Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
27 травня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3921/21 (922/4727/21)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.
розглянувши матеріали справи
за позовом Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНКОМ" 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про визнання недійсним договору уступки права вимоги
в межах справи про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"
за участю представників:
позивача - Третьякова Н.Ю. (адвокат за ордером ВІ №1027250 від 09.12.2020), Дукер Л.О. (учасник товариства згідно витягу)
відповідача - Камінська А.А. (адвокат за ордером ВІ №1107658)
третьої особи - не з'явився
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ "Метінком" про визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012, укладеного між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 та ТОВ "Метінком", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 217.
Ухвалою суду від 20.11.2023 призначено справу до розгляду в межах справи № 922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство ТК ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" за правилами загального позовного провадження без повідомлення учасників справи, розгляд справи почато зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/3921/21 (922/4727/21) (суддя Лавренюк Т.А.) призначено у справі №922/3921/21(922/4727/21) судову почеркознавчу експертизу. Провадження по справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.
08.01.2024 ТОВ "Метінком" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/3921/21 (922/4727/21).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/3921/21 (922/4727/21) скасовано.
05.03.2024 матеріали справи повернулися до Господарського суду Харківської області.
Під час відсутності матеріалів справи в Господарському суді Харківської області, ухвалою суду від 18.01.2024 задоволено заяву судді Лавренюк Т.А. про самовідвід у справі № 922/3921/21 (922/1371/22); справу № 922/3921/21 (922/1371/22) передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023, для розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22) визначено суддю Прохорова С.А.
Оскільки зміна головуючого судді у основній справі про банкрутство зумовлює необхідність передачі новому складу суду всіх пов'язаних справ, що розглядалися в межах справи № 922/3921/21 (922/1371/22), відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.01.2024 справа № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23) в межах справи про банкрутство передана на розгляд судді Прохорову С.А.
Судом встановлено, що на момент передачі справи №922/3921/21 (922/1371/22), справа №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23) в межах справи про банкрутство розглядається в порядку загального позовного провадження, а по справі триває підготовче провадження.
Таким чином, враховуючи зміну складу суду, суд, ухвалою від 11.03.2024 прийняв справу №922/3921/21 (922/4727/21) до свого провадження та призначив підготовче засідання для її розгляду на 10.04.2024.
21.03.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. №7720) згідно якого відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні.
Від позивача надійшла заява (вх. №8423 від 29.03.204) про застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та повторне витребування у відповідача договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012, укладений між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінком», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 217.
Також, позивачем подано клопотання (вх. №8540 від 01.04.2024) в якому позивач просить суд призначити по справі судову технічну експертизу документів, а саме Договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012, укладеним між громадянином російської федерації ОСОБА_1 та ТОВ «Метінком», реєстровий номер 217. На розгляд експертам поставити наступні питання:
- Чи вносились у текст документу зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?
- Коли було виготовлено бланк документу?
- Коли було внесено записи (рукописні та друковані) на бланк документу?
- Чи відповідає строк виготовлення бланку та строк фактичного заповнення документу?
- Чи виготовлені (виконані) дані документу (фрагменти документу) у різний час?
- У якій послідовності виконувались реквізити документу (підпис, відтиск печатки, заповнення тексту тощо)?
- Чи виготовлено вказаний документ шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
- Чи відповідає текс (рукописний та друкований) документа даті створення документа?
Вирішуючи зазначене клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно із частиною першою статті 73 ГПК України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи суд встановлює на підставі доказів.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 73 ГПК України).
Відповідно до положень ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
За змістом частин першої - другої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Частиною першою статті 99 ГПК України передбачено право призначення господарським судом експертизи за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (див. постанови Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 910/4071/17, від 24.01.2018 у справі № 907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, від 21.09.2022 у справі №904/3469/21.
Дослідивши обставини, на які посилається позивач в своєму клопотанні, суд не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, та на які посилається позивач.
Так, в обґрунтування свого клопотання позивач посилається на те, що в позовні заяві позивач зазначав про неможливість укладення вказаного договору через зазначення приватного нотаріуса Курковської Я.Л. в вироці відносно неї, що з 2011 року вона не розряджалась власною печаткою та іншими документами, нотаріальних дій не проводила. Окрім того, за відповідями Управління нотаріату відсутні реєстри вчинення нотаріальних дій приватного нотаріуса, які є доказами вчинення нотаріальної дії. Таким чином, Позивач має всі підстави вважати, що договори, на підставі яких ТОВ «Метінком» пред'являє свої кредиторські вимоги, є підробленими.
