Постанова
Іменем України
05 серпня 2010 року Справа № 2-5/919-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Заплава Л.М.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.01.10, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "БЕРЕГ";
відповідача, не з'явився, виконавчий комітет Ялтинської міської ради;
третьої особи, не з'явився, комунальне підприємство "Ялтинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації";
третьої особи, не з'явився, Ялтинська міська рада;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_3;
третя особа, ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_1 від 20.02.02, ОСОБА_4;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_5;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_6;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_7;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_8;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_9;
третя особа, ОСОБА_10, паспорт НОМЕР_2 від 21.01.04, ОСОБА_10;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_11;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_12;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_13;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_14;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_15;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_16;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_17;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_18;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_19;
третьої особи, ОСОБА_20, довіреність №3018 від 30.10.09, ОСОБА_4;
третьої особи, ОСОБА_20, доверенность №3019 від 30.10.09, ОСОБА_10;
третя особа, ОСОБА_21, паспорт серія НОМЕР_3 від 19.09.96, ОСОБА_21;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_22;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_23;
розглянувши апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "БЕРЕГ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 18 травня 2010 року у справі № 2-5/919-2009
за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "БЕРЕГ" (вул. Масандрівська, 1, Ялта, 98600)
до виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, Ялта, 98600)
3-ті особи: комунальне підприємство "Ялтинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського, 4, Ялта, АРК, 98612)
Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1, Ялта, 98600)
ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_6 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_7 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_8 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_9 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_10 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_11 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_12 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_13 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_23 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_22 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_14 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_21 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_15 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_16 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_17 (АДРЕСА_3)
ОСОБА_18 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_19 (АДРЕСА_2)
про визнання частково недійсним рішення,
Рішенням місцевого господарського суду у позові відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що рішення виконавчого комітету про надання дозволу на прибудову було прийнято до державної реєстрації позивача, як юридичної особи; на балансі позивача будинок, в якому здійснена прибудова за вказаним дозволом, не знаходиться; а тому прав позивача це рішення не порушує; здійснене за вказаним рішенням будівництво не є самочинним (а.с. 110-113 т. 3).
Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити через те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи (а.с. 123-128 т. 3).
З відзивів на апеляційну скаргу вбачається, що треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_17, з її доводами не згодні тому, що дозвіл на прибудову (тамбуру) не порушує прав позивача та співвласників будинку (а.с. 133-135, 144-146 т. 3).
Інші особи не надали відзивів на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_24, представник третіх осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_24, - ОСОБА_20, з апеляційною скаргою не погодилися тому, що рішення про надання дозволу на прибудову не порушує прав позивача, який зареєстрований, як юридична особа, значно пізніше, на час прийняття цього рішення усі співвласники були згодні з таким рішенням.
Відповідач та інші треті особи не скористалися правом на участь в судовому засіданні, про час та місце судового засідання сповіщені належним чином, на їх адреси 12 липня 2010 року рекомендованою кореспонденцією направлені копії ухвали. Заяв про відкладення розгляду справи не надійшло. Явка сторін та третіх осіб не визнана судом обов'язковою. У справі достатньо доказів для розгляду спору. А тому судова колегія ухвалила розглянути спір у відсутність осіб, що не з'явилися в судове засідання.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд долучив додаткові докази (а.с. 147-151 т. 3), встановив наступне.
26 липня 1985 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради народних депутатів було прийнято рішення №291, яким затверджені рішення міжвідомчої комісії з питань будівництва об'єктів містобудування, перепланування і благоустрою квартир громадян за додатком №1. В пункт 19 вказаного додатку включено дозвіл ОСОБА_25 на будівництво входу з тамбуром по протоколу міжвідомчої комісії 1985 року №5 (а.с. 13-14, 87-100 т. 1, а.с. 51-55, 73-78 т. 2).
Станом на 26 липня 1985 року право власності на частки у вказаному будинку мали:
1) 6/100 частки ОСОБА_25 (а.с. 15 т. 1),
2) 25/100 - ОСОБА_26 (а.с. 95-96, 122-123 т. 2),
3) 5/100 - ОСОБА_27 (а.с. 125 т. 2),
4) 6/100 - ОСОБА_28 (а.с. 127 т. 2),
5) 10/100 - ОСОБА_29 (а.с. 122-123 чи 140-141 т. 2),
6) 17/100 - ОСОБА_30,
7) 12/100 - ОСОБА_31,
8) 8/100 - ОСОБА_32 та ОСОБА_33,
9) 7/100 - ОСОБА_34 та ОСОБА_35,
10) 4/100 - ОСОБА_36, що слідує з рішення Народного суду 1-ї ділянки міста Ялти (а.с. 15 т. 1 чи а.с. 131 т. 2), висновку про реєстрацію домоволодіння, архівної довідки, свідоцтва про право власності на будівлю (а.с. 95-96, 130/159-161 т. 2), договорів (а.с. 122-123/140-141, 125 т. 2), довідки БТІ (а.с. 129 т. 2).
