майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"28" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/297/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Ярова А.В., довіреність від 07.11.2023 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Київ) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (м.Баранівка Звягельського району Житомирської області)
про стягнення 41 808,47грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва "АТ" Укрзалізниця" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" 41 808,47грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань, які виникли на підставі договору купівлі - продажу №ПР/НХ-23206НЮдч від 16.06.2023, в частині здійснення першої попередньої оплати за товар.
Ухвалою суду від 20.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.04.2024.
У відзиві на позовну заяву вих.№158 від 03.04.2024 представник відповідача просить суд позовні вимоги задовольнити частково, зменшивши розмір пені до 8 361,69грн, при цьому зазначає, що прострочення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №ПР/НХ-23206НЮдч від 16.06.2023 дійсно мало місце, проте не з вини недобросовісної поведінки відповідача, а через поважні причини. Дана ситуація склалася у зв'язку з військовим станом та браком працівників-водіїв, які були призвані до лав ЗСУ, а також надзвичайно витратної логістики щодо вивезення товару. Протягом всього строку перебування товару на території позивача, доказів створення будь-яких перешкод у здійсненні у здійсненні підприємницької діяльності внаслідок перебування товару в його розпорядженні суду не було надано, як і не подано доказів понесення збитків (а.с.72-75).
05.04.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив згідно з якою останній вважає, що посилання відповідача на брак працівників-водіїв суперечить принципам підприємницької діяльності, а зменшення розміру пені до 8 361,69грн є невиправданим та не може застосовуватись до спірних правовідносин (а.с.68-69).
Представник позивача в судовому засіданні 28.05.2024 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечила проти клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Представник відповідача в судове засідання 28.05.2024 не прибув; 22.04.2024 через систему "Електронний суд" надіслав заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
16.06.2023 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укмет-Інвест" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №ПР/НХ-23206/НЮдч (а.с.11-16), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002) (п.1.1. договору)
Ціна договору складається із сукупної вартості товару відповідно до специфікації (додаток 1 до договору) та вартості послуг щодо організації навантаження товару (у разі їх надання) відповідно до специфікації(-й) щодо організації навантаження товару (додаток 3 до договору) та становить 867 100,00грн (пункт 2.1. договору).
Відповідно до п.2.4 Договору оплата вартості Товару здійснюється покупцем чотирма рівними частинами у такому порядку:
- сума першої попередньої оплати 25%, яка становить 216 775,00грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами договору на підставі надісланого продавцем рахунку;
- сума другої оплати 25%, яка становить 216 775,00грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку;
- сума третьої оплати 25%, яка становить 216 775,00грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку;
- сума четвертої оплати 25%, яка становить 216 775,00грн (без ПДВ), здійснюється остаточно і сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.
Згідно з пунктом 2.6. договору рахунки для оплати вартості товару та послуг щодо організації навантаження товару надсилаються покупцеві на адресу електронної пошти, що зазначена в реквізитах покупця в розділі 11 цього договору.
Пунктом 5.2. договору передбачено, за порушення покупцем строків оплати за товар та/або послуги щодо організації навантаження товару, визначених пунктами 2.4, 2.5 цього договору, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.9.7. договору).
Філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" на електронну адресу ТОВ "Укрмет-Інвест" направлено рахунок №ЦЗВМБ-355/п від 20.06.2023 на суму 216 775,00грн щодо необхідності здійснення авансового платежу (авансової плати) за брухт вид №322 ДСТУ 4121-2002 згідно з п.2.4.1 договору купівлі-продажу від 16.06.2023 (а.с. 20-21).
Разом з тим, ТОВ "Укмет-Інвест", в порушення п.2.4.1 договору, попередню оплату здійснило 24.11.2023 на суму 26 680,00грн та 29.12.2023 на суму 216 775,00грн (а.с. 22).
27.11.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №ЦЗВ-20/4587 від 23.11.2023 з вимогою сплатити пеню у сумі 35 741,15грн (а.с. 23-28), яка на момент подання позову залишилась без задоволення.
У зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині порушення строків здійснення першої попередньої оплати за товар, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за період з 01.07.2023 по 28.12.2023 у розмірі 41 808,47грн на підставі п.5.2. договору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №ПК/НХ-23206/НЮдч від 16.06.2023.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1 ст.656 ЦК України).
Частиною 1 статті 693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як судом зазначалося вище, згідно з п.2.4.1. договору оплата вартості товару здійснюється покупцем чотирма рівними частинами у такому порядку: сума першої попередньої оплати 25%, яка становить 216 775,00грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за Товар, протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами договору на підставі надісланого продавцем рахунку.
Договір купівлі-продажу №ПК/НХ-23206/НЮдч підписаний сторонами 16.06.2023, про що судом зазначалося вище.
Отже, кінцевою датою першої попередньої оплати за товар у розмірі 616 775,00грн є 30.06.2023.
Проте, ТОВ "Укрмет-Інвест" попередню оплату здійснило 24.11.2023 на суму 26 680,00грн та 29.12.2023 на суму 216 775,00грн.
Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як визначено п.5.2. договору передбачено, за порушення покупцем строків оплати за товар та/або послуги щодо організації навантаження Товару, визначених пунктами 2.4, 2.5. цього договору, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення.
Згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми пені, останнім заявлено до стягнення пеню, нараховану за період 01.07.2023-28.12.2023 у розмірі 41 808,47грн (а.с.3). Суд, перевірив даний розрахунок вважає, що останній є арифметично вірним, тому позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 41 808,47грн за прострочення здійснення першої попередньої оплати, підлягає задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80% суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання щодо можливості зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18.
Відповідачем у відзиві на позов та у відзиві на позовну заяву викладено клопотання про зменшення розміру пені на 80% та стягнення пені в розмірі 8 361,69грн. В обґрунтування зменшення розміру пені відповідач посилається на недоведення позивачем факту спричинення йому відповідачем збитків внаслідок прострочення внесення першої попередньої оплати за договором купівлі-продажу №ПК/НХ-23206/НЮдч від 16.06.2023 та факту створення останнім будь-яких перешкод у здійсненні позивачем підприємницької діяльності перебуванням невивезеного товару з його території.
За змістом ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Господарський кодекс України встановлює, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (частина 1 статті 229 ГК України).
У вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
Суд зауважує, що факт створення відповідачем будь-яких перешкод у здійсненні позивачем підприємницької діяльності внаслідок перебування невивезеного товару з його території не є предметом доказування під час розгляду даної справи, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення внесення першої попередньої оплати згідно договору купівлі-продажу №ПК/НХ-23206/НЮдч від 16.06.2023, а не щодо застосування до відповідача штрафних санкцій за невчасне вивезення товару з території позивача.
Також, необхідно зауважити, що нормами чинного цивільного та господарського законодавства не ставиться в залежність право нарахування кредитором неустойки (зокрема, пені) від наявності збитків, спричинених йому невиконанням чи неналежним виконанням своїх зобов'язань боржником.
Крім того, розмір пені, що заявляється позивачем до стягнення в межах даної справи, є співрозмірним до суми заборгованості відповідача з невиконання обов'язку внесення першої попередньої оплати за договором купівлі-продажу №ПК/НХ-23206/НЮдч від 16.06.2023.
Інші докази щодо наявності обставин, які є підставами для зменшення розміру пені, передбачених ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80%.
Згідно з ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача 41 808,47грн пені.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (вул.Бандери Степана, буд.12, м.Баранівка, Звягельський р-н, Житомирської обл., 12701; ідентифікаційний код 42256159)
на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул.Єжи Гедройця, буд.5, м.Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (пр-т Повітрофлотський, буд. 11/15, м. Київ, 03049; ідентифікаційний код ВП 40081347):
- 41 808,47грн пені;
- 3 028,00грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
1- у справу;
2,3- сторонам через "Електронний суд"