Постанова
Іменем України
04 серпня 2010 року Справа № 5020-3/237-9/375
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Федусова Раїса Миколаївна, довіреність № 38 від 01.01.10, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу „Криворізька дирекція залізничних перевезень”;
представник відповідача, Мартинюк Олена Олександрівна, довіреність № 2/1953 від 23.04.10, відкрите акціонерне товариство "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького";
представник третьої особи, не з'явився, відкрите акціонерне товариство "Арселор Міттал Кривій Ріг";
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 19 травня 2010 року у справі № 5020-3/237-9/375
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
(вул. К.Маркса 108, місто Дніпропетровськ, 49602)
в особі відокремленого структурного підрозділу „Криворізька дирекція залізничних перевезень” (вул. Лен. Комсомолу, 2, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50023)
до відкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" (вул. Новікова, 11,Севастополь,99042)
третя особа: відкрите акціонерне товариство "Арселор Міттал Кривій Ріг"
(вул. Орджонікідзе, 1,Кривий Ріг,Дніпропетровська область,50095)
про стягнення 9195,00 грн.
У листопаді 2008 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень (ДП „Придніпровська залізниця") звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до відкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" ( далі ВАТ „БРУ ім. О.М. Горького") про стягнення штрафу в розмірі 9195,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 24,118,122 Статуту залізниць, а саме тим, що під час контрольного переважування на станції призначення встановлена невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.04.2010 в порядку статей 25 та 27 Господарського процесуального кодексу України замінено первісного відповідача відкрите акціонерне товариства Балаклавське рудоуправління ім. А.М. Горького" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - відкрите акціонерне товариство „Арселор Міттал Кривий Ріг"(том 2, а. с. 50-51).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку стосовно того, що на момент складання комерційного акту АЄ №023266/781 від 24.09.2008 по вагонних вагах зав. №5 не була здійснена перевірка та контроль придатності.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 липня 2010 року виведені судді Плут В.М., Борисова Ю.В. та Гонтар В.І. із складу колегії по розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" та введені до складу колегії судді Гоголь Ю.М., Черткова І.В. та Волков К.В. Головуючим по справі призначений суддя Гоголь Ю.М.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 липня 2010 року та від 21 липня 2010 року розгляд справи неодноразове відкладався.
У судове засідання 04 серпня 2010 року представник третьої особи не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2008 року зі станції відправлення Інкерман - 2 Придніпровської залізниці на адресу одержувача ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»відповідач направив вантаж: флюси ф-05, що не пойменовані у алфавіті. При оформлені перевізних документів відповідачем було зазначено масу вантажу у накладній № 45256336: у вагоні № 56865744 -69 000 кг. (том 1, а.с.7).
Під час контрольного переважування на станції призначення «Кривий Ріг - Головний»на вимогу вантажоодержувача було встановлено, що маса вантажу не відповідає даним, зазначеним у перевізних документа, а саме: у вагоні № 56865744 - 61 200 кг. Факт невірно зазначеної маси вантажу позивачем зафіксовано в комерційному акті АЗ № 023266/781 від 24.09.2008 (т.1, а.с.9).
Згідно з статтями 118 та 122 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачеві штраф у сумі 9195,00 грн. з розрахунку 5-кратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України та статтями 306 та 307 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), та іншими нормативно - правовими актами і правилами, що видаються у встановленому порядку.
Статтею 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць), на Міністерство транспорту та зв'язку України покладено затвердження Правил перевезень вантажів, а також інших нормативних документів, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб на території України.
У статті 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній. Вимогами статті 122 Статуту залізниць передбачена відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Відповідно до вимог статті 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Аналогічна правова позиція викладена Президією Вищого господарського суду України у Роз'ясненні від 29.05.2002 р. № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» (пункт 3.2).
Згідно зі статтею 52 Статуту залізниць, залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу і при цьому виявлено псування, пошкодження чи недостачу вантажу, що перевищує встановлені норми. На станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:
- прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;
- прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами;
- прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму транспортування в рефрижераторних вагонах (контейнерах); - прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць користування вантажів, вивантажених залізницею;
- прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004 № 279 (далі - Інструкція), засоби ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), призначені для зважування вантажів, які перевозяться залізничним транспортом, підлягають обліку залізницями.
Взяття на облік ЗВВТ, на яких визначається маса вантажів, що перевозяться залізницями, здійснюються за письмовою заявою власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням експлуатаційної документації підприємства-виробника ЗВВТ та свідоцтва про перевірку ЗВВТ згідно з ДСТУ 2708. Якщо ЗВВТ відповідають вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів з питань метрології, вони беруться до обліку працівником вагового господарства дирекції, який оформляє технічний паспорт ваг установленої форми (додаток), де робиться запис про виконану перевірку згідно з представленим свідоцтвом про перевірку та придатність ЗВВТ для зважування вантажів.