25 жовтня 1986 року актом обстеження встановлено, що переобладнання приміщення, яким користується ОСОБА_25, не має (а.с. 10 т. 3).
04 серпня 1988 року між співвласниками часток в домоволодінні АДРЕСА_3 відповідно до акту БТІ (а.с. 84-87 чи 107-111 т. 2) було укладено договір про порядок користування житловим будинком, по якому у користуванні ОСОБА_25 у вказаному будинку закріплено: кімнати 7-1 і 7-2 площами 10,6 кв.м. і 8,4 кв.м., засклена веранда 1 площею 4,3 кв.м. на третьому поверсі прибудови за літерою "А", частки сараю 1 площею 3,9 кв.м. (а.с. 17-19 т. 1 чи а.с. 112-117 т. 2).
Також пунктом 12 вказаного договору передбачено, що ОСОБА_25 користується самовільно збудованими: заскленою верандою 7-3 площею 12,3 кв.м., сходовою кліткою 7-4 площею 11,1 кв.м., вбиральнею 7-5 площею 1,2 кв.м. (а.с. 18 т. 1 чи а.с. 6-8, 80-83 т. 2).
Вказаний договір було нотаріально посвідчено та зареєстровано в БТІ (а.с. 19 т. 1).
У подальшому право власності по вказаним вище часткам вказаного будинку змінювалося за спадщиною та договорами.
Так, з 19 листопада 1992 року після смерті ОСОБА_25 (а.с. 19 т. 2) право власності за спадщиною перейшло до її дочки - ОСОБА_37 (а.с. 20 чи 56 т. 2), потім за нотаріально посвідченими та зареєстрованими в БТІ договорами:
25 вересня 1995 року від ОСОБА_37 до ОСОБА_4 6/100 частки будівлі, в тому числі веранда 7-3 площею 12,3 кв.м., сходова клітка 7-4 площею 11,1 кв.м., вбиральня 7-5 площею 1,2 кв.м., (а.с. 51-52 чи 74-76, 83 т. 1, чи а.с. 58-59 т. 2, а.с. 152-153 т. 4);
16 липня 2009 року від ОСОБА_4 до ОСОБА_24 перейшло 2/50 частки від 6/100 частки будинку, в тому числі веранда 7-3 площею 9,4 кв.м., сходова клітка 7-4 площею 5,5 кв.м., вбиральня 7-5 площею 1,2 кв.м., ванна 7-6 площею 2,7 кв.м., туалет 7-7 площею 2,5 кв.м. (а.с. 147-148 т. 4);
06 серпня 2009 року - від ОСОБА_24 до ОСОБА_17 на 1/100 частки, в тому числі веранда 7-3 площею 9,4 кв.м., сходова клітка 7-4 площею 5,5 кв.м., вбиральня 7-5 площею 1,2 кв.м., ванна 7-6 площею 2,7 кв.м., туалет 7-7 площею 2,5 кв.м. (а.с. 4-5 т. 2 чи а.с. 149-151 т. 4).
При цьому, зміна площі приміщень та додаткові приміщення (ванна 7-6, туалет 7-7) у вказаній частці власності були збудовані ОСОБА_4 у 1999-2003 роках за рішенням виконавчого комітету, за згодою кількох співвласників будинку (а.с. 45, 84-86, 77-79, 84-86 т. 1, а.с. 60, 68, 79 т. 2, а.с. 55 т. 3). Обставини законності такої забудови та забудови інших приміщень були предметом спору по іншим справам та не є предметом спору по даній господарській справі (а.с. 59-62 чи 64-67, 95-106, 136, 163-164 т. 3, а.с. 35-42 т. 4).
Позивач, як юридична особа, зареєстрований 22 листопада 2007 року (а.с. 27 т. 1, а.с. 52 т. 3), а відповідач, як юридична особа та орган місцевого самоврядування, - 21 травня 1997 року (а.с. 2-3 т. 4).
