Постанова
Іменем України
10 серпня 2010 року Справа № 2-33/1632-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Чернявський Віталій Сергійович, довіреність №1 від 26.04.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Колос- ЛТД";
відповідача: Мельнікова Тетяна Володимирівна, довіреність №010-Д від 05.01.10, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі Бахчисарайського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Колос- ЛТД" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 21 червня 2010 року у справі № 2-33/1632-2010
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Колос- ЛТД" (вул. Кримська, 2,Бахчисарай,98400)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
в особі Бахчисарайського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. С. Чекалина, 3,Бахчисарай,98400)
про визнання неправомірним акту
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство „Колос-ЛТД”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, відкритого акціонерного товариства „Крименерего” в особі Бахчисарайського району електричних мереж, про визнання неправомірним акту від 19 листопада 2009 року №105980 про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (5-7).
В процесі розгляду справи позивачем уточнювалися позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заявою від 03 червня 2010 року про збільшення позовних вимог, згідно з якою він просив скасувати рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №4784 від 30 листопада 2009 року, відповідно до якого оплата за актом №105980 від 19 листопада 2009 року підлягає сума у розмірі 79 663,76 грн. (а.с. 81-83).
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач безпідставно притягнув його до відповідальності за порушення законодавства про електроенергію та нарахував до оплати грошові кошти в сумі 79 663,76 грн., оскільки позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором поставки електроенергії, у тому числі і зобов'язання по збереженню пломб на приладі обліку електроенергії.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2010 року у справі №2-33/1632-2010 (суддя Радвановська Ю.А.) в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче-комерційне підприємство „Колос-ЛТД” про скасування акту від 19 листопада 2009 року №105980 про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності провадження справі припинено.
В частині скасування рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №4787 від 30 листопада 2009 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Виробниче-комерційне підприємство „Колос-ЛТД” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Більш докладніше доводи заявника викладені в апеляційній скарзі, що міститься у матеріалах справи (а.с. 112-115).
У судовому засіданні, призначеному на 10 серпня 2010 року, представник позивача підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача з доводами та вимогами апеляційної скарги не погодився та заперечував проти їх задоволення.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
21 серпня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Колос-ЛТД” (споживач) та відкритим акціонерним товариством „Крименерго” (постачальник) укладений договір на користування електричною енергією №269.
19 листопада 2009 року працівниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” проведена перевірка пекарні, що належить товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Колос-ЛТД”, розташованої по вул. Кримська, 24 у місті Бахчисарай.
За результатами даної перевірки був складений акт №105980 про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (а.с.12).
Пунктом 1 вказаного акту зафіксоване, що споживачем порушені Правила користування електричною енергією шляхом фальсифікації пломб держповірки.
Зазначений акт був складений у присутності представника відповідача Сейдаметова А.А. та підписаний ним без заперечень.
Також, 19 листопада 2009 року комісією у складі працівників служби енергозбуту відкритого акціонерного товариства „Крименерго” був складений протокол про проведення огляду обліку електроенергії та пломб, встановлених на ньому, а саме: лічильника електричної енергії №24448 типу СТЕЗ-10Q2Н4М, розташованого в пекарні, що належить товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Колос-ЛТД”, розташованого по вул. Кримська, 24 у місті Бахчисарай (а.с.11).
Пунктом 11 даного протоколу зафіксоване, що при розкритті лічильника у присутності представника споживача, всередині виявлено обладнання, не передбачене заводом -виробником. Лічильник запакований та опломбований пломбою енергозбуту №0122083. Електролічильник №24448 не придатний до подальшої експлуатації.
19 листопада 2009 року відкритим акціонерним товариством „Кримнерго” був складений акт-наряд технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії, відповідно до якого на момент перевірки схема обліку працювала невірно, у зв'язку з розпломбуванням (а.с.13 зворот).
11 грудня 2009 року відповідачем був виставлений рахунок-попередження за актом №105980 від 19 листопада 2009 року, відповідно до якого позивачу за недообліковану електроенергію нараховане до сплати 79 663,76 грн. (а.с. 18).
Позивач вважає, що нарахування йому відповідачем до оплати 79 663,76 грн. є необґрунтованим, у зв'язку з чим, просив суд визнати неправомірним акт №105980 від 19 листопада 2009 року та скасувати рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №4784 від 30 листопада 2009 року, відповідно до якого оплаті підлягає сума у розмірі 79 663,76 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій-самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Тому спеціальні норми Господарського кодексу України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання.
Така позиція викладена, зокрема, в пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07 квітня 2008 року №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”.
Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист, прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Оскільки спірні правовідносини виниклі в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони повинні регулюватися положеннями Закону України „Про електроенергетику” та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28.
Позивач в своєї позовної заяві просить визнати неправомірним акт про порушення Правил користування електричною енергією від 19 листопада 2009 року №105980.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Так, президія Вищого Арбітражного суду України в Роз'ясненнях №02-5/53 від 26 січня 2006 року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання .недійсними актів державних та інших органів" зазначила, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим, державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Відповідно до пункту 6.2 вказаних Роз'яснень не підлягають розгляду в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листів, інформацій, роз'яснень і т. п., які надсилаються державними чи іншими органами на адресу підпорядкованих їм структур та ін. з приводу конкретних ситуацій, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для виконання.
У відповідності зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України.
Одним з таких засобів, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України є визнання незаконним рішення, дії або бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим засобом, який встановлений законом або договором.
Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, як засіб захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарських відносин та споживачів встановлює, що права та законні інтересі вказаних суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсних актів інших суб'єктів, яки суперечать законодавству, ущемляють права та законі інтересі суб'єктів господарювання або споживача.
Тобто господарські суди розглядають на загальних підставах справи по спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі актів господарських товариств, яки у відповідності з законом або статутними документами мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, яки виникають або припиняються з прийняттям такого акту.
За своїм ознакам акт про порушення Правил користування електричною енергією до таких актів не відноситься, оскільки не носить обов'язкового характеру, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведення перевірки.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірним акту від 19 листопада 2009 року №105980 підлягає припиненню.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 р., у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
Так, із оскаржуваного акту, вбачається, що нарахування об'єму та вартості недорахованої електричної енергії здійснювалося за таке порушення як „фальсифікація пломб держповірки”.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що такого порушення Правилами користування електричною енергією не передбачено.
Представник відповідача, в свою чергу пояснив, що „фальсифікація тавр” було зазначено заздалегідь, до відкриття лічильника, яке здійснювалося вже на підприємстві відповідача у присутності членів комісії та представника позивача.
Так, матеріалами справи, а саме - протоколом огляду лічильника від 19 листопада 2009 року, підтверджується, що в ході огляду було встановлено наступне: таври та пломбувальний матеріал (наклейки) порушені (сфальсифіковані), всередині лічильника виявлено обладнання, не передбачене заводом-виробником, у зв'язку з чим він працює невірно та не підлягає експлуатації (а.с. 11).
При цьому, як вже зазначалося, огляд був проведений у присутності представника споживача, товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Колос-ЛТД”, який зазначив у протоколі, що він не погоджується з результатами огляду, але з яких підстав не виклав.
Згідно з пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.
Відповідно до пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, остання застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією, та в разі виявлення таких порушень Правил користування електричною енергією: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, фальсифікації тавр про повірку засобів обліку, тавр електропередавальної організації, тавр інших заінтересованих сторін, відбитки яких нанесені на пломби, або відсутності пломб на розрахункових засобах обліку в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією.
З аналізу зазначених норм вбачається, що за порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, передбачена відповідальність споживача.
Відповідно до пункту 3.3 Правил відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Також, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що Сейдаметов А.А. не є уповноваженим представником позивача, у зв'язку з чим вважає, що питання про встановлення факту порушення Правил користування електричною енергією повинно розглядатися компетентною комісією за участю уповноваженого представника, з огляду на наступне.
Відповідно до частині 1 пункту 6.41 Правил користування електричною енергією акт порушень цих Правил оформляється у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення, у присутності представника споживача.
Таким чином Правилами користування електричною енергією не передбачена необхідність перевірки повноважень представника, який підписує акт про порушення Правил користування електричною енергією.
Одночасно, судом першої інстанції було встановлено, що позивачем була оплачена в повному обсязі, нарахована відповідно рахунку-попередженню від 11 грудня 2009 року, сума 79 663,76 грн., що підтверджується виписами з банківських рахунків позивача (а.с.65-66).
Відповідно до абзацу 5 пункту 6.42 Правил користування електричною енергією у разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Тим самим, на думку суду, позивач підтвердив свою згоду із нарахованою сумою та, як слід, із вчиненим ним порушенням.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Колос-ЛТД” до відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про скасування рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Крименерго” з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №4784 від 30 листопада 009 року, такими, що задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частині 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судова колегія вважає, що позивач, не обґрунтував свої доводи належними доказами, а отже доводи заявника апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Колос-ЛТД” судовою колегією не вбачається, оскільки рішення суду першої інстанції було прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Колос-ЛТД” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2010 року у справі №2-33/1632-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.М. Гоголь
І.В. Черткова