вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
30.05.2024м. ДніпроСправа № 904/2288/24
Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпро
до Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради "Міська лікарня №9", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення збитків у розмірі 280 347,06 грн.
Обласне комунальне підприємство "Фармація" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради "Міська лікарня №9" про стягнення збитків у розмірі 280 347,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані завданням відповідачем збитків позивачу, які полягають в недоотриманні щоденного доходу від діяльності аптечного пункту № 3 ЦМА № 297 ОКП "Фармація" шляхом блокування доступу до аптечного пункту.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3 028,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру в розмірі 280 347,06 грн., за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4 205,21 грн.
В порушення вказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до першого підготовчого засідання, не навівши жодної підстави щодо неможливості сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік осіб, яким Законом надано право на отримання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому в контексті статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення та звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Подана до суду позовна заява Обласного комунального підприємства "Фармація" не відповідає визначеним у статті 8 Закону України "Про судовий збір" критеріям. Більше того, позовна заява не містить жодного доказу в підтвердження неможливості сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Судом також враховано положення статті 8 Конституції України, якою передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а за змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
При цьому, статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Слід відзначити, що у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ашінгдейн проти Великої Британії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Слід зазначити, що особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття нею всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Саме по собі клопотання позивача про відстрочення судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того слід зазначити, що позивач не надав жодного доказу в підтвердження того, що він зможе сплатити судовий збір до першого підготовчого засідання.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення, натомість відсутність сплати судового збору є однією з підстав для залишення позовної заяви без руху.
Отже, враховуючи відсутність сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України
За приписами ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні клопотання Обласного комунального підприємства "Фармація" про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- докази оплати судового збору в розмірі 4 205,21 грн.
Роз'яснити Позивачу, що в разі неусунення всіх недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.Г. Назаренко