Справа № 210/2804/24
Провадження № 3/210/1414/24
іменем України
29 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю. розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки с. Садове Херсонської області, громадянки України, працюючої волонтером у центрі прийому переселенців громадської організації «Егіда-Центр», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАП,
16 травня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов протокол Серії ВАД № 384795 від 10.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 384795 від 10.05.2024 року, що 04.05.2024 року близько 14 години 00 хвилин громадянка ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , виник конфлікт з громадянином ОСОБА_2 та в ході якої пошкоджено відео камеру яка висіла на вулиці, чим вчинив дрібне хуліганство, адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
Присутня у судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненому не визнала, суду пояснила, що вона проживає в будинку АДРЕСА_2 , разом з сусідами під'їзду в якому вона проживає вони вирішили натягнути сітку від сонця біля входу в під'їзд. На першому поверсі вказаного під'їзду проживає ОСОБА_2 який встановив на вікні свої квартири відеокамеру. Наступного дня після натягнення сітки біля входу до під'їзду вона виявила, що сітка частково пошкодження. Від ОСОБА_3 вона дізналась, що сітку пошкодив він так як вона заважає його камері знімати. Після чого, вона побоюючись, що вказана камера фіксує розмови які вона проводить з сусідами біля поїзду вказаного будинку,, взяла сапу та збила камеру з вікна ОСОБА_2 . Вважає, що розміщення камери біля під'їзду будинку порушує її права.
Присутній у судовому засіданні ОСОБА_2 суду пояснив, що він проживає в будинку АДРЕСА_2 , його квартира розташована на першому поверсі. Біля під'їзду своєї квартири він завжди залишає належний йому транспортний засіб. З метою захисту свого майна він вирішив встановити відеокамеру на вікні своєї квартири, яка направлена на фіксування його автомобіля, який припаркований на вулиці біля під'їзду. Після встановлення сітки біля входу до під'їзду, камера не змогла фіксувати в повному обсязі його автомобіль, у зв'язку з чим, він частково зняв сітку, лише в межах фокусу дії камери, таким чином, щоб камера могла фіксувати його автомобіль, який припаркований біля під'їзду. Після чого, громадянка ОСОБА_1 збила камеру яка розташована на його вікні сапою, у зв'язку з пошкодженням його майна він викликав співробітників поліції.
Суд, дослідивши матеріали адміністративних справ, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 384795 від 10.05.2024 року, рапортом співробітників поліції від 04.05.2024 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.05.2024 року, поясненнями ОСОБА_2 від 04.05.2024 року, долученими до матеріалів справи фотознімками.
Щодо посилання особи, стовно якої складно адміністративний протокол про порушення ОСОБА_2 її прав у зв'язку з встановлення камери без згоди співвласників багатоквартирного будинку та долучення до матеріалів справи колективної заяви мешканців будинку АДРЕСА_2 з вимогою зняти камеру ОСОБА_2 біля під'їзду №5, суд зазначає, що відповідно до статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Положення цієї статті роз'яснено в рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті34 Конституції України.
Конституційний Суд України розтлумачив, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про особу є конфіденційною; збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 301 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на особисте життя. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.
У відповідності до ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле-, чи відеоплівку лише за її згодою. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле-, чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле-, чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Згідно статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
З урахуванням цього, власник не має права знімати своїх сусідів на фото-, кіно- чи відеоплівки без їх згоди, але використовувати технічні засоби, в тому числі й телекамери (відео реєстратор) для контролю та спостереження, що встановлюється з метою охорони будинку (квартири) біля входу до них має право, без фіксації на фото-, кіно-, теле- відео плівку (тобто без зберігання інформації для її використання).
Посилання особи стосовно якої складено адміністративний протокол ОСОБА_1 на той факт, що встановлення камери біля під'їзду ОСОБА_2 порушує її особисті права не підтверджено та є лише домислами правопорушниці.
Крім того, надаючи пояснення в судовому засіданні ОСОБА_1 фактично підтвердила вчинення нею дії які призвели до пошкодження майна ОСОБА_2 .
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначеніст.33 КУпАП, а саме: особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положеньст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7,9,23,24,30,33,40-1, 173, 185, 251,283,284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн. (п'ятдесят одна гривня 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу .
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбаченіст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя: Н. Ю. Вікторович