бесіди з мамою було визначено, що вони з біологічним батьком дитини розлучені. Наразі мама має іншого чоловіка, з яким проживає 2 роки. Рік тому дівчинка почала несподівано називати його батьком. Про стосунки доньки з біологічним батьком дитини, мама розповіла, що одразу після розлучення біологічний батько періодично приїздив, потім зникав, і два останні роки батько не з'являвся та не встановлював контакт. Востаннє донька бачила батька більше двох років тому, донька тоді злякалась. Мама досліджуваної повідомила, що наразі біологічний батько хоче бачитись із дитиною без присутності матері. ОСОБА_3 розповіла, що живе з мамою, татом, сестричкою ОСОБА_14 . Маму звати ОСОБА_15 , а тата - ОСОБА_16 . ОСОБА_3 розповіла, що називає їх «мама» і «тато» Уході діагностики дівчинка повідомила, що любить маму, тата, сестру. Дівчинка розповіла, що тато часто сумний, але часто посміхається; мама частіше весела, також посміхається часто. Менша сестричка також частіше є веселою.
Дослідження сімейних відносин дитини дозволило встановити позитивний образ родини: мама, тато, вона і сестричка. Мама є безпечним дорослим та гарантом надійності світу для дитини. За методикою «Міжособистісні відносини дитини» встановлено важливість матері в житті дитини, емоційну близькість з мамою. Також, наявну конкуренцію за увагу щодо меншої сестри та важливість меншої сестрички для дівчинки. За методикою «Малюнок будинку» також встановлено довірчі стосунки у родині та повний образ родини: мама, тато, дитина. ОСОБА_3 поселила у будинок дівчинку, маму і тата. Що також підтверджує і наявну конкуренцю про увагу до сестри.
Також із зазначеного висновку вбачається, що з метою створення безпечних умов перебування дитини не рекомендовано перебувати із незнайомими дитині дорослими без присутності матері. Поки не пройде період адаптації дитини, зникне тривога до незнайомого дорослого (в даному контексті біологічного батька), та з'явиться бажання перебувати разом. Рекомендації: Підтримка дитини у стресових ситуаціях та приділення уваги значущими дорослими. Створити безпечні умови проживання та перебування дитини, • зменшити рівень стресоутворюючих факторів. Враховувати почуття та бажання дитини при взаємодії. Рекомендована підтримка щодо самостійності дівчинки. Рекомендована робота з психологом з метою покращення соціалізації дитини та стабілізації психоемоціного стану. Рекомендована увага значущих дорослих щодо безпеки проживання та перебування дитини. (а.с.52-53).
Згідно довідки, виданої директором ТзОВ «Гістологія» від 27.10.2023 року ОСОБА_2 працює у ТОВ «Гістологія» з 01.09.2021 року по даний час (а.с.51).
Відповідно до графіку обліку робочого часу працівників лабораторії ТзОВ «Гістологія» за листопад 2023 року лаборант ОСОБА_2 працювала в період часу з 01.11.2023 року по 06.11.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв.; з 06.11.2023 року по 10.11.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв.; з 13.11.2023 року по 17.11.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв.; з 20.11.2023 року по 24.11.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв.; з 27.11.2023 року по 30.11.2023 року з 10 год. до 17 год.42 хв. (а.с.50).
Згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Преамбулою, ст.ст. 5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов'язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Частиною 1 ст.150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім'ї, родини.
Згідно ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини (ст. 157 СК України).
За частинами першою та другою ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Таким чином, законодавство України закріпило право одного з батьків, хто проживає окремо від дитини, на спілкування з нею та право брати участь у її вихованні.
Законодавством також встановлений обов'язок батьків або інших осіб, з якими проживає дитина не чинити перешкоди у здійсненні батьком прав щодо виховання сина та правовий механізм захисту цього права у випадку його порушення у судовому порядку.
Із системного тлумачення ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ст.ст.7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. №2402-III, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У відповідності до ч.2 ст.15 цього ж Закону, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами на даний час позивач та відповідач проживають окремо, спільного побуту не ведуть.
