61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
29.05.2024р. Справа №905/488/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Скачкової Наталії Валеріївни (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; поштова адреса: АДРЕСА_4 )
про стягнення 206843,00 грн.
Суддя Н.В. Величко
Позивач, Фізична особа-підприємець Одринченко Віталій Олексійович, звернувся до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Скачкової Наталії Валеріївни, про стягнення заборгованості з орендної плати та з оплати компенсації комунальних послуг за договором оренди приміщення № АК/14/23 від 20.07.2023 в загальному розмірі 206843,00 грн., крім того судовий збір у сумі 3102,64 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору та вимог законодавства не виконано своїх зобов?язань зі сплати щомісячних орендних платежів за користування нежитловим приміщенням за період 01.01.2024-05.03.2024 та з компенсації комунальних послуг та опалення приміщення за період 01.08.2023-05.03.2024.
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано: копію договору оренди приміщення № АК/14/23 від 20.07.2023; копію акту приймання-передачі приміщення від 01.08.2023; копії рахунків-фактур на оплату оренди та компенсацію комунальних послуг; копії актів звірки взаєморозрахунків позивача з відповідачем; копії доказів направлення актів звірки та рахунків на адресу відповідача; копію акту звірки взаєморозрахунків позивача з ФОП Павленко Л.С.; виписку з рахунків банку позивача.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/488/24 та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Величко Н.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/488/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; вирішені інші процедурні питання.
Зазначена ухвала суду доставлена позивачу до електронного кабінету у підсистемі “Електронний суд” ЄСІТС.
Відповідачу така ухвала надіслана рекомендованою поштою на адресу, вказану у позовній заяві, що відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте поштове відправлення повернулось без вручення адресату з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання” від 20.04.2024.
Водночас ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету представника відповідача в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 25.04.2024.
Крім того процесуальні документи у цій справі оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, учасники даної справи вважаються повідомленими про відкриття провадження у справі та необхідність вчинення відповідних процесуальних дій належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, відповідач мав подати суду відзив на позовну заяву до 10.05.2024 включно (п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - 25.04.2024).
Станом на 29.05.2024 відповідач відзив на позовну заяву не подав, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.
За правилами ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
20.07.2023 між Фізичною особою-підприємцем Одринченко Віталієм Олексійовичем (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Скачковою Наталією Валеріївною (орендар, відповідач) укладено договір № АК/14/23 оренди приміщення, предметом якого є передача орендодавцем і прийняття орендарем в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення № 14, яке знаходиться на 1 поверсі в будинку № 1/1 по вулиці Макаренка у м. Білопіллі, на умовах, визначених цим договором. Загальна площа орендованого приміщення становить 115 кв.м. (п. 1.1 договору).
Приміщення передається в оренду для розміщення магазину непродовольчих товарів (п. 1.4 договору).
Право користування приміщенням переходить до орендаря одночасно з підписанням акту прийому-передачі приміщення (п. 1.5 договору).
Згідно п. 2.4 договору орендар зобов?язується зокрема: незалежно від результату своєї господарської діяльності своєчасно сплачувати орендну плату, вносити заставний платіж незалежно від результату своєї господарської діяльності (пп. 2.4.3); незалежно від результату своєї господарської діяльності, своєчасно оплачувати вартість витрат за спожиті орендарем комунальні послуги: електроенергію, водопостачання, водовідведення, відповідно до тарифів на комунальні послуги і показаннями приладів обліку, встановлених в приміщенні, за опалення приміщення, відповідно до площі приміщення (пп. 2.4.4); прийняти приміщення згідно акту прийому-передачі (пп. 2.4.12).
У пунктах 3.1, 3.2 договору обумовлено, що приміщення передається орендарю по акту прийому-передачі. Після закінчення терміну дії договору або при достроковому його розірванні сторони, протягом 5 (пяти) банківських днів після закінчення місяця, в якому було підписано акт прийому-передачі (повернення), проводять звірку розрахунків по оплаті послуг оренди та комунальних платежів.
Розмір щомісячної орендної плати становить 23000 гривень (п. 4.1 договору).
Сторони домовились, що нарахування орендної плати по договору починається з 01 серпня 2023 року та що орендна плата за серпень місяць 2023 року становить 13000 гривень та сплачується орендарем не пізніше 25 липня 2023 року (пп. 4.1.1 договору).
