Справа № 308/8908/24
1-кс/308/3008/24
24 травня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
у складі учасників справи:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
кримінальне провадження 1-кп/308/3008/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024071170000169 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 лютого 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Ужгород, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України,-
встановив:
23 травня 2024 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25 лютого 2024 року близько 00:37 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою місця свого проживання у металевому вагончику за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка за кадастровим номером 2124884800:11:010:0323, координати картографічного вебсервісу «Google Maps»: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, тобто діючи з непрямим умислом, з метою заподіяння смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стоячи навпроти потерпілого, завдав кухонним ножем з руків'ям рожево-фіолетового кольору, з довжиною клинка 13,2 см який він утримував в своїй правій руці, один удар в грудну клітину ОСОБА_6 в область серця, спричинивши йому проникаюче колото-різаноне поранення грудної клітки з наскрізним пошкодженням серця, яке призвело до розвитку гемоперикарду із послідуючою гемотампонадою серця та розвитком гострої серцево-судинної недостатності, в результаті чого останній помер на місці події.
27 лютого 2024 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та у подальшому продовжено його дію до 25.05.2024 включно.
17 травня 2024 до суду скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Наразі ризики, які були прийняті судом при обрані щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та не відпали.
На думку слідчого, вказані обставини свідчать про неможливість застосування ОСОБА_4 особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою. З цих підстав більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не забезпечить реальної можливості запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КК України.
В клопотанні слідчий зазначає, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч. І ст.177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину, може незаконно впливати на свідків, шляхом їх підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України); вчинити інші кримінальне правопорушення, (п. 5 ст. І 77 КПК України) та існує ризик його протиправної поведінки.
Існування зазначених ризиків підтверджується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення та відомими даними про особу підозрюваного.
Зокрема, за вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, усвідомлюючи неминучість покарання, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, матиме можливість незаконно вплинути на свідків шляхом залякування чи інших протиправних дій, окрім того може здійснювати психологічний тиск та погрози, змусивши відмовитись від дачі показів.
Крім цього, ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення,оскільки не має офіційного джерела прибутку, міцних соціальних зв'язків не має.
Також, враховуючи, що майновий стан ОСОБА_4 є незадовільним, стан його здоров'я не перешкоджає триманню його під вартою, законні джерела існування в нього відсутні, що в сукупності характеризує особу ОСОБА_4 як небезпечну для суспільства, та таку яка не здатна ставати на шлях виправлення, чим створює загрозу для суспільства що дає підстави вважати, що останній вчинятиме нові кримінальні правопорушення, та переховуватись від слідства та суду, із-за відсутності обставин які б її від цього стримували, мотивували до законослухняного способу життя.
На підставі наведеного просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, у межах строку досудового розслідування до 25 травня 2024 року.
Прокурор у судовому засіданні підтримав внесене клопотання про, зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, у зв'язку з якими відносно підозрюваного було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні зазначив, що на його думку вказані в клопотанні прокурора ризики відсутні, однак проти задоволення клопотання не заперечують.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, Ужгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071170000169, відомості про яке 25 лютого 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
27.02.2024 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та у подальшому продовжено його дію до 25.05.2024 включно.
17.05.2024 до суду скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Матеріалами клопотання підтверджується факт надсилання обвинувального акта у кримінальному провадженні №12024071170000169 відносно ОСОБА_4 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини 4 статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною 6 статті 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.
У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).
У свою чергу, порядок проведення підготовчого судового засідання регламентується статтею 314 КПК України.
Відповідно до частини першої та другої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь (ч. 3 ст. 314 КПК України).
Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX), у взаємозв'язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.
Слідчий суддя встановив, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду кримінального провадження по суті.
Між тим, відомості про призначення підготовчого засідання у даному кримінальному провадженні відсутні, а строк дії ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області спливає 25 травня 2024 року, а відтак розгляд і вирішення клопотання прокурора, на даному етапі, віднесено до повноважень слідчого судді.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом приписів ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У вимірі обставин цього клопотання слідчий суддя звертає увагу на те, що на зміну підозри ОСОБА_4 висунуто обвинувачення, перевірка обґрунтованості якого являється прерогативою суду, який здійснюватиме розгляд кримінального провадження по суті.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років. Вказане правопорушення відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної ст. 12 КК України, віднесене до категорії особливо тяжких злочинів.
Прокурором під час судового засідання доведено, а стороною захисту не спростовано, наявність ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує останньому у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи, на переконання слідчого судді, не можуть запобігти вказаному ризику.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За правилами ч. 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до переконання за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою без визначення розміру застави, на період судового розгляду, до 22 липня 2024 року, включно.
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою строком на 60 днів з 24.05.2024 року до 22 липня 2024 року, включно.
Встановити строк дії ухвали до 22 липня 2024 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 28 травня 2024 року о 13 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1