Однак, суд вважає такі доводи позивача на недійсність зазначених договорів із тих підстав, що приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковську Я. Л. засуджено за вчинення кримінального правопорушення у сфері пов'язаною з її професійною діяльністю, та такими, що ґрунтуються на припущеннях останнього.
Як убачається зі змісту самого вироку суду, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 3 ст. 358 КК України. Обставини цієї справи свідчать, що постановлений вирок суду саме щодо фізичної особи ОСОБА_3 , а не з підстав її діяльності у якості приватного нотаріуса. Предметом злочинів не були будь-які договори посвідчені від імені приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Яни Леонідівни. Підробленими були офіційні документи (договори), які посвідчувались підписом іншого нотаріуса, а не ОСОБА_4 . Діяльність ОСОБА_3 була спрямована на незаконне заволодіння чужим майном, вона отримувала кошти у позику, писала розписки, кошти не повертала.
Під час розгляду справи №2605/7851/12 ОСОБА_2 дала покази, що відповідна особа, у якого вона в 2011 році позичала грошові кошти під розписку, але повернути їх не встигла заволодів її печаткою приватного нотаріуса та її паспортом громадянина України. Така особа контролювала всі її дії, весь час була присутня у неї в офісі та забирала весь її прибуток. З зазначеного убачається, що така особа контролювала нотаріальні дії ОСОБА_2 з метою повного контролю над прибутком від її нотаріальної діяльності, що не є свідченням того, що вона посвідчувала від свого імені незаконні (підроблені) договори.
Фактів підроблення договорів за підписом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Яни Леонідівни у зазначеній кримінальній справі не встановлювалось.
Також, обставини, які були предметом розгляду у кримінальному провадженні не стосуються предмету цієї справи. За приписами статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
При дослідженні змісту вироку вбачається, що у ньому відсутні обставини, які стосуються посвідчених нею у якості нотаріуса договорів, отже й правові наслідки щодо предмету доказування у цій справі відсутні.
У вироку суду перелічені конкретні договори щодо яких встановлені факти підроблення, серед яких посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Яною Леонідівною не було. Встановлено факти виконання тексту підроблених договорів на бланках, які видані були Мін'юстом Курковській Я.Л., їх п'ять та вони перелічені у вироку. При цьому використана була печатка іншого нотаріуса.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не володіла та не могла розпоряджатись своєю печаткою і не могла здійснити посвідчення договору 02.02.2012 року є перекручуванням викладених у вироку фактів. ОСОБА_2 не володіла та не могла розпоряджатись печаткою нотаріуса від імені якого, посвідчувались підроблені договори, про що йдеться у вироку.
Щодо відсутності реєстрів вчинення нотаріальних дій, то таке посилання позивача може лише свідчити про неналежне виконання професійних обов'язків нотаріусом і жодних чином не доводить обставини, які б могли свідчити про наявність підстав призначення експертизи, для дослідження заявлених в клопотанні позивачем питань.
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що підстави для проведення у справі технічної експертизи відсутні.
Крім того, суд зазначає, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
Справа розглядається судом з 2021 року. Звертаючись до суду з позовом, позивач не звертався до суду з клопотанням про призначення експертизи, хоча нормами ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Частинами 2 та 4 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Позивач не скористався своїм правом та при поданні позовної заяви до суду не звернувся з відповідним клопотанням про проведення експертизи.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012р. господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, необґрунтоване призначення по справі судової експертизи призведе до безпідставного зупинення провадження по справі та, відповідно, затягування строків розгляду справи
Вирішуючи заяву позивача (вх. №8423 від 29.03.204) про застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, суд виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.10.2023, постановленою у складі судді Усатого В.О., було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНКОМ" (код ЄДРПОУ 35608224, 49000, м. Дніпро, вул. Муромська, буд. 67) оригінал договору уступки вимоги (цесії) від 02 лютого 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 217.
Станом на 10.04.2024 відповідачем ухвала суду від 26.10.2023 виконана не була, оригінал договору до матеріалів справи не подано.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Однак, початок розгляду справи новим складом суду не звільняє учасника справи від виконання ним обов'язків, які раніше були покладені на цього учасника судом в попередньому складі, оскільки, зміна складу суду не скасовує попередні судові рішення, прийняті у цій справі.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 26.10.2023 набрала законної сили та не була скасовано в порядку, встановленому нормами Господарського процесуального кодексу України, а тому має бути виконана відповідачем.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 було повторно витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінком» (код ЄДРПОУ 35608224) договір уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012, укладений між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінком», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 217.