Для забезпечення зобов?язань орендаря зі сплати орендної плати та компенсації комунальних послуг, протягом наступних п?яти днів з дня підписання договору, останній вносить орендодавцю заставний платіж у розмірі місячної орендної плати (орендної плати за один місяць) та орендну плату за останній місяць оренди. У разі не внесення орендарем зазначеної суми коштів до 25 липня 2023 року договір вважається не укладеним (пп. 4.1.2 договору).
Оплата орендної плати за кожен поточний місяць здійснюється орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця відповідно до договору незалежно від отримання ним рахунку на таку сплату (пп. 4.1.3 договору).
Орендодавець має право звертати стягнення на заставний платіж для погашення будь-яких грошових зобов?язань орендаря перед орендодавцем, що виникли за договором, в тому числі, на розмір несплаченої орендної плати, комунальних та інших платежів, передбачених договором, компенсувати повністю або частково збитки, завдані орендодавцеві з вини орендаря (пп. 4.4.2 договору).
В суму орендної плати відповідно до п. 4.1 договору не входять сума витрат за надані орендарю комунальні послуги. Сплата компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється орендарем щомісячно до 5-го числа наступного місяця (п. 4.5 договору).
Після закінчення терміну дії договору, або у разі його дострокового розірвання, сума орендної плати і витрати за спожиті комунальні послуги, обчислюються на день фактичного повернення приміщення орендодавцю за актом повернення. Остаточні розрахунки між сторонами, в тому числі і повернення заставного платежу, проводяться протягом 10 (десяти) банківських днів після закінчення місяця, в якому було підписано акт прийому-передачі (повернення) (п.4.6 договору).
Сторони узгодили, що у разі технічної неможливості використання орендарем приміщення відповідно до його господарської діяльності у відповідності до п. 1.4 договору, внесений ним заставний платіж та сума орендної плати повертається орендарю відповідно до п. 4.6 договору (п.4.7 договору).
Договір може бути розірваний достроково шляхом письмового повідомлення однією стороною другої сторони за 60 днів до дати такого розірвання (п. 6.1 договору).
Договір укладено українською мовою в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторін. Факсимільні копії та скановані копії договору, направлені електронною поштою, мають юридичну силу до моменту обміну сторонами оригіналами договору (п. 8.5 договору).
Договір набуває чинності з 20 липня 2023 року і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині взаємних розрахунків і відповідальності сторін - до повного виконання умов договору (п. 9.1 договору).
Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін без зауважень та виправлень.
Доказів внесення змін до цього договору чи про його розірвання до матеріалів справи не надавалось.
Правовстановлюючі документи позивача на об'єкт оренди до матеріалів справи також не надавались.
01.08.2023 між сторонами підписано акт прийому-передачі приміщення, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежитлове приміщення № 14, яке знаходиться на 1 поверсі в будинку № 1/1 по вулиці Макаренка у м. Білопіллі, на умовах, визначених договором оренди приміщення № АК/14/23 від 20.07.2023, загальна площа орендованого приміщення становить 115 кв.м.
У цьому акті сторони також зафіксували покази приладів обліку електроенергії (04858) та холодної води (00034).
Претензій до стану приміщення у орендаря немає.
До матеріалів справи надано сформовані позивачем рахунки-фактури до договору оренди № АК/14/23 від 20.07.2023 на загальну суму 243000,00 грн., а саме:
від 20.07.2023 на суму 59000,00 грн. (орендна плата за серпень 2023; заставний платіж; орендна плата за останній місяць оренди);
від 01.09.2023 на суму 23000,00 грн. (передплата за фактичне користування приміщенням у вересні 2023 року);
від 01.10.2023 на суму 23000,00 грн. (передплата за фактичне користування приміщенням у жовтні 2023 року);
від 01.11.2023 на суму 23000,00 грн. (передплата за фактичне користування приміщенням у листопаді 2023 року);
від 01.12.2023 на суму 23000,00 грн. (передплата за фактичне користування приміщенням у грудні 2023 року);
від 02.01.2024 на суму 23000,00 грн. (передплата за фактичне користування приміщенням у січні 2024 року);
від 01.02.2024 на суму 23000,00 грн. (передплата за фактичне користування приміщенням у лютому 2024 року);
від 01.03.2024 на суму 46000,00 грн. (оплата за користування приміщенням у березні 2024 року; передплата за користування приміщенням у квітні 2024 року);
Крім того надані рахунки-фактури на компенсацію комунальних послуг (електроенергія, вода та водовідведення, опалення) до договору оренди № АК/14/23 від 20.07.2023 на загальну суму 114843,00 грн., а саме:
від 04.09.2023 на суму 2546,00 грн. (за серпень 2023 року);
від 02.10.2023 на суму 2718,00 грн. (за вересень 2023 року);
від 02.11.2023 на суму 3351,00 грн. (за жовтень 2023 року);
від 01.12.2023 на суму 22840,00 грн. (за листопад 2023 року);
від 02.01.2024 на суму 22890,00 грн. (за грудень 2023 року);
від 01.02.2024 на суму 21398,00 грн. (за січень 2024 року);
від 29.02.2024 на суму 19550,00 грн. (за лютий 2024 року);
від 01.03.2024 на суму 19550,00 грн. (за березень 2024 року).
