Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/841/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, оф. 411)
до Фізичної особи-підприємця Петренко Вікторії Олегівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 142476,11 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -фізичної особи-підприємця Петренко Вікторії Олегівни про стягнення 142476,11 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 45000,00 грн., сума прострочених платежів по процентах у розмірі 90726,11 грн., сума прострочених платежів за комісією у розмірі 6750,00 грн., а також судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором про надання кредиту №451991-КС-001 від 07.08.2022 в частині здійснення платежів по тілу кредиту, процентах та комісії.
Також, у позовній заяві викладено клопотання про витребування в АТ "Універсал Банк" (ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04082, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19), інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: 1) чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я Петренко Вікторія Олегівна (РНОКПП - НОМЕР_2 ); 2) інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 07.08.2022 року по 16.05.2023 року включно.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2024 позовну заяву залишено без руху з огляду на вимоги пункту 5 частини 3 статті 162, частини 1, 2 статті 164 ГПК України та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
25.03.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №7883) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи. Разом з тим, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування в АТ "Універсал Банк" інформації, що містить банківську таємницю.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи до суду не надходило.
07.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано заяву про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №12017), в якій просить суд надати можливість представнику відповідача - адвокату Хомічу Артему Анатолійовичу ознайомитися з матеріалами справи з можливістю знімати копії, в тому числі фотокопії. Крім того, просить суд додати представника відповідача до учасників справи в системі "Електронний суд".
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положеннями ГПК України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України.
За змістом частини 6 статті 6 ГПК України адвокати реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
З метою реалізації принципів рівності та змагальності сторін, а також надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи через особистий кабінет в системі "Електронний суд", судом надано доступ до матеріалів справи представнику відповідача в ЄСІТС.
21.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №13193).
22.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №13242).
22.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про витребування доказів (вх. №13244).
Щодо відзиву на позовну заяву (вх. №13193 від 21.05.2024), суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини 2, 3 статті 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяви по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини 1, 8 статті 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2024 встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять календарних днів з дня отримання вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Системний аналіз положень ГПК України дає підстави дійти висновку, що під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Матеріали справи свідчать, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 18.03.2024 було надіслано на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку вручено відповідачу, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з датою вручення - 05.04.2024.
Пунктом 3 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Положеннями частини 1, 4 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи вище вказані положення законодавства, а також матеріали справи, відповідач мав можливість реалізувати своє право на подання відзиву на позов до 22.04.2024 включно, оскільки останнім днем процесуального строку на реалізацію відповідного права є 20.04.2024 (субота).
Натомість відповідачем подано відзив на позовну заяву лише 21.05.2024, тобто з пропуском встановленого ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2024 строку.
Водночас відповідно до частини 1, 2 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Верховний Суд у постанові від 18.04.2023 по справі №922/1116/22 зазначив, що відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення строку необхідним є наведення конкретних обставин, надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав.
Отже, учасник справи має право на поновлення пропущеного процесуального строку, проте для цього важливо вчинити процесуальну дію та заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку, а також подати докази на підтвердження їх існування та доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав.
Натомість звертаючись до суду з відзивом на позовну заяву після закінчення строку для вчинення відповідної процесуальної дії, відповідачем не порушується перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Поряд з цим, відповідачем не подаються докази, що підтверджують обґрунтованість та поважність причин пропуску встановленого строку.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом 6 частини 2 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частинами 1, 2 статті 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вище вказане, відзив на позовну заяву (вх. №13193 від 21.05.2024), підлягає залишенню судом без розгляду.
Щодо клопотання про витребування доказів (вх. №13244 від 22.05.2024), суд зазначає наступне.
Відповідності до частини 1 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 статті 80 ГПК України унормовано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи, що клопотання про витребування доказів заявлено позивачем після подання позову без обґрунтування поважності причин пропуску строку, суд залишає відповідне клопотання без задоволення.
Згідно статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та вирішення спору по суті.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
07.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (далі - позивач, кредитодавець) та фізичною особою - підприємцем Петренко Вікторією Олегівною (далі - відповідач, позичальник) укладено договір №451991-КС-001 про надання кредиту (далі - договір).
07.08.2022 позивачем направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту №451991-КС-001.
07.08.2022 відповідачем прийнято (акцепт) пропозицію (оферту) укладення договору про надання кредиту №451991-КС-001, на умовах визначених офертою.
Матеріалів справи також свідчать, що позивачем через телекомунікаційну систему направлено відповідачу одноразовий ідентифікатор G-5205, на номер телефону 380(66)097-60-39, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який відповідачем було введено/відправлено.
Пунктом 1 договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 45000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям. Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 16 тижнів. Стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15908395, фіксована. Комісія за надання кредиту: 6750,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 45000,00 грн. Термін дії договору до 27.11.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 94480,00 грн.
Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Кредит не є споживчим кредитом.
Відповідно до пункту 2 договору передбачено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3. договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Пунктом 3 договору передбачено, що сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
Згідно пункту 5 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Відповідно до довідок ТОВ "ФК "Елаєнс" від 07.06.2023 вбачається, що довідки видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізпозика" на підставі договору №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційнонологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ "Фінансова компанія "Елаєнс" та ТОВ "Бізпозика", і підтвердженням того, що платежі успішно проведені в системі з наступними деталями операції:
1. Номер в системі FONDY: 517481383.
Номер операції: p2p_navi_4xs17zkvx9l3habecr1cm2l5pb41ry5v.
