Справа № 199/3715/24
(3/199/1857/24)
іменем України
29.05.2024 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має військовий квиток серії НОМЕР_1 від 06.11.2018, який працює командиром військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
22.04.2024 о 10:40 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, перебуваючи у громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 до суду двічі не з'явився, будучи сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, які направлялися поштою.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання без поважних причин і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши письмові докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується повністю доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 990031 від 22.04.2024, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- відомостями зі служби 102 про те, що 22.04.2024 о 09:40 годині від ОСОБА_2 надійшло повідомлення про те, що 22.04.2024 о 09:40 годині за адресою: АДРЕСА_1 вітчим військовий в неадекватному стані б'є матір, заявниця втекла з квартири, стоїть на вулиці. Прибувши, встановлено, що кривдник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовий службовець в/ч НОМЕР_2 НГУ, НГ024335, знаходячись у відпустці, після тривалого вживання алкоголю, почав бити свою дружину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За висновком оцінки ризиків, ризик становить високий. По залишенню оселі ОСОБА_1 , знаходячись на вулиці, вів себе неадекватно, голосно лаявся нецензурною лайкою, порушуючи громадський порядок, на зауваження не реагував, його було затримано та доставлено до ВП № 1, де було складено протокол за ст. 173, 260-263 КУпАП;
- протоколом серії АЗ № 121886 від 22.04.2024 про адміністративне затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 260, 263 КУпАП для припинення правопорушення та складання адміністративного матеріалу.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який працює, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 173 КУпАП у виді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко