Справа № 185/5750/24
Провадження № 1-кс/185/677/24
30 травня 2024 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041370000802 від 28.05.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, працює вантажником ДТЕК УМТС, розлучений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Відповідно до клопотання ОСОБА_5 28.05.2024 приблизно о 18:00 год перебував у приміщенні кухонної кімнати квартири АДРЕСА_2 , де разом із малознайомим ОСОБА_11 вживав алкогольні напої. Вході розпиття алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 виникла словесна сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , взяв у праву руку кухонний ніж, який знаходився на столі у приміщенні вищевказаної кімнати та умисно з силою наніс один удар вказаним ножем в область живота ОСОБА_11 , чим спричинив останньому колото-різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче у черевну порожнину. Далі, продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , наніс один удар ножем в область шиї зліва та один удар в область стегна зліва ОСОБА_11 , чим спричинив останньому колото-різані рани шиї та лівого стегна.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
28 травня 2024 року ОСОБА_5 о 21 годині 30 хвилин було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29 травня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину повністю обґрунтована та підтверджується доданими до клопотання копіями письмових доказів.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, вказана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Крім того, враховуючи той факт, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків та постійного джерела прибутку, є підстави вважати, що останній може вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, підозрюваному ОСОБА_5 відомі дані свідка та потерпілого по кримінальному провадженню, в зв'язку з чим слідство вважає, що останній може незаконно впливати на них спотворюючи їх показання.
Отже, під час проведення досудового розслідування встановлено ряд наявних ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні, вважають, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним в клопотанні ризикам.
Підозрюваний в судовому засіданні провину визнав, кається, зазначив що розуміє наслідки його дій, проживає один в будинку за місцем реєстрації, мати приходе готувати їжу, працює, сплачує самостійно аліменти на трьох дітей, не має наміру приховуватись від слідства, проживає біля поліції та не буде скриватися, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що ризики не доведені, просив обрати цілодобовий домашній арешт з застосуванням засобів електронного контролю та покладенням заборон, зазначив, що підозрюваний співпрацює зі слідством, провину визнає, жалкує про вчинене, його родина відшкодувала шкоду потерпілому, потерпілий надав клопотання в якому просить не брати підозрюваного під варту.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, встановлене наступне.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця проживання, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, тощо.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слід звернути увагу на те, що підозра визнається обґрунтованою у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Крім цього, стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Враховуючи наявні у матеріалах клопотання докази, вважаю, що на даний час є достатні підстави вважати підозру обґрунтованою, так як на даний час існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться мова - підозрюваний, міг вчинити правопорушення, та дана інформація не спростована іншими доказами.
Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слідчим та прокурором обґрунтовано та доведено наявність ризиків, а саме: що, враховуючи тяжкість злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Щодо особи підозрюваного в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний працює офіційно, розлучений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживає за місцем реєстрації, тобто має певні соціальні зв'язки, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, відшкодував матеріальну шкоду потерпілому, який просить не брати підозрюваного під варту, з місця вчинення злочину не зник, був затриманий після приїзду поліції на місці вчинення злочину.
Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному, а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного, застосування запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, підозрюваним, захисником слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, не зазначено жодного обгрунтування неможливості застосування цілодобового домашнього арешту з засобами контролю.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Отже на підставі вищевикладеного слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування у даному кримінальному провадженні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю, та з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України та вважає, що саме цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, та повною мірою забезпечить запобігання ризикам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 176-178, 181, 183, 186, 187, 193-194, 196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041370000802 від 28.05.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, з часу проголошення ухвали - до 29 липня 2024 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- заборонити покидати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він проживає, цілодобово;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений час;
- утримуватися від будь якого спілкування зі свідками, потерпілим в даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали доручити Павлоградському РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Зобов'язати орган Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_5 року народження, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.
Строк дії ухвали - до 29 липня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1