Справа № 308/8890/24
29 травня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, одруженого, раніше судимого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ч.6 ст. 193 КПК України, яке мотивує тим, що 1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України; 2) наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК; 3) постановою слідчого від 24.04.2024 підозрюваного оголошено у міжнародний розшук.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити. Зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 15.04.2024 року у відповідності до вимог ч.2ст.135 КПК України було вручено 15.04.2024 року його сестрі ОСОБА_7 , а також 03.05.2024 року вручено його тітці ОСОБА_8 , яка проживає за однією адресою з ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 .
Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила проти доводів клопотання, просила відмовити у задоволенні такого, оскільки ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні; повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, долучені до клопотання докази є неналежними. Також, адвокат ОСОБА_5 заперечувала дотримання вимог ч.2 ст. 135 КПК України органом досудового розслідування щодо повідомлення ОСОБА_4 про підозру у кримінальному провадженні від 15.04.2024 року, шляхом вручення такого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зазначаючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не проживають разом з ОСОБА_4 та просила допитати в судовому засіданні ОСОБА_8 та дослідити відео- та фото- докази того , що будинки у якому проживають ОСОБА_8 та ОСОБА_4 мають окремі входи та відокремлені один від одного високим парканом.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснила, що вона проживає у батьківському будинку по АДРЕСА_1 , окремо від ОСОБА_4 Їхні будинки розділені парканом, і входи до будинків різні. Двори у них різні, комунальні послуги сплачуються окремо, хоча за документами відображено лише одна адреса: АДРЕСА_1 , тому, що це був колись один двір будинку її батьків. З ОСОБА_4 , коли він був вдома, вона спілкувалася після того як тривалий час жила в Угорщині. До нього у двір або в будинок вона зайти не може. Зараз у будинку ОСОБА_4 ніхто не живе.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , покази свідка ОСОБА_8 , дослідивши долучені сторонами докази слідчий суддя доходить наступного.
У відповідності до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області проводилося досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023070000000298 від 10.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Згідно постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 22.05.2024 року з вказаного кримінального провадження виділено матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 307 КК України та присвоєно виділеним матеріалам досудового розслідування № 12024070000000273.
Згідно з вимогами кримінального процесуального закону слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності має насамперед встановити обставини чи набув ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, в рамках якого розглядається клопотання.
У разі позитивної відповіді на зазначене питання, слід встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; чи наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Правила, які визначають хто у кримінальному провадженні є підозрюваним, закріплені у ст. 42 КПК.
Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Тобто, вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.
Зокрема, у даному судовому провадженні сторона обвинувачення доводить, що у ситуації з ОСОБА_4 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК, існування якого свідчить про наявність у нього статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.
Так, елементами, наявність яких слугує критеріями за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) не вручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
І якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення їй можливо вручити повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, глава 11 розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.
Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно доданих до клопотання відомостей, ОСОБА_4 17.02.2024 виїхав за межі території України через пункт пропуску «Ужгород». Відомості щодо його повернення на територію України відсутні.
15.04.2024 року старшим слідчим в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно, у великих та особливо великих розмірах, організованою группою та 26.04.2024 року заступник начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_10 за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у задоволенні якого згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 29.04.2024 року ( справа 308/4658/24) було відмовлено.
Зокрема, як вбачається з вказаної ухвали слідчого судді, слідчий зазначав, що повідомлення про підозру від 15.04.2024 року вручене сестрі ОСОБА_4 - ОСОБА_7 для подальшого передачі ОСОБА_4 або повідомлення останнього в телефонному режимі.
В той же час слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 згідно даних Державної міграційної служби України зареєстрований за адресою м.Ужгород, вул.Адмірала Нахімова, 18. Наданими протоколами НРСД підтверджено, що ОСОБА_4 фактично і проживав за адресою своєї реєстрації.
Згідно даних долученого протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 15.04.2024 року, у вказаному протоколі зазначено, що остання мешкає за адресою АДРЕСА_2 .
Враховуючи наведене, слідчим суддею було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого, у зв'язку з не наданням доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру в порядку, передбаченому ст.ст. 135, 136, 278 КПК України, що ставить під сумнів наявність у останнього належного процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Зазначені обставини також знайшли своє підтвердження і в даному судовому засіданні при розгляді клопотання в межах кримінального провадження № 12024070000000273 від 22.05.2024 року, тобто встановлено , що ОСОБА_7 фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , що у свою чергу свідчить про неналежне повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , шляхом вручення такого його сестрі ОСОБА_7 , оскільки таке вручення суперечить вимогам ч.2 ст. 135 КПК України.
Крім того, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у клопотанні слідчий зазначає, що 15.04.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3 ст. 307 КК України, шляхом вручення повідомлення його родичам, крім цього копія повідомлення про підозру скеровано на адресу ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку, а також за адресою АДРЕСА_1 копія підозри вручена рідній тітці ОСОБА_4 , а саме ОСОБА_8 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу разом із ОСОБА_4 .
Разом з тим, сторона захисту заперечувала дотримання вимог ст. 135 КПК України органом досудового розслідування щодо повідомлення ОСОБА_4 про підозру, зазначаючи, що ОСОБА_8 не є членом сім'ї ОСОБА_4 , оскільки не проживає разом з ОСОБА_4 .
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснила, що вона проживає у батьківському будинку окремо від ОСОБА_12 . Їхні будинки розділені парканом, і входи до будинків різні. Двори у них різні, комунальні послуги сплачуються окремо, хоча за документами відображено лише один будинок за адресою: АДРЕСА_1 , тому, що це був колись один двір. З ОСОБА_4 , коли він був вдома, вона спілкувалася. До нього у двір або в будинок вона зайти не може. Зараз у будинку ніхто не живе.
Досліджені в судовому засіданні фото та відеодокази підтверджують що будинок ОСОБА_4 та будинок у якому проживає ОСОБА_8 розділені парканом та мають різні входи.
Додані до клопотання матеріали не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 проживала разом із ОСОБА_4 в одному будинку та відомостей про перевірку слідчим вказаних обставин в ході вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру.
Таким чином, запис про вручення ОСОБА_8 копії повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 15.04.2024 року у вчинення ним кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 307 КК України не може бути належним доказом вручення такого повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
Інших доказів вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 15.04.2024 у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, та прокурором під час судового розгляду не надано.
За таких обставин, на переконання слідчого судді, слідчим не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру в порядку, передбаченому ст.ст. 135, 136, 278 КПК України, що ставить під сумнів наявність у останнього належного процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
З огляду на негативну відповідь на окреслене вище питання, слідчий суддя не оцінює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, хоча і вважає за необхідне зазначити, що клопотання та додані до нього документи не містять жодних доказів переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, враховуючи, що останній виїхав за межі України ще до складення щодо нього повідомлення про підозру у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи те, що відповідно до положень ст.ст. 176-206 КПК України, якими регулюється порядок застосування (обрання) запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою, обрання такого запобіжного заходу здійснюється лише відносно особи, яка у встановленому кримінально - процесуальним законом набула статус підозрюваного, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, які свідчать про відсутність підстав вважати, що повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_4 злочину за ч. 3 ст. 307 КК України вручено останньому у встановленому законом порядку, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1