Справа №203/2719/24
Провадження №1-кс/0203/1794/2024
29 травня 2024 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
-прокурора ОСОБА_3 ;
-підозрюваного ОСОБА_4 ;
-захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Волноваського району Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Добрянка Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючого в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (військове звання - солдат), раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України, заявлене у рамках кримінального провадження №62024050030000203,
1. 29 травня 2024 року прокурор звернувся до суду із цим клопотанням, у якому зазначив, що ОСОБА_4 27.05.2024, близько 0925, в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу у АДРЕСА_2 , усно та відкрито відмовився виконати наказ, доведений йому начальником штабу механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_6 , чим вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
2. У клопотанні прокурор просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави.
3. Необхідність застосування до підозрюваного саме такого виду запобіжного заходу прокурор мотивував наявністю ризиків його переховування від органу досудового розслідування або суду, можливістю вчинення іншого кримінального правопорушення, а також впливу на свідків у кримінальному провадженні.
4. У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі.
5. Підозрюваний, його захисник у суді проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
6. Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
7. Судом встановлено, що за вказаними вище обставинами 27.05.2024 відкрите кримінальне провадження №62024050030000203. Того ж дня ОСОБА_4 було затримано з повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України.
8. Відповідно до статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявності хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.
9. Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
10. За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
11. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
12. У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
13. У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
14. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
15. З огляду на приписи приведених вище норм, а також практику Європейського суду з прав людини, беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК (можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше правопорушення, впливати на свідків у кримінальному провадженні), а також ураховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК (відсутність хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою), доходжу висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
16. При цьому, суд вважає за можливе визначити йому заставу, достатню для забезпечення виконання процесуальних обов'язків - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
17. Керуючись статтями 176, 182, 183, 193, 194, 196, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Волноваського району Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 липня 2024 року, в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених законом, у сумі 121 120,00 гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
- не відлучатися з місця проживання (служби) без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі його неявки за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається на користь держави.
У решті клопотання залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1