Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.
Суддя-доповідач - Дяченко С.П.
28 вересня 2010 року справа №2а-13892/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у адміністративній справі № 2а-13892/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податного повідомлення - рішення від 16.10.2009 року №0000451542/3-27117
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал” звернулося до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 16.10.2009 року № 0000451542/3-27117. Обґрунтовує позов тим, що працівниками Костянтинівської ОДПІ 19.03.2009 року проводилася невиїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП „Глазго Сіті” за період березень - липень 2008 року , за результатами якої складено акт від 19.03.2009 року № 245/15-2-30207119 та винесено податкове повідомлення - рішення від 16.10.2009 року № 0000451542/3-27117, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ - 422159 грн., у тому числі за основним платежем - 281439 грн. та штрафними санкціями - 140720 грн. Позивач вважає , що відповідачем порушені вимоги Закону України „ Про податок на додану вартість”. Просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі № 2а-13892/10/0570 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
З постановою суду першої інстанції позивач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені норми п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», яка визначає права платника податку на податковий кредит. Просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги .
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, незважаючи на те , що належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норму матеріального та процесуального права, виходячи з наступного:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал” зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією 16.11.1998 року, знаходиться на обліку у Костянтинівській ОДПІ з 29.01.2001 року за № 329/01 та є платником податку на додану вартість.
Відповідачем 19.03.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку з питань взаємовідносин позивача з ПП „Глазго Сіті” за період березень - липень 2008 року. При проведенні перевірки встановлені порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме заниження суму ПДВ до сплати в бюджет по деклараціям за березень - липень 2008 року на 281439 грн., у тому числі за березень 2008 року - 58985 грн., за липень 2008 року - 222454 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 16.10.2009 року № 0000451542/3-27117, яким ТОВ „ТК „Кристал” було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 281439 грн. та застосовані , передбачені п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, штрафні санкції в сумі- 140720 грн.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено , що відповідно до декларації з ПДВ за березень 2008 року ТОВ „ТК „Кристал” задекларовано податкових зобов'язань (рядок 9) - 629702 грн., податкового кредиту (рядок 17) - 625916 грн., сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету (рядок 27) - 3786 грн. (а.с. 28-29); відповідно до Декларації з ПДВ за липень 2008 ТОВ „ТК „Кристал” задекларовано податкових зобов'язань (рядок 9) - 362250 грн., податкового кредиту (рядок 17) - 359891 грн., сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету (рядок 27) - 2359 грн.
Як вбачається з матеріалів справи , за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні інформаційних баз ДПА України встановлені відхилення між задекларованими податковими зобов'язаннями ПП „Глазго Сіті” та задекларованим податковим кредитом ТОВ „ТК „Кристал”, сформованим за рахунок ПП „Глазго Сіті”.
Відповідачем на адресу позивача за №1746/10/15-013-3 від 26.01.2009 року спрямовано повідомлення про необхідність надання копій належним чином завірених документів. Але 11.02.2009 року № 11/8 ТОВ „ТК „Кристал” повідомило про неможливість надання документів по взаємовідносинах, зокрема, з ПП „Глазго Сіті” посилаючись на проведення протягом 2007 - 2008 років обшуку та виїмки на підприємстві.
Судом першої інстанції були досліджені копії протоколів обшуку та виїмки від 09.10.2010 року , які проводилися в приміщенні ТОВ „ТК „Кристал”, де були знайдені чекові книжки ПП „Глазго Сіті” за №№ ЛГ 9880526 - ЛГ 9880550 та №№ ЛВ 7832301 - ЛВ 7832325; виявлено первинну бухгалтерську документацію із штампами та печатками ПП „Глазго Сіті”, що поставило під сумнів достовірність наданих пізніше позивачем договору № 83 від 11.12.2007, накладних та податкових накладних.
У розумінні ст.5 п.5.3 п.п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку , що , на момент проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки, а також на момент прийняття спірного податкового повідомлення - рішення , позивачем не було надано жодних документів, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту за деклараціями з ПДВ за березень, липень 2008 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно недостовірності наданої в подальшому позивачем інформації щодо бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ПП «Глазго Сіті» , оскільки на момент проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ „ТК „Кристал”, а також на запити податкового органу вони надані не були.
Зазначені висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з рекомендаціями Вищого адміністративного суду України , які викладені в довідці « Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України “Про податок на додану вартість” від 15.04.2010 року.
Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «торгівельна компанія «Кристал» - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у адміністративній справі № 2а-13892/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податного повідомлення - рішення від 16.10.2009 року №0000451542/3-27117 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: С.П. Дяченко
Судді: І.В. Сіваченко
О.О. Шишов