Справа № 490/1190/20
нп 2/490/288/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
30 травня 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі судових засідань Горбань М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк, позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач), ОСОБА_3 , (далі - ОСОБА_3 , відповідач), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачами не були виконані взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у них утворилася заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 226 727,53 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.04.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У період з лютого 2020 року по 26.08.2022 року справа перебувала в провадженні іншого складу суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2022 року визначено головуючого у справі суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.08.2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити. Відповідачі до суду не з'явилися, правом на подання відзиву не скористалися.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
25.06.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №NKVKLON06639, відповідно до умов якого банк надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 564 626,51 грн, у тому числі 1 026 000,00 на реструктуризацію заборгованості за договором №NKVKLOF922 про надання овердрафтового кредиту від 04.06.2014 року, укладеним між банком та ТОВ «Украгро інвест» у розмірі 2 590 674,77 грн, на реструктуризацію заборгованості за договором № NKVKLOF2543 про надання овердрафтового кредиту від 18.12.2014 року укладеним між банком та ТОВ «Летро союз» у розмірі 2 634 333,33 грн, на реструктуризацію заборгованості за договором № NKVKLOF2540 про надання овердрафтового кредиту від 18.12.2014 року укладеного між банком та ТОВ «Венса трейд» у розмірі 68,00 грн для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна та 313 550,41 грн на сплату судових витрат. Пунктом А.5. цього договору встановлено, що зобов'язання позичальника забезпечується договором застави №NKVKLON06639/DZ1 від 25.06.2015 року, договором застави №NKVKLON06639/DZ2 від 25.06.2015 року, договором поруки №NKVKLON06639/DР1 від 25.06.2015 року, договором поруки №NKVKLON06639/DР2 від 25.06.2015 року, договором поруки №NKVKLON06639/DР1 від 25.06.2015 року. Позичальник з умовами зазначених договорів ознайомлений. За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 32 % річних, пункт А.6. Пунктом А.8. передбачено, що дата сплати процентів зазначена у графіку зменшення поточного ліміту, починаючи з дати підписання цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими.
22.04.2016 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до кредитного договору №NKVKLON06639 від 25.06.2015 року, в якому зазначено, що кошти отримані від позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб. Для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовується для погашення простроченого кредиту у розмірі 419 292,19 грн, далі прострочених процентів в розмірі 1 163 090,84 грн, далі процентів в розмірі 73 890,67 грн, далі для погашення неустойки в розмірі 339 526,30 грн, далі для відшкодування витрат/збитків банку, далі простроченої винагороди, далі кредиту. На дату укладання договору заборгованість позичальника за кредитом складає 7 233 029,65 грн, з яких: поточна заборгованість за кредитом - 4 362 535,78 грн, поточна заборгованість за відсотками - 34 900,28 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 1 341 943,49 грн, пеня - 1 493 650,10 грн.Ліміт цього кредитного договору - 6 027 382,53 грн.
25.06.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №NKVKLON06639/DР2, відповідно до якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №NKVKLON06639/DР2 від 25.06.2015 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 6 564 626,51 грн, а боржник зобов'язався сплачувати за його користування відсотки у розмірі 32% річних. Пунктом 1.2. зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, пункт 1.5.
22.04.2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін до договору поруки №NKVKLON06639/DР2 від 25.06.2015 року, в якому зазначено, що кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 6 027 382,53 грн.
25.06.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №NKVKLON06639/DР1, відповідно до якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №NKVKLON06639/DР1 від 25.06.2015 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 6 564 626,51 грн, а боржник зобов'язався сплачувати за його користування відсотки у розмірі 32% річних. Пунктом 1.2. зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, пункт 1.5.
22.04.2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору поруки №NKVKLON06639/1 від 25.06.2015 року, в якому зазначено, що кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 6 027 382,53 грн.
22.04.2016 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №NKVKLON06639/DР4, відповідно до якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №NKVKLON06639/DР4 від 25.06.2015 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 6 027 382,53 грн, а боржник зобов'язався сплачувати за його користування відсотки у розмірі 32% річних. Пунктом 1.2. зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, пункт 1.5.
З наведеного слідує, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який забезпечений договорами поруки, укладеними з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості за цим кредитним договором, за яким відповідачі мають сплатити сум 4 117 361,84 грн заборгованості за тілом кредиту, 226 727,53 грн заборгованості за відмотками, 8 530 242,06 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку лише суму заборгованості за відсотками станом на 28 листопада 2019 року.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернув позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати проценті належних йому відповідно до статті 1048 ЦКУ.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30січня 2018року у справі №161/16891/15-ц(провадження№ 61-517св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 1Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, первинним є документ, який містить відомості про операцію. Зокрема, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Пунктом 62 цього ж Положення передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15-ц, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц.
Проте, сам по собі розрахунок заборгованості не відноситься до первинних банківських документів і відображає методику нарахування позивачем заборгованості, але не відображає операції з надходження кредитних коштів на рахунки клієнта та їх повернення.
До основних засад цивільного судочинства віднесено диспозитивність. Так, в силу частин1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог та не доведено наявність визначених законодавством підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками по кредитному договору. У матеріалах справи відсутні виписки із рахунків відповідачів.
У задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відповідно до приписів статті 141 ЦПК України слід віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за відмотками у розмірі 226 727 грн 53 коп. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Інформація про сторони:
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, рахунок №UA083052990000029092829003111, МФО 305299, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ;
Відповідач - ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя Л.М. Шолох