ОСОБА_2 разом з донькою проживають в м.Івано-Франківську.
Малолітня ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує ЗДО (ясла-садок) № 36 «Віночок». Дівчинку виховує мама, вона сумлінно ставиться до виховання та навчання дитини.
Згідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Згідно висновку про усунення перешкод батькові ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (Додаток 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 02.05.2024 №564) встановлено, що беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини від 10.04.2024 року, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради вважає за доцільне надати Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області висновок про визначення способів участі батькові ОСОБА_1 у вихованні та спілкування з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : перша та третя середа, другий та четвертий четвер з 17.00 год до 19.00 год; перша та третя субота, друга та четверта неділя з 16.00 год до 18.00 год з урахуванням стану здоров'я та розпорядку дня дитини у присутності матері.
Із зазначеного висновку вбачається, що мати, бере активну участь у вихованні своєї дитини, цікавиться і життям, забезпечує регулярне відвідування дитиною ЗДО, є активним учасником освітньо-виховного процесу (співпрацює, допомагає педагогам), відвідує свята, розваги та батьківські збори, своєчасно здійснює оплату за харчування. Дитина охайна, акуратна, одягнена завжди належним чином, забезпечена комплексом сезонного одягу. З батьком, ОСОБА_1 , за час перебування дитини в закладі, не спілкувалися і жодного разу його не бачили. Відповідно до психолого-педагогічної характеристики дитини, наданої адміністрацією дошкільного закладу, який відвідує дитина, аналізуючи результати проведених методик, можна виділити наступні моменти: сім'я зображена в такому складі - ОСОБА_3, вітчим ОСОБА_17 , якого дівчинка називає татом, який є авторитетом для дитини, мама ОСОБА_18 та сестричка ОСОБА_14 . Дівчинка позитивно відгукується про всіх членів сім'ї, зокрема про вітчима, емоційний зв'язок з вітчимом та мамою присутній. Рідного батька, ОСОБА_1 , дівчинка не згадує під час бесіди, не розуміє про кого йде мова.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Статті 158, 159 СК України визначають порядок вирішення спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Зокрема, спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, попередньо розглядає орган опіки і піклування.
Підставою для подання позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною є : чинення перешкод тим з батьків, з ким проживає дитина, спілкуванню та вихованню дитини другим з батьків, який проживає окремо від неї; недодержання вимог рішення органу опіки та піклування.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Як встановлено судом, позивач не звертався із заявою до Органу опіки та піклування про визначення способу участі у вихованні його доньки, а безпосередньо звернувся до суду з даним позовом.
Суд враховує, що батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).
Запропонований позивачем у позовній заяві порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною відмінний від порядку, визначеного органом опіки та піклування у рішенні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 02.05.2024 №564.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що запропонований ним у позові порядок його участі у вихованні та спілкуванні із донькою відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, враховуючи, що позивач великий період часу не бачився з дитиною.
В той же час, суд враховує, що сторони погодилися з визначеним Органом опіки та піклування порядком участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою, а тому суд бере за основу той порядок, який був визначений рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від від 02.05.2024 №564.
Зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною слід задовольнити частково та встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 , у вихованні та спілкування з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : перша та третя середа, другий та четвертий четвер з 17.00 год до 19.00 год; перша та третя субота, друга та четверта неділя з 16.00 год до 18.00 год з урахуванням стану здоров'я та розпорядку дня дитини у присутності матері ОСОБА_2 , оскільки такий порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою на даний час не буде сприяти найкращим інтересам дитини.
Керуючись 4, 12, 13, 76-79, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 151, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною задовольнити частково.
Встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вихованні та спілкування з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 : перша та третя середа, другий та четвертий четвер з 17.00 год до 19.00 год; перша та третя субота, друга та четверта неділя з 16.00 год до 18.00 год з урахуванням стану здоров'я та розпорядку дня дитини у присутності матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Татарінова О.А.
Повний текст рішення складено 29 травня 2024 року