майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"22" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/259/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.
секретаря судового засідання: Круглецької А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Скиба О.С. - адвокат, довіреність №15-ПУ/АУП/2024 від 26.01.2024,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод"
про стягнення 300 833,33 грн.
Процесуальні дії по справі.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" 300 833,33 грн збитків.
Ухвалою суду від 08.03.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.04.2024.
Ухвалою суду від 10.04.2024 відкладено підготовче засідання на 25.04.2024.
Ухвалою суду від 25.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/259/24 до судового розгляду по суті на 22.05.2024.
Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві від 05.03.2024 (а.с.1-3), просив позов задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання 22.05.2024 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить реєстр відправлень рекомендованої кореспонденції від 26.04.2024 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 0600263296688) (а.с.42). Поштове відправлення про направлення відповідачу копії вказаної ухвали згідно відомостей з офіційного сайту "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення (за номером ідентифікатора 0600263296688) вручено особисто 02.05.2024 (а.с.43).
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання ним письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.
В судовому засіданні 22.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Малинський ливарний завод" на виконання умов договору від 28.03.2018 №6498/ПУ-УМТС-Т, поставило ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" опрокидувач боковий БОК-2МГ1, згідно з видатковою накладною №70 від 26.12.2018, яку покупець оплатив. Вартість товару становить 1 805 000,00 грн, з яких ПДВ - 300 833,33 грн. Однак у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Малинський ливарний завод" не зареєструвало відповідну податкову накладну, що унеможливило отримання ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" податкового кредиту.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
28.03.2018 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" (постачальник/відповідач) укладено договір поставки №6498-ПУ-УМТС-Т (а.с.6-12), відповідно до п.1.1 якого, у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - "Продукція"), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими Сторонами цього Договору та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору.
За умовами пункту 1.2 договору, Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до пункту 4.1 договору, постачання Продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, погоджені Сторонами у Специфікаціях до цього Договору. Під партією Продукції Сторони розуміють будь-яку кількість Продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом щодо якості та/або одним товаросупровідним документом.
Пунктом 4.2 сторони погодили, що умови поставки Продукції - DDP, згідно з "Інкотермс-2010", з урахуванням умов та застережень, що містяться у цьому Договорі та/або відповідних Специфікаціях до Договору. Узгоджене місце призначення поставки зазначається Сторонами у відповідних специфікаціях до Договору. Постачальник несе всі витрати, пов'язані з постачанням Продукції, до моменту її поставки до узгодженого призначення поставки. У випадках, коли Сторони у Специфікаціях обумовлюють інші умови поставки, взаємини Сторін регулюватимуться положеннями, погодженими Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
За умовами пункту 5.1 договору, загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої Продукції від погодженої до поставки кількості загальна вартість Договору змінюється пропорційно до кількості фактично поставленої Продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних Специфікаціях до Договору. Толеранс (відхилення за кількістю) постачання Продукції - якщо інше не обумовлено Сторонами у відповідних специфікаціях до Договору. У будь-якому випадку загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати 10 000 000,00 (десять мільйонів гривень 00 копійок) без ПДВ на дату укладення Договору. Сума Договору може бути збільшена шляхом підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого органу управління Покупця.
Відповідно до пункту 6.9 договору, у разі порушення Постачальником норм чинного законодавства на стадії виконання ним своїх зобов'язань за Договором, що спричинило нарахування контролюючими органами Покупцю штрафних санкцій, Постачальник протягом 10 (десяти) днів з дня отримання письмової вимоги Покупця відшкодовує Покупцю всі витрати, пов'язані з таким порушенням чинного законодавства, як відшкодування витрат (збитків), які перебувають, зокрема, але з виключно сум штрафних санкцій, пені, витрат вчинення дій на виконання рішень контролюючих органів, витрат на оплату судового збору тощо.
Згідно з пунктом 8.1 договору, цей Договір може бути скріплений печатками Сторін, що набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома Сторонами своїх зобов'язань термін дії Договору встановлюється до 31.12.2019 року включно. У разі не виконання (неналежного виконання) Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, термін дії Договору продовжується до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
У Специфікації №1 від 19.04.2018 до договору поставки №6498-ПУ-УМТС-Т сторони визначили найменування товару - опрокидувач боковий БОК-2МГ1 загальною вартістю 1 900 000,00грн з ПДВ, строк поставки - 90 календарних днів з моменту 50% авансового платежу (а.с.30).
Даний Договір та Специфікація підписані представниками сторін, а їх підписи скріплені печатками підприємств.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було здійснено оплату за товар 26.04.2018 на суму 760 000,00грн, 26.04.2018 на суму 190 000,00грн, 13.12.2018 на суму 380 000,00грн, що підтверджується платіжним інструкціями: №2117153085 від 26.04.2018, №2117152827 від 26.04.2018, №2117315996 від 13.12.2018 (а.с.16-17).
На виконання умов договору поставки №6498-ПУ-УМТС-Т від 28.03.2018, відповідач 26.12.2018 поставив позивачу товар - опрокидувач боковий БОК-2МГ1, що підтверджується видатковою накладною №70 від 26.12.2018 на суму 1 805 000,00грн, з яких ПДВ 300 833,33грн (а.с.34).
22.08.2019 між ТОВ "Малинський ливарний завод" (початковий кредитор), ТОВ "ТД Малинський ливарний завод" (новий кредитор) та ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (боржник) укладено договір №1 відступлення вимоги (цесії), за умовами пункту 1.1 якого Початковий кредитор відступає за плату право вимоги виконання грошових зобов'язань за договором 6498-ПУ-УМТС від 19.04.2018 р з Боржника в сумі 475 000,00грн з ПДВ, а також зобов'язання поставки згідно договору в частині виконання монтажу, запуску та проведення випробувань обладнання.
Новий кредитор приймає право вимоги виконання грошових зобов'язань замість Початкового кредитора за договором 6498-ПУ-УМТС від 19.04.2018р з боржника у сумі 475 000,00грн, у тому числі ПДВ 79 166,67грн та зобов'язання поставки щодо виконання робіт з монтажу, запуску обладнання та проведення випробувань.
За умовами пункту 1.2 договору від 22.08.2019, укладаючи цей договір, боржник дає свою згоду на переуступку Початковим кредитором Новому кредитору заборгованості боржника перед початковим кредитором за договором 6498-ПУ-УМТС від 19.04.2018 року в сумі 475 000,00грн.
Згідно з поясненнями представника позивача у видатковій накладній, платіжних інструкціях помилково було зазначено дату договору 19.04.2018, замість 28.03.2023. Пояснив, що інший договір поставки між сторонами не укладався, а видаткові накладні та платіжні документи фактично містять дату специфікації - 19.04.2018 до договору №6498-ПУ-УМТС-Т від 28.03.2018.
Як зазначає позивач, податкова накладна на загальну суму 1 805 000,00грн з ПДВ не була зареєстрована відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних. Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, призвело до втрати позивачем права на податковий кредит у розмірі 300 833,33грн. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 300 833,33грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
У відповідності до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України (в редакції станом час виникнення податкових зобов'язань), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін..
Згідно п.201.7. Податкового кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Отже, згідно п.201.10 ст.201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено, що станом на 05.02.2024 реєстрація податкової накладної та податкової декларації з податку на додану вартість за видатковою накладною №70 від 26.12.2018 на суму 1 805 000,00грн, з яких ПДВ 300 833,33грн відповідачем проведена не була.
Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п.198.1 ст.198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до наведеного, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 4.3 договору, Постачальник зобов'язаний надати Покупцеві такі документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності (у разі, якщо Продукція підлягає обов'язковій сертифікації): дозвіл Держпраці / діючий дозвіл Держгірпромнагляду (у разі отримання цього документа обов'язково відповідно до норм чинного законодавства); інструкцію (посібник) з експлуатації (у разі, якщо цей документ передбачено); технічну документацію, передбачену п. 2.4. справжньої угоди.
Не обмежуючись переліком, обумовленим у цьому пункті Договору, Покупцеві надається виключне право визначати перелік документів згідно з чинним законодавством України та/або виходячи зі специфіки Продукції, які мають бути надані Постачальником у строки, зазначені у цьому пункті Договору.
Документи (крім податкових накладних), Постачальник зобов'язується надати Покупцю разом із поставленою Продукцією.
Однак, відповідач не виконав належним чином свого обов'язку щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної на загальну суму ПДВ 300 833,33грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.1 ст.225 ГК України).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України та ст.224 ГК України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки .
З огляду на наведені норми для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
При цьому хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Тому має місце причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21).
Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації податкової накладної належним чином не виконав, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з Електронного кабінету платника, в якому зазначено, що за податковим номером продавця 407784206508 податкові накладні не зареєстровані (а.с.18, 32).
З огляду на викладене вище вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 300 833,33грн, тобто позивач поніс збитки.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між неналежним виконанням відповідачем визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Постачальник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Постачальником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).
У разі не відправлення Постачальником Покупцю податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі внаслідок призупинення її реєстрації, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Покупець повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії Покупця.
Покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції у разі ненаправлення розрахунку коригування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), у тому числі внаслідок призупинення її реєстрації, або у разі порушення Постачальником порядку її заповнення.
Під оперативно-господарською санкцією Сторони розуміють право Покупця затримати оплату товару на суму податкового кредиту з ПДВ, який Покупець повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстрованою Постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежним чином заповненої накладної (коригування до податкової накладної) до моменту надання Постачальником належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної).
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на те, що відповідач не виконав зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого позивач втратив право на податковий кредит за такою податковою накладною, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі ПДВ, а саме в сумі 300 833,33грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст.74 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи доведеність позовних вимог поданими доказами, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" (11603, Житомирська область, м.Малин, вул. Огієнко, буд.55, код ЄДРПОУ 40778426) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Соборна, буд.76, код ЄДРПОУ 00178353):
- 300 833,33грн збитків;
- 4 512,50грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 30.05.24
Суддя Кравець С.Г.
Віддрукувати:
1 - у справу,
2 - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та представнику через підсистему "Електронний суд";
3 - ТОВ "Малинський ливарний завод" (11603, Житомирська обл., м. Малин, вул. Огієнка, 55, код 40778426) - (рек.).