Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
21 вересня 2010 року справа №2а-11318/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Малашкевича С.А., Лях О.П. розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 у справі № 2а-11318/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про поновлення строку звернення до суду, визнання протиправною бездіяльності відповідачів - Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України по виконанню Постанови Кабінету Міністрів України № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року щодо невжиття реальних дій стосовно перерахунку та сплати позивачу недоплаченої заробітної плати, премій, набавок за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною заробітної плати позивача, виходячи з положень Постанови Кабінету Міністрів України № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», якою було затверджено посадовий оклад позивача відповідно додатку 6 у розмірі 8 розмірів мінімальної заробітної плати за період з 6 травня 2008 року по 28 лютого 2010 року; зобов'язання Державну судову адміністрацію України, Державне казначейство України, Міністерство фінансів України зробити перерахунок заробітної плати, премій, набавок за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною заробітної плати позивача відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року з розрахунку 8 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний період, нарахування премії, надбавки за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною заробітної плати позивача, виходячи з перерахованого посадового окладу та сплатити недоплачену заробітну плату за цей період за рахунок Державного бюджету України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2010 року позов ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність відповідачів - Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області по виконанню Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 щодо невжиття реальних дій стосовно перерахунку та сплати позивачу недоплаченої заробітної плати, премій, набавок за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною заробітної плати позивача, виходячи з положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865, якою було затверджено посадовий оклад позивача відповідно додатку 6 у розмірі 8 розмірів мінімальної заробітної плати, починаючи з 19 серпня 2009 року, - зобов'язано Державну судову адміністрацію України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області зробити перерахунок заробітної плати, премій, набавок за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною заробітної плати позивача відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року з розрахунку 8 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний період, нарахування премії, надбавки за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною заробітної плати позивача, виходячи з перерахованого посадового окладу та сплатити недоплачену заробітну плату, починаючи з 19 серпня 2009 року за рахунок Державного бюджету України, - в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з таким судовим рішенням не погодилося та подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області вважає, що відповідачами у справі щодо нарахування та виплати заборгованості по заробітній платі суддям є держава в особі Міністерства фінансів України та органів Державного казначейства України, а тому Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області є неналежним відповідачем по справі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевівши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_2 суддею Краматорського міського суду Донецької області з 6 травня 2008 року відповідно до Указу Президента України №346/2008 від 14 квітня 2008 року, що підтверджується копією трудової книжки № НОМЕР_1 (арк. справи 15-16).
Заробітна плата позивача обчислювалася виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі законів України про Державний бюджет України на 2008-2009 роки.
Відповідно до розрахунку заробітної плати за період травень 2008 року - грудень 2009 року № 08-23/966 від 27 травня 2010 року, який виданий Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Донецькій області, вказане призвело до недоотримання позивачем за період з травня 2008 року по грудень 2009 року коштів у розмірі 97 749 грн. 86 коп.
Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 статті 126 Закону України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року № 3018-III, Державна судова адміністрація здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів.
Відповідно до статті 128 цього Закону, територіальне управління державної судової адміністрації є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку.
Отже, у відповідності до статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області є юридичною особою, яка наділена адміністративно-процесуальною правосуб'єктністю.
Відповідно до частини 1 статті 122 Закону України «Про судоустрій України» матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, в межах кошторису на утримання даного суду.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суди та інші установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують поточні потреби своєї діяльності самостійно або на підставі окремих замовлень через державну судову адміністрацію.
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції стосовно того, що органами, які здійснюють матеріальне забезпечення суддів, є Державна судова адміністрація України та її територіальні управління.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, статус суддів визначається виключно законами України. Відповідно до статті стаття 11 Закону України «Про статус суддів», незалежність суддів забезпечується, зокрема, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу. Згідно із статтею 14 цього Закону, однією з гарантій самостійності судів і незалежності суддів є належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів. Таким чином, заробітна плата суддів, є елементами статусу судді.
Відповідно до пункту 8 статті 14 Закону України «Про судоустрій України» при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів», заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Розміри посадових окладів суддів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.
Вказану постанову доповнено, зокрема, пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865», яким встановлено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2007 року в адміністративній справі за позовом особи до держави Україна, Кабінету Міністрів України, треті особи Державне казначейство України, Державна судова адміністрація, про визнання протиправною бездіяльність та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, визнано протиправним і скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці суддів».
Зазначену постанову залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 29 жовтня 2009 року.
Таким чином, з 3 грудня 2007 року - дня набрання законної сили судовим рішенням, пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» є протиправним і скасованим.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» встановлено, що розміри посадових окладів суддів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року по справі №2/174) за позовом особи до Кабінету Міністрів України, треті особи Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України, про визнання незаконними та скасування актів, визнано незаконними постанову Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року по справі № 22-а-26751/08
Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції стосовно того, що з 19 серпня 2009 року - дня набрання законної сили судовим рішенням, постанова Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів, пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці суддів» є протиправними, а тому позивач має право на отримання недотриманої заробітної плати відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» з 19 серпня 2009 року.
Посилання апелянта на те, що він не є належними відповідачами по справі не приймаються до уваги колегії суддів з огляду на таке.
На Територіальне управління державної судової адміністрації у Донецькій області, як суб'єкта владних повноважень, законодавством покладено обов'язок проінформувати Державну судову адміністрацію України - головного розпорядника бюджетних коштів на утримання судової системи щодо наявності заборгованості перед позивачем по виплаті заробітної плати, відповідно до постанови суду від 21.05.2008, яким визнано незаконним п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865”та пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”. В матеріалах справи відсутній доказ відповідача - Територіального управління державної судової адміністрації у Донецькій області про звернення до Державної судової адміністрації України щодо неналежної виплати позивачу заробітної плати.
А тому, в порушення вимог ст.ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України, Територіальне управління державної судової адміністрації у Донецькій області не направляло до Державної судової адміністрації України, бюджетні запити, та Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник бюджетних коштів та учасник бюджетного процесу, не звернулася з бюджетним запитом до Міністерства фінансів України для подальшої підготовки пропозицій до Кабінету Міністрів України при розробленні проекту Державного бюджету України, чим порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п.11 ч.1ст.7 Бюджетного кодексу України).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у справі № 2а-11318/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.
Головуючий А.А. Блохін
Судді С.А. Малашкевич
О.П. Лях