Справа № 2а-1044/2010
20 жовтня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мельниченко С.П. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вєнікова Олександра Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вєнікова Олександра Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 17.04.2010 р. він був зупинений на Кайдацькому мосту в м. Дніпропетровську ІДПС Вєніковим О.О., який повідомив позивача, що той перевищив швидкість в населеному пункті на 22 км/год.
Позивач з інспектором не погодився, про що повідомив йому та попросив опитати в якості свідка пасажира, однак відповідач відмовився це зробити та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою визнав позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень.
Позивач вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП, винесеною з порушенням ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так позивач вважає, що відповідачем не опитано свідків, а отже при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
В судове засідання сторони не з'явились, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому ухвалою суду встановлено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Судом по справі встановлено, що 17.04.2010 р. відповідачем складено протокол, згідно якого позивач 14.04.2010 року о 11-15 годин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на Кайдацькому мості Е068 в м. Дніпропетровську рухався зі швидкістю 82 км/год. Чим перевищив дозволену в населеному пункті швидкість на 22 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4. ПДР за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається з протоколу, позивач не погодився з даним протоколом, вказавши, що правил дорожнього руху він не порушував.
На підставі вказаного протоколу відповідачем було винесено постанову серії АЕ № 226059, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень.
Суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були допущені порушення процесуальних норм, що потягло за собою винесення помилкової та необґрунтованої постанови.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протокол в той час, як в даному випадку - невизнання позивачем своєї провини - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували його, однак цього зроблено не було.
Згідно ст. 252 КУпАП посадова особа, при розгляді справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів.
В протоколі про адміністративні правопорушення не вказані свідки, постанова не містить посилань на докази та мотивів відхилення інших доказів, а в ній зазначена лише констатація факту, що ставить під сумнів факт вчинення правопорушення позивачем.
Згідно ст. 62 Конституції України о бвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вони задоволенню не підлягають з огляду на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а отже й не наділений повноваженнями закривати провадження у цій справі.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вєнікова Олександра Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вєнікова Олександра Олександровича серії АЕ № 226059 від 17.04.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень.
В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає
Суддя С.П. Мельниченко