Справа № 212/5417/24
1-кс/212/772/24
іменем України
30 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю слідчого - ОСОБА_3
розглянувши клопотання слідчого СВ Відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024041730000776 від 27.05.2024 року, про арешт майна,
29.05.2024 року за допомогою поштового зв'язку до суду надійшло зазначене клопотання слідчого від 28.05.2024 року, в якому слідчий просив суд накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку, проведеного 27.05.2024 року в період часу з 19:35 до 19:57 години, в приміщенні гаражу АДРЕСА_1 , з позбавленням права на їх відчуження, розпорядження, користування.
В обґрунтування якого зазначив, що у провадженні СВ ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12024041730000776 від 27.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, по якому вилучені в ході обшуку предмети - визнані речовими доказами.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 просив клопотання задовільнити, зазначивши, що вказані предмети були вилучені в гаражі, на якій вказав ОСОБА_5 під час його затримання, та який повідомив, що саме в зазначеному гаражі він взяв вилучені у нього із сумки наркотичні речовини, тому з метою встановлення осіб користувачів зазначеного гаражу виникла необхідність арешту зазначених предметів з метою проведення експертних досліджень.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання інших учасників справи, слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання у їх відсутність.
Слідчий суддя, дослідивши письмові матеріали, надані на обґрунтування клопотання, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що 27.05.2024 року до ЄРДР внесені відомості за №12024041730000776 за ч. 2 ст. 307 КК України, про те, що 27.05.2024 року до ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_2 було зупинено чоловіка, який назвався ОСОБА_5 , який має при собі речовину зеленого кольору рослинного походження, яку він зберігає з метою подальшого збуту.
27.05.2024 року у зв'язку із невідкладним випадком, пов'язаним з безпосереднім викриттям осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з метою викриття злочинної діяльності невстановлених осіб та вилучення речових доказів, було проведено невідкладну слідчу (розшукову) дію - обшук до постановлення ухвали слідчого судді, в період часу з 19:36 години до 19:57 години, в приміщенні гаражу № НОМЕР_1 блоку АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: 3 металевих пляшки з - під пива; 1 металеву пляшку з - під консерви; 1 пачку з - під цигарок; 2 пляшки з пластику з - під напою; 1 пляшку з фрагментом фольги та слідами копоті.
27.05.2024 о 17:17 годині, ОСОБА_5 , був затриманий відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України.
28.05.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307КК України
28.05.2024 року вилучені під час обшуку 27.05.2024 року: 3 металевих пляшки з - під пива; 1 металеву пляшку з - під консерви; 1 пачку з - під цигарок; 2 пляшки з пластику з - під напою; 1 пляшку з фрагментом фольги та слідами копоті, визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, зокрема, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Слідчий суддя, на даній стадії кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, слідчий зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.
Отже, враховуючи, що вилучені предмети можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини та тих обставин, що складають предмет доказування у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів та унеможливлення їх приховання, знищення вище вказані предмети було вилучено, тобто слідчий суддя вважає, що надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого та застосувати захід забезпечення кримінального провадження, а саме, накласти арешт на речові докази, вилучені в ході обшуку 27.05.2024 року.
Керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024041730000776 від 27.05.2024 року про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт наречові докази, вилучені в ході обшуку проведеного 27.05.2024 року в період часу з 19:36 години до 19:57 години, в приміщенні гаражу АДРЕСА_1 , а саме, на
1)3 (три) металевих пляшки з - під пива;
2)1 (одну) металеву пляшку з - під консерви;
3)1 (одну) пачку з - під цигарок,
які в подальшому було запаковано до спеціального пакету Національної поліції України № PSP4316991;
4) 2 (дві) пляшки з пластику з - під напою;
5)1 (одну) пляшку з фрагментом фольги та слідами копоті,
які в подальшому упаковано до спеціального пакету Національної поліції України № PSP4316992, з позбавленням права на їх відчуження, розпорядження, користування.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1