Справа №: 486/1865/23 Провадження № 3/486/85/2024
29 березня 2024 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,
при секретарі - Салагорі С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Южноукраїнську Миколаївської областісправу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №3 Вознесенського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02.11.2024 року на автомобільній дорогі Н-24 «Благовіщенське - Миколаїв», 111 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 110217, державний номерний знак: НОМЕР_1 , з явними знаками сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з рота, не зв'язна мова, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер» про що свідчить тест огляду №251, від проходження огляду на стан сп'яніння у Южноукраїнській міській лікарні відмовився.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1 Правил дорожнього руху єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється, в тому числі керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У судові засідання, а саме: 11.12.2023 року на 09:30 год., 08.01.2024 року на 09:30 год., 16.02.2024 року на 09:00 год., 27.02.2024 року 09:15 год., 29.03.2024 року на 08:30 год., ОСОБА_1 не з'являвся, причину неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи сповіщений вчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, надісланими йому рекомендованим листом з повідомленням, окрім того ОСОБА_1 достеменно було відомо, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього розглядатиметься в Южноукраїнському міському суді. Клопотань про відкладення справи від нього не надходило, тому суд вважає ОСОБА_1 належним чином повідомленим, що є підставою для розгляду справи у його відсутність, як передбачено ч.1 ст. 268 КУпАП.
Слід також зазначити, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» інформація про кожне судове засідання оприлюднюється на офіційному веб-порталі Судової влади України та ОСОБА_1 не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
Постановою Южноукраїнського міськогосуду Миколаївської області від 11.01.2024 року застосовано до ОСОБА_1 привід у судове засідання, яке було призначено на 09:00 год. 16.02.2024 року.
Постановою Южноукраїнського міськогосуду Миколаївської області від 19.02.2024 року застосовано до ОСОБА_1 повторний привід у судове засідання, яке було призначено на 09:15 год. 27.02.2024 року.
Однак, згідно повідомлення від 28.02.2024 року №2210/63-2024 ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, що здійснити привід на 27.02.2024 року у судове засідання до суду не надалось можливим, оскільки останній відсутній за місцем проживання.
З метою дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначених ст.277 КУпАП, враховуючи, що судом були вчинені дії щодо виклику ОСОБА_1 у судове засідання, суд вважає за доцільне розглянути вказану справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, за наявними письмовими матеріалами справи.
Також, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989 року).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду передбачено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.2. Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п.п 6, 7 розділу 1 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції доповнюють один одного і не протирічать один одному, працівниками поліції в даному випадку були дотримані вимоги зазначених нормативних актів.
Судом встановлено, що огляд водія ОСОБА_1 , за його згодою, проводився на місці зупинки транспортного засобу.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. 251 КУпАП).
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується також дослідженими письмовими матеріалами справи, зокрема: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №481099 від 02.11.2023 року, який, складений у відповідності до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, а тому, згідно положень статті 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, результатами тестування ОСОБА_1 на наявність стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу - газоаналізатор «Драгер» ALCOTEST 6820, тест №251 від 02.11.2023 року, згідно якого результат тесту становить 1,73% проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням даного прилада від 02.11.2023 року, записами з нагрудної боді-камери поліцейських, з яких чітко вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проведення тестування на місці зупинки, щодо виявлення в нього стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», але відмовився проїхати до Южноукраїнської міської лікарні на проведення огляду на стан сп'яніння (а.с. 1, 2, 3, 5).
При накладенні адміністративного стягнення, згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Дослідивши письмові матеріали справи, враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, дані про ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. На думку суду таке адміністративне стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 605,60 гривень.
А тому, керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.І. Савін