Станом на 18 травня 2009 року (позов подано 17 лютого 2009 року - а.с. 42 т. 1) співвласниками будинку АДРЕСА_3 були: ОСОБА_5, ОСОБА_38, ОСОБА_2 ОСОБА_9, ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_40, ОСОБА_13 та ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_14, ОСОБА_21, ОСОБА_43, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 146-147 т. 1 чи а.с. 71-72 т. 2).
Членами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Берег" на час його заснування були: ОСОБА_5, ОСОБА_38, ОСОБА_2 ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_13 та ОСОБА_41, ОСОБА_46 та ОСОБА_47, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_42, ОСОБА_15, що слідує з списку, який складено головою установчих зборів ОСОБА_6 та підтверджується протоколом №1 від 09 жовтня 2007 року установчих зборів (а.с. 24 т. 2, а.с. 52 т. 3).
Відповідно до свого Статуту, позивач створений співвласниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_4, метою діяльності позивача є забезпечення захисту прав його членів (а.с. 28-40 т. 1).
При цьому, член вказаного громадського об'єднання та співвласник частки у вказаному будинку ОСОБА_9 не згодна з позовом, також як і інші співвласники, які не є членами громадського об'єднання (а.с. 1-3, 12, 14, 17-18 т. 2).
З пояснень представника позивача слідує, що вказане вище рішення виконавчого комітету про дозвіл на будівництво ОСОБА_25 входу з тамбуром порушує права співвласників цього будинку, а саме, ОСОБА_6, які через таку прибудову не мають можливості користуватися частиною будинку, яку мають у власності.
В судовому засіданні ОСОБА_4, ОСОБА_24 та ОСОБА_21 пояснили, що такі ствердження представника позивача не відповідають обставинам справи тому, що ОСОБА_6 мають у власності приміщення, що знаходяться в іншій частині будинку, ніж прибудований ОСОБА_25 вхід з тамбуром, власниками яких зараз є ОСОБА_4 та ОСОБА_17 і ОСОБА_48. На час надання ОСОБА_25 дозволу на будівництво входу з тамбуром та у подальшому така прибудова входу з тамбуром усіх співвласників влаштовувала тому, що надала можливість ОСОБА_25 не користуватися проходом (верандою) біля кімнат інших співвласників, які в подальшому за рахунок частки такого проходу збудували підсобні приміщення до своїх часток власності. Спірні відношення щодо законності прибудови ОСОБА_25 (а потім ОСОБА_4) виникли між співвласниками через розподіл прибудови земельної ділянки, яка має загальну площу 885 кв.м. (а.с. 70, 72 т. 1, а.с. 155-158 т. 2).
Дійсно, з планів будинку АДРЕСА_3, правовстановлюючих документів вбачається, що будинок АДРЕСА_3 має цокольний та перший, другий поверхи. Частки власності, що належать ОСОБА_4, ОСОБА_24 і ОСОБА_17, до яких входять приміщення: веранда 7-3, сходова клітка 7-4, вбиральня 7-5 в літері "А", що були збудовані на підставі вказаного вище рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради народних депутатів, знаходяться з західної сторони будівлі. Тоді як частка власності, що належить ОСОБА_6, в тому числі кімнати 10-1, 10-2 в літері "А", знаходяться в іншій частині будинку та між собою не мають сумісних меж (а.с. 21, 104-109 т. 1, а.с. 47-51, 155-162 т. 3).
Відповідно до частини 4 статті 80 та частини 2 статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, така створена юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Як вказано вище, позивач, як юридична особа, створений 22 листопада 2007 року (а.с. 27 т. 1), а тому лише з цього часу позивач має цивільну правоздатність і дієздатність, які може захищати, в тому числі в судовому порядку.
Згідно зі статтею 124 Конституції Української РСР (Закон Української РСР від 20 квітня 1978 року, що діяв на час прийняття оскарженого рішення) міські Ради народних депутатів були органами державної влади в містах. Статті 78 та 82 вказаної Конституції встановлювали, що Ради народних депутатів становлять єдину систему представницьких органів державної влади України та безпосередньо і через створювані ними органи керують усіма галузями державного, господарського, соціального і культурного будівництва, приймають рішення, забезпечують їх виконання, здійснюють контроль за проведенням рішень у життя. А виконавчими і розпорядчими органами місцевих Рад народних депутатів є виконавчі комітети, що встановлено частиною 1 статті 132 вказаної Конституції.