Позивач надсилав на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків платежів з орендної плати за договором оренди приміщення № АК/14/23 від 20.07.2023 за період з 01.08.2023 по 01.03.2024, рахунки-фактури платежів з орендної плати за договором № АК/14/23 від 20.07.2023 за період з липня 2023 по березень 2024 року, акт звірки взаєморозрахунків платежів з оплати компенсації комунальних послуг за період з 01.08.2023 по 01.03.2024 та рахунки-фактури платежів з оплати компенсації комунальних послуг за період з липня 2023 по березень 2024 за договором № АК/14/23 від 20.07.2023, що підтверджується описом вкладення у лист від 02.03.2024, фіскальним чеком та накладною АТ “Укрпошта”.
З наданої банківської виписки АТ “Райффайзен Банк” від 29.02.2024 по рахунку позивача за період 01.01.2023-03.03.2024 відомо, що відповідачем перераховано позивачу за договором № АК/14/23 від 20.07.2023:
24.07.2024 - 59000,00 грн. (орендна плата за серпень 2023 та заставний платіж);
06.09.2023 - 23000,00 грн. (орендна плата за вересень 2023);
04.10.2023 - 23000,00 грн. (орендна плата за жовтень 2023);
02.11.2023 - 23000,00 грн. (орендна плата за листопад 2023);
05.12.2023 - 23000,00 грн. (орендна плата за грудень 2023),
всього сплачено 151000,00 грн.
Згідно наданого акта звірки взаєморозрахунків з оплати компенсації вартості комунальних послуг за договором позички № 2/14 від 01.07.2023 за період з 01.07.2023 по 05.03.2024 станом на 05.03.2024 всі рахунки з компенсації за отримані ФОП Одринченко В.О. комунальні послуги в нежитловому приміщенні АДРЕСА_5 за період з 01.07.2023 по 05.03.2024 сплачені в повному обсязі в розмірі 114843,00 грн. Даний акт звірки підписаний між позивачем (користувач) та ФОП Павленко Лариса Сергіївна (позичкодавець).
Водночас, у матеріалах справи відсутній договір позички № 2/14 від 01.07.2023.
Як зазначає позивач, орендарем не здійснювалась компенсація комунальних платежів за договором оренди № АК/14/23 від 20.07.2023 у період з вересня 2023 року по березень 2023 року, заборгованість відповідача становить 114843 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом і просить стягнути з відповідача 92000,00 грн. орендної плати за період 01.01.2024-05.03.2024 та 114843,00 грн. компенсації комунальних послуг та опалення приміщення за період 01.08.2023-05.03.2024.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ст. 509, 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору ст. 627 ЦК України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Матеріали справи свідчать про те, що за своїм змістом і правовою природою між сторонами у справі виникли правовідносини з найму (оренди).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. При цьому п. 6 зазначеної норми визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).
Згідно ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
01.08.2023 сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення до договору оренди № АК/14/23 від 20.07.2023 (нежитлове приміщення № 14, яке знаходиться на 1 поверсі в будинку № 1/1 по вулиці Макаренка у м. Білопіллі). Підписанням вказаного акту підтверджено факт передачі орендодавцем (позивачем) та прийняття орендарем (відповідачем) об'єкту оренди, що є предметом вказаного вище договору.
Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору № АК/14/23 від 20.07.2023 чи повернення приміщення відповідачем позивачу матеріали справи не містять.
Тобто, в контексті зазначених вище норм укладений між сторонами договір оренди є належною підставою для виникнення у відповідача грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Як вже зазначалось судом, сторони у договорі (розділ 3 договору) погодили розмір орендних платежів та порядок розрахунків. Розмір щомісячної орендної плати становить 23000 гривень (п. 4.1 договору). Оплата орендної плати за кожен поточний місяць здійснюється орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця відповідно до договору незалежно від отримання ним рахунку на таку сплату (пп. 4.1.3 договору).
