Постанова
Іменем України
03 серпня 2010 року Справа № 5020-11/095-2/057-9/433
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Фенікс";
відповідача: не з'явився, закрите акціонерне товариство "Севастопольське трансагентство";
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Фенікс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 13 травня 2010 року у справі № 5020-11/095-2/057-9/433
за позовом закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Фенікс" (пр. Глушкова, 1 а/с 59,Київ 187,03187)
до закритого акціонерного товариства "Севастопольське трансагентство" (вул. Токарева, 18,Севастополь,99003)
про стягнення 15854,27 грн.
Позивач, закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „.Фенікс”, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача, закритого акціонерного товариства „Севастопольське трансагентство” про стягнення 15 047,01 грн. збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (т.1, а.с. 2-4).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №006/06-Т від 23 лютого 2006 року, який був укладений між закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Фенікс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Бук-Лізінговий дім”, на підставі страхового Акту №04/11-2006 від 13 листопада 2006 року здійснив виплату страхового відшкодування на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Бук-Лізінговий дім” у розмірі 39 217,96 грн. Частина зазначеної суми у розмірі 24 990,00 грн. відшкодована позивачу відкритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Універсальна”, тому в порядку регресного позову позивач просить стягнути з відповідача залишок шкоди у розмірі 14 227,96 грн., витрати позивача на отримання довідки ДАІ у розмірі 34,05 грн. та витрати позивача на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 785.00 грн.
В процесі розгляду справи, позивачем надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 15 854,27 грн., з яких: шкоду в порядку регресу на суму 15 047,01 грн. та компенсацію за втрачений заробіток та добові у розмірі 807,26 грн. (т.2 а.с. 132-133).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 травня 2010 року у справі №5020-11/095-2/057-9/433 (суддя Рибіна С.А.) у задоволені позову закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Фенікс” відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Фенікс” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційних скарг обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Більш докладніше доводи заявника викладені в апеляційній скарзі, що міститься у матеріалах справи (т.3, а.с.36-39).
У судове засідання, призначене на 03 серпня 2010 року, представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, до початку судового засідання від сторін будь-яких клопотань не надавалось.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
13 жовтня 2006 року приблизно о 22:25 на обізній дорозі м. Кіровограда водій Макаров В.М., керуючи транспортним засобом „Вольво” державний номер СН 3539 АВ при проїзді перехрестя з автодорогою м. Кіровоград - м. Кривий Ріг, виконуючи поворот ліворуч, не дав дорогу зустрічному транспортному засобу „Камаз” державний номер 11641 ОН, у результаті чого трапилося зіткнення зазначених автомобілів, та автомобіль „Камаз” державний номер 11641 ОН відкинуло на автомобіль „Камаз” державний номер АА 3410 АЕ, що стояв.
На час вчинення ДТП Макаров В.М. перебував у трудових відносинах з відповідачем та знаходився при виконанні своїх службових обов'язків. Вказані обставини підтверджуються відповідачем.
За результатами розгляду адміністративної справи відносно водія Макарова В.М. Нахімовським районним судом міста Севастополя 01 грудня 2006 року винесена постанова, відповідно до якої дії водія Макарова В.М. кваліфіковані за статтею 124 Кодексу Украйни про адміністративні правопорушення, водій Макаров В.М. притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51,00 грн. (т.1, а.с. 50).
Також судом встановлено, що 23 лютого 2006 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Бук-Лізінговий дім” укладений договір добровільного страхування автотранспортних засобів №006/06-Т, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажним автомобілем „Камаз” 53215 державний номер АА 3410 АЕ з автопричепом НЕФ АЗ 8332 державний номер АА 1661 XX (т.1, а.с. 8-10).
Згідно звіту про оцінку шкоди, завданої володільцю транспортного засобу №254 від 27 жовтня 2006 року в результаті ДТП автомобілю „Камаз” 53215 державний номер АА 3410 АЕ завданий матеріальний збиток у розмірі 39217,96 грн. (т.1, а.с.98-134).
Відповідно до страхового акту №04/11-2006 від 13 листопада 2006 року (т.1, а.с. 12) позивачем сплачена товариству з обмеженою відповідальністю „Бук-Лізінговий дім" сума страхового відшкодування у розмірі 39 217,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1210 від 17 листопада 2006 року (т.1 а.с. 13).
За твердженням позивача, цивільна відповідальність відповідача застрахована у відкритому акціонерному товаристві „Страхова компанія „Універсальна” відповідно до полісу цивільної відповідальності №ВА/4972446.
07 серпня 2007 року відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Універсальна” оплатило позивачу суму матеріальної шкоди у розмірі 24 990,00 грн., яка покривалася зазначеним полісом.
