Україна
Харківський апеляційний господарський суд
07 вересня 2010 року Справа №42/249-09
Судова колегія у складі:
головуючого судді Фоміної В.О.,
судді Гончар Т.В., судді Кравець Т.В.
при секретарі Горбачовій О.А.
за участю представників сторін:
прокурора -Гавриленко О.В. -посв. № 173 від 23.08.2007р.
1-го позивача -не з'явився
2-го позивача -Танчак Н.В. -дов. № 38-3746/318юр від 09.10.2008р.
відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, КП “Харківські теплові мережі”, (вх. № 2093Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2010р. по справі № 42/249-09
за позовом Заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків та Комунального підприємства “Харківські теплові мережі”, м. Харків
до Приватного малого підприємства фірми “ДЕСО”, м. Харків
про стягнення 6753,54 грн.
встановила:
В серпні 2009р. заступник прокурора м. Харкова звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі" до ПМП фірми "Десо" про стягнення заборгованості в сумі 6753,54 грн., в т.ч. 6337,05 грн. за спожиту теплову енергію, 342,80 грн. інфляційні втрати, 73,69 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2010р. (суддя Яризько В.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів їх необґрунтованості.
2-й позивач, КП “Харківські теплові мережі”, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2010 р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказав, що судом першої інстанції в оскаржувальному рішенні зроблено хибний висновок стосовно того, що факт посилання на розрахунок максимально можливого навантаження на теплові мережі та розрахунок з боку позивача не підтверджує факту споживання теплової енергії саме в обсязі 0,47063 Гкал".
Апелянт вважає, що розрахунок теплового навантаження на приміщення відповідача, а також нарахування відповідачу за фактично спожиту теплову енергію проводилися згідно «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні»КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 року.
Також, апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково стосовно визначення розміру опалювальної площі було прийнято до уваги хибне твердження відповідача, що опалювальна площа його приміщення складає 122,5 кв. м.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно зазначено, що у акті ОНОТ /3918 від 26.10.2009 року сторони нібито не дійшли згоди щодо розміру опалювальної площі даного приміщення. Даний акт є у матеріалах справи, підписаний уповноваженим представником ПМП фірми "Десо", ніяких зауважень стосовно розміру опалювальної площі у нього не було, що і підтверджується цим актом.
Прокурор відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні повністю підтримав вимоги 2-го позивача та просив скасувати рішення суду першої інстанції.
1-й позивач, Харківська міська рада, відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102206874162 від 15.07.2010р., яке наявне в матеріалах справи.
Відповідач, ПМП фірми "Десо", відзиву на апеляційну не надав, в судове засідання також не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 61022006874170 від 15.07.2010р., яке наявне в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами і документами.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2001 року між Управлінням комунального майна та приватизації ХМР та ПМП фірмою "Десо" було укладено договір № 917 оренди нежитлового приміщення (будівлі), згідно якого останній займає нежитлове напівпідвальне приміщення, що знаходиться у 2-поверховому житловому будинку за адресою вул. Дарвіна, 35 загальною площею 241,4 кв. м.
Опалення нежитлового приміщення відповідача ПМП фірми "Десо" проводиться шляхом подачі теплоносія до централізованої системи опалення житлового будинку. Система опалення приміщення, яке займає відповідач, є частиною єдиної централізованої системи опалення житлового будинку. У зв'язку з тим, що приміщення відповідача не обладнане окремим тепловим вводом, КП «Харківські теплові мережі»не мало технічної можливості відключити приміщення, яке займає відповідач.
01.04.2007 року між 2-м позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії № 10824, відповідно до п.1.1 якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
В додатку № 1 до вказаного договору, підписаному сторонами і скріпленому печатками обох сторін, визначені обсяги постачання теплової енергії споживачу - у п.1.1 вказане максимальне теплове навантаження, яке дорівнює 0,008700 Гкал/год. та загальна опалювальна площа S=241,4 кв. м.
Згідно з п. 6.3 договору № 10824 від 01.04.2007р. відповідачем за 3 дні до початку розрахункового періоду повинна здійснюватися попередня оплата вартості необхідного обсягу теплової енергії, що є заявкою на наступний розрахунковий період.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно виставлених 2-м позивачем рахунків за спожиту відповідачем теплову енергію за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року за останнім рахується заборгованість в сумі 6337,05 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в приміщенні відповідача відсутні прилади обліку теплової енергії.
Облік відпускання і використання теплової енергії здійснюється двома способами: приладним і розрахунковим (як в даному випадку), який застосовується для абонентів, системи теплоспоживання яких підключені до теплової мережі за відсутності приладів обліку.
Згідно з п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 р. № 1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Розрахунок теплового навантаження на приміщення відповідача та нарахування відповідачу за фактично спожиту теплову енергію проводилися згідно нормативних документів, а саме: «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні»КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 року.