Відповідач в період 24.07.2023-05.12.2023 вніс на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 151000,00 грн. в рахунок орендної плати за користування приміщенням у серпні-грудні 2023 року, про що свідчить відповідна виписка по банківському рахунку позивача.
У матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось доказів здійснення відповідачем як орендарем орендних платежів починаючи з січня 2024 року і по теперішній час, рівно як відсутні докази здійснення відповідачем компенсації вартості спожитих комунальних послуг протягом дії договору оренди.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору оренди в частині сплати щомісячних орендних платежів, починаючи з січня 2024 року. Строк оплати є таким, що настав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму заборгованості з орендної плати за період 01.01.2024-05.03.2024 в розмірі 92000,00 грн.
Водночас, з умов договору відомо, що розмір щомісячної орендної плати становить 23000 гривень (п. 4.1 договору), а оплата орендної плати за кожен поточний місяць здійснюється орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця відповідно до договору незалежно від отримання ним рахунку на таку сплату (пп. 4.1.3 договору). Доказів внесення змін до договору в частині розміру орендної плати чи строків її внесення до матеріалів справи не надано.
З цього слідує, що спірним у даній справі є зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за період січень-березень 2024 року, оскільки 05.03.2024 є кінцевим строком сплати по зобов'язанням березня 2024 року. Позивач не уточнював (не змінював) свої позовні вимоги. В свою чергу, за арифметичним підрахунком суду заборгованість відповідача за період січень-березень 2024 становить 69000,00 грн.
Тобто матеріалами справи не підтверджується заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за період 01.01.2024-05.03.2024 саме в розмірі 92000,00 грн.
З огляду на вимоги ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми боргу та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Частиною 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи заявлений позивачем період (01.01.2024-05.03.2024) виникнення боргу з орендної плати, а також вищевказані норми, в цій частині позов підлягає частковому задоволенню - в сумі 69000,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з компенсації комунальних послуг та опалення приміщення в розмірі 114843,00 грн. суд зазначає наступне.
Пунктом 4.5 договору сторонами визначено, що в суму орендної плати відповідно до п. 4.1 договору не входять сума витрат за надані орендарю комунальні послуги. Сплата компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється орендарем щомісячно до 5-го числа наступного місяця.
В свою чергу пп. 2.4.4 договору встановлено, що орендар зобов?язується незалежно від результату своєї господарської діяльності, своєчасно оплачувати вартість витрат за спожиті орендарем комунальні послуги: електроенергію, водопостачання, водовідведення, відповідно до тарифів на комунальні послуги і показаннями приладів обліку, встановлених в приміщенні, за опалення приміщення, відповідно до площі приміщення.
Орендодавець має право звертати стягнення на заставний платіж для погашення будь-яких грошових зобов?язань орендаря перед орендодавцем, що виникли за договором, в тому числі, на розмір несплаченої орендної плати, комунальних та інших платежів, передбачених договором, компенсувати повністю або частково збитки, завдані орендодавцеві з вини орендаря (пп. 4.4.2 договору).
Згідно з ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 цього Кодексу встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що факт здійснення господарської операції підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції Закону України № 1724-VIII від 16.11.2018) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного первинного документа, які б підтверджували обсяг та вартість спожитих відповідачем комунальних послуг у нежитловому приміщенні № 14 на першому поверсі в будинку АДРЕСА_6 під час дії договору оренди, зокрема відповідні первинні рахунки та/або акти наданих послуг від юридичних осіб, що надавали комунальні послуги, банківські виписки тощо.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків, тим більше складений в односторонньому порядку позивачем, не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Також, згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер (постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18).
Таким чином, суд вважає, що за відсутності в матеріалах справи первинних документів, які б підтверджували обсяг та вартість спожитих відповідачем комунальних послуг у спірний період, надані позивачем акт звірки розрахунків та сформовані ним рахунки-фактури на оплату комунальних платежів до договору оренди не можуть вважатися належним доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, у підтвердження наявності заборгованості відповідача, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.
Отже заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг у сумі 114843,00 грн. не підлягають задоволенню як не підтверджені документально.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За правилами статей 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов'язок позивачем виконаний частково, оскільки ним частково доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а відповідач не довів суду протилежного, що зумовлює задоволення позовних вимог частково.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скачкової Наталії Валеріївни (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; поштова адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість з орендної плати в розмірі 69000,00 грн., а також судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1035,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 29.05.2024.
Суддя Н.В. Величко