30.05.2024 Єдиний унікальний номер 201/15713/23
Провадження № 2/205/1657/24
30 травня 2024 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Данчула К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Дніпрі клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
16 травня 2024 року на електронну адресу суду відповідач ОСОБА_1 надіслав клопотання про зупинення провадження у вищевказаній цивільній справі до завершення перебування його на військовій службі в Національній гвардії України, оскільки він не має можливості приймати участь у судовому засіданні, надавати свої заперечення та пояснення щодо суті спору.
Представник позивача ОСОБА_2 сформувала в системі «Електронний суд» клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі, не заперечувала щодо постановлення заочного рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи та клопотання відповідача, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Так, дійсно Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище указ було затверджено.
Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема востаннє Указом Президента України № 757/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, та такий продовжує діяти на цей час.
Як вбачається з долученої до клопотання відповідача довідки № 1408 від 10 лютого 2024 року, виданої тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділення кадрів секції персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Сергієм Бабаджановим (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 16 вересня 2023 року по теперішній час.
Також відповідно до довідки № 1841 від 07 травня 2024 року солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 14 жовтня 2023 року по 26 березня 2024 року безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту населення і інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в районі та період здійснення зазначених заходів у районі Серебрянського лісництва Луганської області, сел. Серебрянка Бахмутського району Донецької області.
Отже, відповідачем надані докази перебування його у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а тому суд вважає, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 201/15713/23 є обґрунтованим.
Також суд зазначає, що розумність строків розгляду справи згідно ст. 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Так, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п. 47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04). Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.
У вищевказаному випадку норми процесуального права, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов'язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі ЗСУ, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому позивач не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.
Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Суд звертає увагу, що ст. 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі ЗСУ.
За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі ЗСУ, грунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Враховуючи вищезазначене, відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 16 вересня 2023 року по теперішній час, тобто перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, тобто існують обставини відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити, провадження у справі зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Таким чином, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до воєнних дій, відповідач зобов'язаний повідомити про це суд.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 260, 352-355 ЦПК України, суд
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовною заявою Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, тобто до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі зобов'язати відповідача невідкладно повідомити про це суд.Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: Т.П. Терещенко
.