Записи в технічному паспорті ЗВВТ про перевірку, контроль придатності ЗВВТ для зважування вантажів, профілактичне обслуговування, перевірки, несправності ЗВВТ, вагових і підхідних колій, фундаментів і вагових приміщень, ремонти, відхилення в експлуатації ЗВВ'Г та усунення недоліків здійснюються керівниками вагових бригад, ревізорами та майстрами вагового господарства, керівниками служб і відділів комерційної роботи та маркетингу залізниць і дирекцій, представниками Укрзалізниці, Держспоживстандарту і його територіальних органів.
Згідно пункту 1.2 Інструкції перевірка ЗВВТ - це встановлення придатності ЗВВТ, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції, перевірка ЗВВТ, призначених для зважування решти вантажів, окрім сільськогосподарських та харчових, здійснюється з інтервалом 12 місяців.
У пункті 4.14 Інструкції встановлюється, що контроль придатності ЗВВТ, призначених для зважування інших вантажів, ніж сільськогосподарських та харчових, здійснюється з інтервалом 3 місяці.
Згідно з пунктами 3.4. та 4.19 Інструкції, не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких:
- прострочені терміни перевірки згідно з пунктом 3.2 Інструкції;
- прострочені терміни контролю придатності ЗВВТ для зважування вантажів.
У відповідності з комерційним актом АЗ № 023266/781 від 24.09.2008 переважування вагону №№ 56865744 здійснювалось на вагонних вагах зав. № 5, які належать ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг».
Відповідно до свідоцтва №499 від 11.07.1996 (том 2, а. с. 86) про метрологічну атестацію ваг вагонних №5 1995 року, наступна перевірка повинна бути здійснена не пізніше 11.07.1997. Докази здійснення перевірки у сторін відсутні.
Відповідно до технічного паспорта ваг зав. № 5, копія якого надана 14.05.2010 ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", докази внесення ваг до Державного реєстру ЗВВТ України відсутні, інтервал перевірки ваг - 6 місяців (пункт 9), інтервал контролю придатності ваг - три місяці.
Як вбачається з вищевказаного технічного паспорту (том 2, а.с.53-62) він не має записів про перевірку, контроль придатності ЗВВТ для зважування вантажів, здійснених керівниками вагових бригад, ревізорами та майстрами вагового господарства , керівниками служб і відділів комерційної роботи та маркетингу залізниць і дирекцій, представниками Укрзалізниці, Держспоживстандарту і його територіальних органів, як передбачає пункт 2.4 Інструкції. Записи, які є у технічному паспорту, зроблені з вказівкою лише П.І.Б. особи та не містять інформацію про посаду особи. Записів про проведення контролю придатності технічний паспорт не має.
Наданий третьою особою паспорт (том 2, а.с.63) містить результати державної перевірки ваг №5 тільки починаючи з липня 2009 року, тобто тільки після складення комерційного акту А3№ 023266/781 від 24.09.2008 та не відповідає паспорту, який наданий позивачем (том 2, а.с.39). Надана позивачем копія паспорту є неналежною, оригінал для огляду не представлявся.
Крім того, копія технічного паспорту та паспорту, які надані ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»(том 2, а.с.53-62), не відповідає технічному паспорту, який був наданий позивачем (том 2, а.с.38).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що на момент складання комерційного акту АЗ № 023266/781 від 24.09.2008 по вагонних вагах зав. № 5 не була проведена перевірка та контроль придатності керівниками вагових бригад, ревізорами та майстрами вагового господарства, керівниками служб і відділів комерційної роботи та маркетингу залізниць і дирекцій, представниками Укрзалізниці, Держспоживстандарту і його територіальних органів. Таким чином, показники цих ваг не могли братись до уваги під час складання даного комерційного акта.
Натомість, відповідач проводив зважування вантажу під час його відправки вантажоодержувачу на тензометричних (електронних) вагах ВЗТ - 150ВСД 2006 року випуску, перевірка та контроль придатності яких були проведені у строки, які передбачені Інструкцією, що підтверджується технічним паспортом.
На підставі вищевикладеного судова колегія встановила, що заявником апеляційної скарги порушені норми чинного законодавства при перевірці маси вантажу, в зв'язку з чим комерційний акт АЗ № 023266/781 від 24.09.2008 не має доказового значення і не може бути підставою для нарахування штрафних санкцій.
З огляду на викладене суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 19 травня 2010 року у справі № 5020-3/237-9/375 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова