Справа № 191/2281/24
Провадження № 3/191/892/24
27 травня 2024 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який займає посаду оператора апаратної П-240ТМ першого взводу зв'язку роти зв'язку тилового командного пункту польового вузла зв'язку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
15 листопада 2023 року близько 05 год. 00 хв. в умовах дії особливого періоду, військовослужбовець, солдат ОСОБА_1 самовільно залишив місце несення служби та місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , після чого, того ж дня 15 листопада 2023 року близько 19 год. 00 хв. повернувся до розташування підрозділу в АДРЕСА_3 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Згідно письмового пояснення, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не заперечував. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Частиною 4 ст.172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах особливого періоду.
З матеріалів справи встановлено, що правопорушення, а саме нез'явлення військовослужбовця без поважних причин на службу, вчинене в умовах особливого періоду ОСОБА_1 - 15 листопада 2023 року.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов : про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Згідно ч.1 п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.
Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.
Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.
Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.
Таким чином, наявні підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП. Однак, оскільки передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності на момент розгляду справи минув,тому у відповідності до ст. 247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-11 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. О. Порошина