Підготовче засідання було відкладено на 24.04.2024.
В підготовче засідання 24.04.2024 представник відповідача не з'явився, заявив клопотання про відкладення засідання суду. Таким чином станом на 24.04.2024 оригіналів документів відповідачем до суду надано не було.
Протокольною ухвалою, прийнятою 24.04.2024, в порядку задоволення клопотання відповідача, було відкладено підготовче засідання у справі на 06.05.2024.
В підготовчому засіданні 06.05.2024 представник відповідача приймала участь в режимі відеоконференції. Таким чином станом на 06.05.2024 оригіналів документів відповідачем до суду надано не було.
Протокольною ухвалою, прийнятою 06.05.2024, було відкладено підготовче засідання у справі на 27.05.2024.
Лише в підготовче засідання 27.05.2024 представником відповідача були надані суду для огляду оригінал витребуваного судом договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012, укладений між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінком», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 217.
Крім того, відповідачем надані суду для огляду інші договори (оригінали), які, як вважає відповідач мають значення для розгляду справи, а саме договору позики від 26 вересня 2011 року, укладеного між громадянином Ізраїлю Дукер Шмуєлем та громадянином російської федерації ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 1993, договору поруки від 26 вересня 2011 року, укладеного між громадянином російської федерації ОСОБА_1 та ТК ТОВ фірма “Харків-Москва” в особі генерального директора Дукер Шмуєла та договору уступки права вимоги від 02.02.2012 по договору поруки від 26.09.2011, укладений між громадянином російської федерації ОСОБА_1 та ТОВ "МЕТІНКОМ".
Також відповідачем було заявлено клопотання вх. № 13611 від 27.05.2024 про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідчених копій цих договорів.
В підготовчому засіданні судом було досліджено оригінали документів, поданих відповідачем та їх нотаріально посвідчені копії. Встановлено, що подані відповідачем копії відповідають оригіналам, які були оглянуті судом.
Виходячи з того, що за результатами розгляду клопотання позивача про призначення у справі експертизи, в його задоволенні було відмовлено, суд не вбачає необхідності вилучення у відповідача оригіналу договору уступки вимоги (цесії) від 02.02.2012, укладений між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінком», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., реєстровий номер 217.
Також, з метою дотримання завдань господарського судочинства та здійснення всіх дій, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та долучення до матеріалів справи копії документів, поданих відповідачем.
Вирішуючи клопотання позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу, суд виходив з наступного.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 No 475/97- ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ГПК України, у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Суд зазначає, що таке тривале невиконання відповідачем вимог ухвал суду та не подання витребуваних судом доказів, розцінюється судом як порушення відповідачем ч. 2 ст. 42 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення до відповідальності та застосування до ТОВ "МЕТІНКОМ" заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу в розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 5 статті 135 ГПК України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне видати виконавчий документ (копію зазначеної ухвали як виконавчого документу) Державній судовій адміністрації України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового засідання.
За результатами дослідження матеріалів справи, судом у відповідності до приписів ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України здійснені всі дії, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті).
Згідно з ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд, зокрема, постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Таким чином, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 42, 43, 46, 80, 88, 89, 99-103, 131, 135, 177, 182, 185, 195, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання позивача вх. №8540 від 01.04.2024 про призначення у справі технічної експертизи відмовити.
Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНКОМ" заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу в розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНКОМ" (49000, м. Дніпро, вул. Муромська, 67, код ЄДРПОУ 35608224) у дохід Державного бюджету України в особі Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) 5 840,00 грн штрафу.
Стягувач - Державна судова адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795)
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНКОМ" (49000, м. Дніпро, вул. Муромська, 67, код ЄДРПОУ 35608224).
Дана ухвала в частині стягнення штрафу відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 27.05.2024, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, тобто до 28.08.2024.
Видати виконавчий документ (копію зазначеної ухвали як виконавчого документу) Державній судовій адміністрації України.
Задовольнити клопотання відповідача вх. №13611 від 27.05.2024 про долучення до матеріалів справи документів.
Закрити підготовче провадження у справі № 922/4727/21.
Призначити справу до розгляду по суті на "10" червня 2024 р. на 14:00 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 110).
На час існування небезпеки для учасників провадження, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Харківської області, з урахуванням положень статті 3 Конституції України, рекомендувати учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України або їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідно до ст. 197 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в частині застосування заходів процесуального примусу протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.05.2024.
Суддя С.А. Прохоров