Постанова
Іменем України
03 серпня 2010 року Справа № 2-29/2103-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Ткаченка М.І.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1398 від 15.06.09, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;
позивача: не з'явився, Судацька міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 11 червня 2010 року у справі № 2-29/2103-2010
за позовом Судацької міської ради (вул. Леніна, 85-а, місто Судак, 98000)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору, визнання недійсною реєстрацію та спонукання до виконання певних дій
Судацька міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09 лютого 2009 року, укладеного між Судацькою міською радою та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 зареєстрованого Судацьким міським відділом Кримської регіональної філії „Центр державного земельного кадастру” при Державному земельному комітеті України за № 040901600008; визнання недійсною реєстрацію вказаного договору; зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку загальною площею 0,0065 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та привести її в первинний, придатний для подальшого використання стан.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2010 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Судацькою міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 зареєстрований Судацьким міським відділом Кримської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" при Державному земельному комітеті України за № 040901600008 від 09 лютого 2009 року; фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 зобов'язано звільнити земельну ділянку загальною площею 0,0065 га за адресою: АДРЕСА_2 та привести її в первинний, придатний для подальшого використання стан; в частині позовних вимог про визнання недійсною реєстрацію договору оренди земельної ділянки договору, укладеного між Судацькою міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та зареєстрованого Судацьким міським відділом Кримської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" при Державному земельному комітеті України за № 040901600008 від 09 лютого 2009 року, відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2010 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Заявник апеляційної скарги, з посиланням на статті 215, 203 Цивільного кодексу України твердить, що при укладенні договору оренди земельної ділянки сторони діяли у відповідності до діючого законодавства, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий -суддя Антонова І.В., судді Котлярова О.Л., Ткаченко М.І.
У зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. на підставі розпорядження голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2010 року здійснено заміну судді Котлярової О.Л. на суддю Маслову З.Д.
У судове засідання, призначене на 03 серпня 2010 року, представник позивача - Судацької міської ради не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
09 січня 2003 року між Судацькою міською радою та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 на підставі рішення Судацької міської ради 4-ої сесії 24-го скликання від 11 червня 2002 року укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким в оренду фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3 строком на 4 роки була передана земельна ділянка загальною площею 0,0065 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 26-27).
Державна реєстрація вказаного договору здійснена Судацькою міською радою 21 лютого 2003 року за № 000011-СУД.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року у справі № 2-21/12394-2007 визнано протиправною бездіяльність Судацької міської ради у вигляді ухилення від оформлення нового договору оренди з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3; Судацьку міську раду зобов'язано укласти з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 0,0065 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування торгівельного кіоску.
Постановою Вищого господарського суду України від 12 березня 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року у справі № 2-21/12394-2007 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2008 року у справі № 2-8/4237.1-2008 у позові фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2008 року скасовано, прийнято нове рішення, яким визнано поновленим (пролонгованим) договір оренди земельної ділянки площею 0,0065 га, укладений 09 січня 2003 року строком на 4 роки між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 і Судацькою міською радою для обслуговування торгівельного кіоску, розташованого в АДРЕСА_2 на то же строк -4 роки і на тих же умовах; Судацьку міську раду зобов'язано поновити договір оренди земельної ділянки площею 0,065 га, укладений між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 та Судацькою міською радою 09 січня 2003 року строком на 4 роки для обслуговування торгівельного кіоску, розташованого в АДРЕСА_2 на той же строк -4 роки і на тих же умовах (а.с. 19-23).
Постановою Вищого господарського суду України від 14 січня 2009 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2008 року скасовано, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2008 року залишено в силі (а.с. 24-25).
09 лютого 2009 року між Судацькою міською радою (орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 на підставі рішення Судацької міської ради 4-ої сесії 24-го скликання від 11 червня 2002 року, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року у справі № 2-21/12394-2007 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2008 року у справі № 2-8/4237.1-2008 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0065 га, розташованої по АДРЕСА_2 (а.с. 9-10).
Відповідно до пункту 2.1 договору земельна ділянка передана в оренду до 21 лютого 2011 року для обслуговування торгівельного кіоску.
Вказаний договір зареєстрований Судацьким міськім відділом Кримської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 09 лютого 2009 року за № 040901600008.
Стверджуючи, що вказаний договір не відповідає вимогам закону, Судацька міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 з огляду на наступне.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Згідно зі статтею 1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Порядок передачі земельної ділянки в оренду визначений статтею 124 Земельного кодексу України.
Так, згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" розпорядження землями територіальних громад здійснюють місцеві ради, до виключної компетенції яких належить вирішення питань регулювання земельних відносин.
Також пунктом 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання землі у власність) вирішуються на пленарному засіданні ради -сесії з винесенням рішення.
Таким чином, вирішення питання про надання земельних ділянок в користування є виключним правом ради, рішення якої відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймається на пленарному засіданні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідного рішення про надання відповідачу в оренду земельної ділянки загальною площею 0,0065 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, як того вимагають статті 123, 124 Земельного кодексу України, органом місцевого самоврядування не приймалося.
До того ж, постановою Вищого господарського суду України від 14 січня 2009 року скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2008 року у справі № 2-8/4237.1-2008, якою Судацьку міську раду зобов'язано поновити договір оренди земельної ділянки площею 0,065 га, укладений з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 09 січня 2003 року строком на 4 роки.
З огляду на приписи частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди земельної ділянки, укладений між Судацькою міською радою та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Оскільки користування земельною ділянкою по визнаному недійсним договору оренди земельної ділянки є неправомірним, висновки місцевого господарського суду про зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку, надану за договором оренди, та привести її в первинний стан, придатний для подальшого використання, є обгрунтованими.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсною реєстрацію вказаного договору, який зареєстровано Судацьким міським відділом Кримської регіональної філії „Центр державного земельного кадастру” при Державному земельному комітеті України за № 040901600008 від 09 лютого 2009 року.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд, визнання даного договору недійсним надає Судацькій міській раді право звернутись до органу реєстрації із відповідною заявою про анулювання запису про реєстрацію договору, а у разі виникнення спору при здійсненні дій по внесенню змін до державного реєстру земель, позивач не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом.
Оскільки у даний час право позивача, яке б потребувало захисту, в судовому порядку відсутнє, суд першої інстанції правомірно відмовив у позові у даній частині.
Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2010 року у справі № 2-29/2103-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді М.І. Ткаченко
З.Д. Маслова