Справа № 206/2745/24
Провадження № 2-о/206/420/24
30.05.2024 м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., перевіривши матеріали та заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування над недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -
29.05.2024 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла дана заява з додатками.
У відповідності до частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених ст.ст. 174-177, 296, 297 ЦПК України.
Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177, 296, 297 ЦПК України.
В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначені у заяві докази, що підтверджують вказані ним обставини, в тому числі: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у лікаря-психіатра та неодноразово лікувалася у психіатричних закладах, тощо.
В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява не містить інформації щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява не містить підтвердження заявника про те, що ним не подано інших заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України, заявником не додані до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується дана заява.
Також, в порушення ч. 3 ст. 297 ЦПК України заявником в заяві не зазначено жодних конкретних суттєвих обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад (діагноз) ОСОБА_2 , внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними та не надано жодних документів (доказів), які б підтверджували такі обставини, які в свою чергу є ключовими при вирішенні питання щодо визнання особи недієздатною, що в свою чергу передбачено ч. 1 ст. 39 ЦК України.
В постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» № 3 від 25.05.1998 судам роз'яснено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.
Окрім цього, суддя звертає увагу, що відсутність викладу таких обставин та доказів, що їх підтверджують, позбавляє суддю можливості встановити наявність достатніх підстав про психічний розлад здоров'я фізичної особи, необхідних для вирішення питання про призначення судово-психіатричної експертизи для встановлення її психічного стану, чого в свою чергу вимагає ч. 1 ст. 298 ЦПК України.
Фактично недієздатність - це втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов'язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в Цивільному кодексі України.
Відтак, визнання особи недієздатною - це не тільки визначення стану здоров'я, але й складне юридичне поняття, яке містить в собі два критерії: медичний та юридичний (психологічний). Під медичним критерієм слід розуміти «хронічний, стійкий психічний розлад». Другий, юридичний (психологічний) критерій, вказує на нездатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Але чіткого категоричного розмежування юридичного (психологічного) та медичних критерій існувати не може.
Так, визнання фізичної особи недієздатною є по суті правовим оформленням змін психіки людини як явища, що виражає прояв сил природи незалежно від дій та усвідомлення особи. Головним завдання суду при визнанні особи недієздатною є констатувати це явище та оцінити його з правової точки зору, тобто задовольнити заяву про визнання особи недієздатною чи відхилити таку заяву.
В свою чергу, ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В той же час, згідно ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Проте, відсутність у заяві зазначення конкретних обставин, що свідчать, про хронічний, стійкий психічний розлад ОСОБА_2 , внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними та документів (доказів), які б підтверджували такі обставини, позбавляють суддю можливості встановити достатні підстави для відкриття провадження та розгляду справи по суті, що в подальшому може призвести до суттєвих порушень прав особи, стосовно якої вирішуватиметься питання, щодо призначення відповідної експертизи та визнання її недієздатною.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, суддя звертає увагу на наступне.
Так, ч. 2 ст. 4 ЦПК України передбачає, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Одним із таких випадків є звернення з заявою про визнання фізичної особи недієздатною.
Так, ч. 3 ст. 296 ЦПК України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Поняття «члени сім'ї» міститься в ч. 2 ст. 3 СК України, відповідно до якої сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
До членів сім'ї та близьких родичів ЦПК України відносить: чоловіка, дружину, батька, мати, вітчима, мачуху, сина, дочку, пасинка, падчерку, брата, сестру, діда, бабу, внука, внучку, усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особу, над якою встановлено опіку чи піклування, члена сім'ї або близького родича цих осіб (ч. 1 ст. 71 ЦПК України).
Додатково слід зазначити, що термін «близькі родичі та члени сім'ї» визначено також у КПК України, а саме у п. 1 ч. 1 ст. 3, де такими особами вважаються чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Статтею 9 СК України встановлено коло осіб - подружжя, батьки дитини, батьки і діти, інші члени сім'ї та родичі, сімейні відносини між якими регулюються Сімейним кодексом України.
Частина 4 ст. 2 СК України передбачає, що Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.
Таким чином, закон встановлює вичерпний перелік осіб, які можуть вважатись членами сім'ї та близькими родичами, серед якого особа, яка за ступенем споріднення вважається племінником - відсутня.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є родичами за походженнями, проте доказів, що вони відносяться до членів сім'ї та близьких родичів до заяви не долучено.
Аналогічного правового висновку дійшов у своїй ухвалі від 21 січня 2019 року Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, по аналогічній справі № 206/5156/18.
Крім того, слід звернути увагу заявника, що клопотання про витребування доказів має відповідати вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
В свою чергу, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вищевикладене суддя приходить до обґрунтованого висновку, що заява подана з порушенням вимог ст.ст. 296, 297 ЦПК України та без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 187 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174-177, 187, 260, 294, 296, 297, 298, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування над недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - залишити без руху.
Надати заявнику строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
1) зазначити у заяві докази, що підтверджують вказані обставини, в тому числі: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у лікаря-психіатра та неодноразово лікувалася у психіатричних закладах, тощо;
2) зазначити у заяві інформацію щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
3) зазначити в заяві підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
4) додати до заяви всі наявні у заявника докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується дана заява;
5) зазначити у заяві обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад (діагноз), внаслідок чого ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
6) додати до заяви докази на підтвердження обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад внаслідок чого ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
7) додати до заяви докази, що заявник та ОСОБА_2 є членами сім'ї або близькими родичами.
Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Заявник може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sm.dp.court.gov.ua.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя К.С. Маштак