28 червня 1996 року був прийнятий Закон України №254к/96-ВР - Конституція України, який опубліковано 13 липня 1996 року в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр". Відповідно до статей 113, 118 Розділу VI якого до системи органів виконавчої влади віднесені Кабінет Міністрів України (вищий орган у системі органів виконавчої влади) та місцеві державні адміністрації - в областях і районах, містах Києві та Севастополі.
Частини 1 та 3 статті 140 Конституції України встановили, що територіальна громада здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, в тому числі міські ради та їх виконавчі органи.
21 травня 1997 року був прийнятий Закон України №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування", який набрав чинності 12 червня 1997 року - день опублікування в газеті "Голос України".
Відповідно до статті 5 цього Закону виконавчі органи міської ради відносяться до системи місцевого самоврядування.
Як слідує з наведених вище обставин, відповідач зареєстрований з 21 травня 1997 року (день прийняття Закону України "Про місцеве самоврядування") та є органом місцевого самоврядування (а.с. 2 т. 4).
До цього, починаючи з 20 грудня 1990 року по 12 червня 1997 року, діяв Закон України "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР і місцеве і регіональне самоврядування" №533-XII від 07 грудня 1990 року, відповідно до статті 2 якого міські Ради народних депутатів та їх органи були державними органами місцевого самоврядування та входили до системи місцевого самоврядування.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що відповідач - Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, є виконавчим органом органу місцевого самоврядування та не відноситься до органу державної влади на містах, а саме такий орган державної влади 26 липня 1985 року прийняв рішення, що є предметом спору.
Також цей відповідач не є правонаступником Виконавчого комітету Ялтинської міської ради народних депутатів, що прийняв 26 липня 1985 року рішення тому, що відповідач створений та зареєстрований 21 травня 1997 року, а Закони №280/97-ВР, №533-XII, №254к/96-ВР не передбачають правонаступництво виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування за виконавчими комітетами Рад народних депутатів у містах, що були органами державної влади в містах.
Відповідно до частини 1 статті 113 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року (з змінами на 26 липня 1985 року - дата прийняття рішення, що є предметом спору, далі Цивільний кодекс Української РСР) володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.
Стаття 119 вказаного Кодексу передбачала, що, коли учасник спільної часткової власності на житловий будинок збільшив в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.
Як вбачається з наведених вище обставин, позивач на час прийняття спірного рішення не був учасником часткової власності, а на той час співвласники будинку (які не були та не є членами громадської організації) протягом тривалого часу не заявляли позовів про визнання вказаного рішення недійсним та не вимагали захисту свого права іншим шляхом.
Апеляційний господарський суд вважає, що захист цивільних прав громадської організації - юридичної особи та захист цивільних прав окремих членів цієї громадської організації є різними діями тому, що ці особи мають різний обсяг цивільних прав, у різні періоди придбали ці права, тощо. Для захисту прав членів громадської організації шляхом визнання недійсним вказаного вище рішення виконавчого комітету позивач мав можливість звернутися до суду загальної юрисдикції.
На підставі статті 34 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не приймає, як докази:
- документи про реєстрацію громадян за адресою: АДРЕСА_4, про статус цього будинку, як садиби, чи багатоквартирного, про правомірність реєстрації позивача, як громадської організації, тому, що правомірність реєстрації громадян за певною адресою, статус будинку та правомірність реєстрації позивача не впливають на вирішення питання законності рішення виконавчого комітету про дозвіл на будівництво входу з тамбуром (а.с. 28-39 163-172 т. 2);
- висновок судової експертизи по іншій справі №2-94/2007 тому, що відповідно до статей 41-42 Господарського процесуального кодексу України висновком судової експертизи є висновок, що наданий на підставі ухвали по даній справі (а.с. 32-45, 165-168 т. 3);
- ксерокопію технічного паспорту (а.с. 101-102 т. 1) тому, що ця копія має не засвідчені у встановленому порядку виправлення;
- документи про самочинні будівництва ОСОБА_25 прибудови (7-3, 7-4, 7-5) та ОСОБА_18 (О-2, У) тому, що предметом спору є законність рішення виконавчого комітету про надання дозволу на будівництво, а не дії ОСОБА_25 та ОСОБА_18 по будівництву (а.с. 41 т. 1, а.с. 69 т. 2).
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушення норм матеріального і процесуального права, викладені у ньому висновки відповідають обставинам справи, інших підстав для скасування (зміни) судового рішення не має.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "БЕРЕГ" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2010 року у справі № 2-5/919-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді Л.М. Заплава
З.Д. Маслова