Дата проведення платежу: 07.08.2022. Призначення платежу: Перерах. коштiв Петренко В. О. ІПН 3337403443 зг. до кредитного дог. №451991-КС-001 від 07.08.2022 Без ПДВ. Сума платежу: 20000.00. Валюта платежу: UAH Платіжний метод: карта VISA. Статус платежу: approved Номер карти: 4441114444036428. Банк картки отримувача: MONOBANK.
2. Номер в системі FONDY: 517481527.
Номер операції: p2p_navi_8juaoyfxbcnepmp4av9210ak5sbvx7wk.
Дата проведення платежу: 07.08.2022. Призначення платежу: Перерах. коштiв Петренко В. О. ІПН 3337403443 зг. до кредитного дог. №451991-КС-001 від 07.08.2022 Без ПДВ Сума платежу: 25000.00. Валюта платежу: UAH. Платіжний метод: карта VISA. Статус платежу: approved. Номер карти: 4441114444036428. Банк картки отримувача: MONOBANK.
Звертаючись з позовом до суду позивачем у позовній заяві зазначено про належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором №451991-КС-001 про надання кредиту від 07.08.2022 та надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 45000,00 грн. Водночас позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору №451991-КС-001 про надання кредиту від 07.08.2022 в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів згідно графіку платежів, що призвело до виникнення суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 45000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 90726,11 грн., суми прострочених платежів за комісією у розмірі 6750,00 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Слід зазначити, що за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між кредитором та позичальником з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит). Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем через веб-сайт кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну та паролю особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подано заявку на отримання кредиту з зазначенням номеру свого поточного (карткового) рахунку.
Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщується оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п.п. 3.1.2, 3.1.3. Правил після отримання оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор. У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу.
07.08.2022 позивачем направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту №451991-КС-001 та 07.08.2022 відповідачем прийнято (акцепт) пропозицію (оферту) укладення договору про надання кредиту №451991-КС-001, на умовах визначених офертою.
Із матеріалів справи також убачається, що позивачем через телекомунікаційну систему направлено відповідачу одноразовий ідентифікатор G-5205, на номер телефону 380(66)097-60-39, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який відповідачем було введено/відправлено.
Згідно з п.п. 4.4.4. Правил позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Наявний у матеріалах справи договір про надання кредиту №451991-КС-001 від 07.08.2022 містить відмітку про підписання одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-5205, 07.08.2022 12:26:26".
При цьому матеріали позовної заяви містять візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору, у якій детально відображені всі дії позивача та відповідача щодо укладення кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", яка посвідчена директором ТОВ "Бізнес позика" ОСОБА_1
За змістом пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно статті 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
Отже, матеріали справи свідчать, що договір про надання кредиту №451991-КС-001 та 07.08.2022 підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що свідчить про укладання між сторонами спірного правочину.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений (правова позиція Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19, подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020).
Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як зазначено судом вище та слідує з матеріалів справи, відповідно до довідок ТОВ "ФК "Елаєнс" від 07.06.2023 платежі про надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 45000,00 грн. успішно проведені в системі з деталізацією операцій.
Разом з тим, з наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії договору про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) №41084239_14/12/17 від 14.12.2017 укладеного між позивачем та ТОВ "ФК "Елаєнс" убачається, що відповідно до умов пункту 1.1. фінансова компанія бере на себе зобов'язання надавати організації послугу "Переказ на картку", що включає в себе приймання від організації на поточний рахунок фінансової компанії грошових коштів, обробку розпоряджень організації відповідно до правил грошових переказів міжнародних платіжних систем "Visa" та "Mastercard", переказ грошових коштів, прийнятих фінансовою установою від організації, на користь Банка-Еквайра для подальшого зарахування на карткові рахунки клієнтів відповідно до правил МПС.
Види платіжних карток, на якій можливо здійснити переказ, а також розмір винагороди фінансової компанії за надання послуги "Переказ на картку" визначається Додатком №1.
Враховуючи зазначене, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано належне виконання позивачем зобов'язань за договором про надання кредиту №451991-КС-001 від 07.08.2022 та надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 45000,00 грн.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Натомість у даному разі матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено узгоджений з позивачем відповідно до умов договору про надання кредиту №451991-КС-001 та 07.08.2022 графік проведення платежів та неповернуто позивачу кредитні кошти у розмірі 45000,00 грн.
Статтями 525, 526 ЦК України що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення суму прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 45000,00 грн., є обґрунтованою, доведеною позивачем, жодним чином не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення суми прострочених платежів по процентах у розмірі 90726,11 грн., а також суми прострочених платежів за комісією у розмірі 6750,00 грн., суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку суми прострочених платежів по процентах у розмірі 90726,11 грн., а також суми прострочених платежів за комісією у розмірі 6750,00 грн., суд зазначає, що нарахування не суперечить положенням чинного законодавства, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовна вимога про стягнення заявленої суми прострочених платежів по процентах та суми прострочених платежів за комісією є цілком правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Між тим, суд зазначає, що відповідачем також не спростовано обґрунтованості та правомірності здійсненого позивачем детального розрахунку суми прострочених платежів по процентах та суми прострочених платежів за комісією. Власного контррозрахунку вказаних сум до суду не подано.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.
Водночас всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Петренко Вікторії Олегівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) суму прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 45000,00 грн., суму прострочених платежів по процентах у розмірі 90726,11 грн., суму прострочених платежів за комісією у розмірі 6750,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "29" травня 2024 р.
Суддя Г.І. Сальнікова