Головуючий у 1 інстанції - Попревич В.М.
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
22 вересня 2010 року справа №2а-896/10/0523
< приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Арабей Т.Г., суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 23 червня 2010 року по справі № 2а-896/10/0523 за позовом ОСОБА_2 до Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про скасування розпорядження управління комунальних ресурсів Донецької міськради № 584 від 19.01.2007 року, -
ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду міста Донецька з позовом до Управління комунальних ресурсів Донецької міськради до Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 яким просила скасувати розпорядження Управління комунальних ресурсів Донецької міськради № 584 від 19.01.2007 року про передачу у приватну власність третій особі приміщення спільного заселення розташованого в АДРЕСА_1. Позов мотивовано тим, що вона мешкає за вказаною адресою на підставі ордеру який був отриманий її батьками на їх та її ім'я та на ім'я інших членів сім'ї. Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 14.06.2006 року змінено порядок користування спірною квартирою. В користування третьої особи було виділено житлова площа 8 кв.м. у вигляді окремої кімнати, а згідно оспорюваного розпорядження у власність третьої особи було передано 13,1 кв.м. При цьому порушено вимоги Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» оскільки не було згоди усіх членів сім'ї на приватизацію житла. Вважає, що відповідач не мав права надавати у власність 13,1 кв.м. так як такої кімнати у квартирі немає.
Судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено з огляду на те, що в спірному розпорядженні не зазначено про передачу у власність третій особі 13,1 кв.м. житлової площі. Крім цього, третя особа не є членом родини позивача та інших наймачів приміщення. Таким чином при винесенні розпорядження порушень закону не виявлено.
Позивач з винесеним рішенням суду не погодилася та оскаржила його до Донецького апеляційного адміністративного суду. У скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, яке призвело до порушення норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що згідно рішення Київського районного суду м. Донецька третій особі було виділено в особисте користування житлову площу 8 кв.м. у спірній квартирі, а приміщення такі як туалет, коридор, кухню та ванну були надані йому у спільне користування з іншими наймачами та членами їх сімей. Спірним же розпорядженням у власність ОСОБА_3 передано приміщення квартири площею 13,1 кв.м., що є більшим аніж займана ним житлова площа. Крім цього ОСОБА_3 не являвся наймачем приміщення оскільки не мав укладеного договору найму, а відтак не мав права на приватизацію займаного ним приміщення.
Сторони у судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Третя особа - ОСОБА_3, надав судові заперечення у яких вказав, що позивачка та інші наймачі спірної квартири не були членами його родини на момент приватизації тому ніякої згоди від них отримувати не було необхідності. Крім того надав суду копії угод та квитанцій по утримання приватизованого ним приміщення. Просив справу розглянути за його відсутності.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.
Рішенням виконкому Ворошиловської районної ради народних депутатів № 252 від 16 вересня 1992 року затверджено список осіб, які підлягають заселенню в квартиру АДРЕСА_1 До них віднесено ОСОБА_4 та членів його сім'ї - дружину ОСОБА_5, дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7, сина ОСОБА_8. 25 жовтня 2005 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, третій особі - ОСОБА_3, рішенням Київського районного суду виділено в користування житлову кімнату площею 8 кв. м. у квартирі АДРЕСА_1, а інші приміщення загального користування йому були виділені у спільне користування з іншими наймачами та членами їх сімей, що проживали у спірній квартирі.
Розпорядженням Начальника управління комунальних ресурсів Донецької міськради № 584 від 19.01.2007 року задоволено прохання третьої особи про приватизацію приміщення спільного заселення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. В порядку реалізації дій ОСОБА_3 видано Свідоцтво по право власності на житло № 584 від 19 січня 2007 року яким визначено частку в праві власності на спірну квартиру 16,8% яка дорівнює 13,1 кв.м. загальної площі квартири. Згідно технічного паспорту Третій особі належить кімната площею 8 кв.м., 1,6 кв.м. кухні, 0,4 кв.м. ванної кімнати, 0,2 кв.м. вбиральні, 2,3 кв.м. коридору, 0,2 кв.м. вбудованої шафи, 0,4 кв.м. лоджії, тобто з 2007 року третя особа є власником частки квартири.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Як вбачаться з матеріалів справи, проблемою даного спору є не тільки спір про правомірність чи не правомірність дій відповідача щодо винесення розпорядження № 584 від 19.01.2007 року. Фактично ставиться питання про право третьої особи на приватизацію 13,1 кв.м у квартирі АДРЕСА_1 та право його власності на 13,1 кв.м. спірної жилої площі. Оскільки позивач стверджує, що третя особа таке право реалізувала в порушення норм чинного законодавства їй видано свідоцтво про право власності на житло і це право зареєстроване БТІ відповідно до норм чинного законодавства, то на вирішення суду ставиться питання про право приватної власності на частки сумісного майна у вигляді квартири.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України, справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
Як встановлено статтею 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права, яке потягло за собою неправильне вирішення питання. Вказана обставина є підставою для скасування рішення суду.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 157, 160, 167, 195, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 23 червня 2010 року по справі № 2а-896/10/0523 задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Донецька від 23 червня 2010 року по справі № 2а-896/10/0523 за позовом ОСОБА_2 до Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про скасування розпорядження управління комунальних ресурсів Донецької міськради № 584 від 19.01.2007 року - скасувати.
Провадження по справі № 2а-896/10/0523 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий (підпис) Т.Г. Арабей
Судді (підпис) І.В. Геращенко
(підпис) Л.В. Губська