Відповідно до п. 1.1. КТМ 204 Україна 244-94 зазначені норми використовуються для визначення відпущеної теплової енергії теплопостачальними організаціями споживачам, у яких відсутні прилади обліку, для проведення комерційних та інших розрахунків.
Згідно до КТМ 204 України 244-94 у цей розрахунок включені місячні об'єми теплової енергії, розраховані за вищезазначеними нормами та виходячи з нормативних температур зовнішнього повітря, встановлених для м. Харкова, нормативних температур повітря у приміщенні для адміністративних приміщень.
Розрахунок теплового навантаження був виконаний у відповідності до КТМ 204 України 244-94 за збільшеними показниками при відсутності проектів на опалення, вентиляцію та гаряче водоспоживання, про що вказано в пункті 2.1.5 КТМ 204 України 244-94.
У пункті 2.2.10 КТМ 204 України 244-94 зазначено, що якщо частина житлового будинку зайнята громадськими організаціями (магазинами, аптеками та ін.), то розрахункове навантаження на опалення визначається для кожної частини окремо з урахуванням об'єму, що займається і прийнятих розрахункових температур внутрішнього повітря для даних громадських організацій.
Судом першої інстанції в своєму рішенні помилково було зазначено, що за середньорічну температуру по м. Харкову 2-й позивач взяв -23 ° С, що не відповідає дійсності. Проте, у додатку № 1 до «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні»КТМ 204 України 244-94 зазначено, що середньорічна температура зовнішнього повітря по м. Харкову для проектування будівель та споруд складає саме -23 ° С.
Стосовно визначення розміру опалювальної площі судом першої інстанції помилково було прийнято до уваги твердження відповідача, що опалювальна площа його приміщення складає 122,5 кв. м. Так, відповідно до договору № 917 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 29.10.2001 року між Управлінням комунального майна та приватизації ХМР та ПМП фірми "Десо", останній займає нежитлове напівпідвальне приміщення у 2-поверховому житловому будинку за адресою вул. Дарвіна, 35 загальною площею 241,4 кв. м. Також, згідно з додатком № 1 до договору про постачання теплової енергії № 10824 від 01.04.2007 року опалювальна площа приміщення складає 241,4 кв. м. Жодних доказів стосовно зміни площі приміщення відповідачем суду не надано.
Відповідно до акту ОНОТ/3918 від 26.10.2009 року обстеження системи теплоспоживання, який був підписаний уповноваженими особами 2-го позивача та відповідача, останньому було предписано в строк до 10.11.2009 року виконати розрахунок погодинного теплового навантаження в організації, яка має ліцензію на виконання даного виду робіт.
Відповідачем було надано КП "Харківські теплові мережі" для узгодження розрахунок теплового навантаження, виконаний НПП "Промснабсервіс" (за вх. № 3831/17 від 19.11.2009 року).
Згідно листа С-ТИ № 2558 від 02.12.2009 року КП "Харківські теплові мережі" повідомило відповідача про те, що ним було надано розрахунок середньогодинного теплового навантаження на опалення, що прямо суперечить Правилам користування тепловою енергією №1198 (п. 25), де вказано, що у договорі зазначається максимальне теплове годинне навантаження за кожним видом і параметром теплоносія. Також, цей розрахунок виконаний на внутрішній об'єм приміщення, що прямо суперечить п. 2.2.7 КТМ 204 України 244-94. Крім того, розрахунок було виконано на площу 120,9 кв. м, однак згідно акту обстеження площа приміщення складає 241,4 кв. м. Наданий розрахунок не прошитий, відсутня оригінальна печатка проектної організації, відсутні дані про призначення приміщення та температури всередині приміщення. Відповідачем всі ці зауваження не було прийнято до уваги.
Суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги вищевикладене та зробив необґрунтований висновок, що спірне нарахування вартості відпущеної відповідачу теплової енергії не відповідає вимогам нормативних акутів у даній сфері, 2-м позивачем не доведено факт поставки відповідачу теплової енергії саме в заявленій кількості та визначеній вартості.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в сумі 6337,05 грн., яка утворилася за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року, та яка підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нараховані 2-м позивачем інфляційні в сумі 342,80 грн. та 3% річних в сумі 73,69 грн. відповідають вказаній вище нормі Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що вимога про їх стягнення з відповідача на користь 2-го позивача підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу КП “Харківські теплові мережі” задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2010р. у справі № 42/249-09 скасувати та прийняти нове.
Позов прокурора задовольнити.
Стягнути з ПМП фірми "Десо" на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість в сумі 6753,54 грн., в т.ч. 6337,05 грн. за спожиту теплову енергію, 342,80 грн. інфляційні втрати, 73,69 грн. 3% річних.
Стягнути з ПМП фірми "Десо" на користь державного бюджету 102,00 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з ПМП фірми "Десо" на користь КП "Харківські теплові мережі" 51,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Зобов'язати господарський суд Харківської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20-ти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Фоміна В.О.
Судді Гончар Т.В..
Кравець Т.В.
Повний текст постанови підписано 13.09.2010р.