06 червня 2007 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія про відшкодування у порядку регресу залишку суми матеріальної шкоди у розмірі 14 227,96 грн., витрат на отримання довідки ДАІ у розмірі 34,05 грн. та витрат на проведення авто товарознавчої експертизи у розмірі 785,00 грн. (т.1. а.с.59).
Відповідачем зазначені витрати не відшкодовані.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Згідно частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно вимогам статті 35 Господарського процесуального кодексу України постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для господарського суду у відношенні фактів, які встановлені судом та мають значення для вирішення спору.
Дослідивши постанову суду по адміністративній справі, суд першої інстанції встановив, що постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 01 грудня 2006 року встановлено, що водій Макаров В.М. винний у ДТП, яке відбулося.
Таким чином, факт вини у скоєні ДТП водія Макарова В.М. не підлягає доказуванню.
Проте, висновком судової автотоварознавчої експертизи (т.2, а.с.43-48) встановлено, що матеріальний збиток, заподіяний власникові автомобіля марки „Камаз-53215” державний номер АА 3410 АЕ, в результаті ДТП, з технічної точки зору з урахуванням ПДВ -20%, складає 20 268,63 грн.
Позивачем не оспорюється факт того, що 07 серпня 2007 року відкрита акціонерна компанія „Страхова компанія „Універсальна” оплатила позивачу суму матеріальної шкоди у розмірі 24 990,00 грн., яка покривалася зазначеним полісом.
У постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2009 року по даній справі вказано, що поза увагою суду залишився висновок експерта - автотоварознавця Лісничого Миколи Івановича №254 від 27 жовтня 2006 року, який містить суттєві розбіжності з висновком автотоварознавчої експертизи №420 від 14 листопада 2008 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса щодо розміру матеріальної шкоди (т.2 а.с. 106-110).
Повторна експертиза проводилась на підставі документів, які містяться в матеріалах справи №5020-11/095-2/057-9/433 в двох томах (том 1 а.с.161, том 2 а.с.145) у зв'язку із неможливістю огляду транспортного засобу.
Висновком судової автотоварознавчої експертизи №344 від 06 квітня 2010 року зазначено, що вартість матеріальної шкоди визначити не передбачається можливим та, відповідно до висновку спеціаліста №254 від 27 жовтня 2006 року та №420 від 14 листопада 2008 року, зазначено, що рама автомобілю марки „Камаз-53215” отримала механічні пошкодження при ДТП, однак заміна рами не здійснювалась, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, з листа Севастопольського транспортного прокурора за вих. №08/1-1351 від 23 грудня 2009 року (т.2, а.с.137) вбачається, що автомобіль марки „Камаз-53215”, колишній номер АА 3410 АЕ, відновлений та на даний час експлуатується в технічно виправленому вигляді на праві власності в закритому акціонерному товаристві „Креатин”, ознак знищення, зміни або підробки первісних ідентифікаційних позначень транспортного засобу та рами не встановлено.
Колегія суддів, дослідивши висновок приватного підприємця, експерта - автотоварознавця Лісничого Миколи Івановича №254 від 27 жовтня 2006 року щодо визначення матеріальної шкоди, погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вищевказаний висновок не можна оцінювати як висновок судового експерта в розумінні статей 41, 42 господарського процесуального кодексу України, оскільки його було надано без відповідного доручення суду, та спеціаліста, що його надав, не було попереджено про відповідальність, встановлену законом.
Крім того, дослідження вартості матеріальної шкоди було проведено у відсутності особи, яка була винною у скоєні ДТП.
Відповідно до статті 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому чинним законодавством.
Двома судовими експертизами встановлено, що заміна рами на автомобілі марки КАМАЗ 53215, реєстраційний номер АА 3410 АЕ, не здійснювалася. Наданими сторонами до матеріалів справи доказами висновок експертизи не спростовується.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при розрахунку шкоди, який здійснений експертом, товарознавцем Лісничим М.І.. була безпідставно включена вартість нової рами та вартість робіт по її зміні.
Отже, за результатами ДТП підлягає відшкодуванню матеріальна шкода у розмірі 20 268,63 грн., витрати позивача на отримання довідки ДАІ у розмірі 34,05 грн. та витрати позивача на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 785,00 грн.
Відкритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Універсальна” перераховані 24 990,00 грн., тобто сума матеріальної шкоди та витрати позивача на отримання довідки та проведення експертизи відшкодовані на момент звернення його до суду в повному обсязі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Фенікс” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 13 травня 2010 року у справі №5020-11/095-2/057-9/433 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.М. Гоголь
І.В. Черткова