Постанова
Іменем України
03 серпня 2010 року Справа № 5002-7/2835-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Меднікова Любов Валеріївна, довіреність № 2 від 04.06.10, приватне підприєметво "Фірма "Кучук-Кой";
відповідача: Петровічева Катерина Сергіївна, довіреність № 02-14/226 від 09.02.10, Сімеїзська селищна рада;
відповідача: не з'явився, комунальне підприємство Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства";
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Кучук-Кой" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 15.06.2010 у справі № 5002-7/2835-2010
за позовом приватного підприємства "Фірма "Кучук-Кой" (вул. Клубна, 1, смт. Паркове, м. Ялта, 98683)
до Сімеїзської селищної ради (вул. Совєтська, 38, смт. Сімеїз, м. Ялта,98680)
комунального підприємства Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства" (вул. Зоряна, 2, смт. Сімеїз, м. Ялта,98680) ВСТАНОВИВ:
У травні 2010 року ,позивач, приватне підприємство “Фірма “Кучук-Кой”на підставі статті 777 Цивільного кодексу України, 187, 188 Господарського кодексу України, 12 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, звернувся з позовною заявою до Сімеїзської селищної ради, комунального підприємства Сімеїзської селищної ради “Управління житлово-комунального господарства”( далі КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ”), просив зобов'язати КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ” укласти з позивачем договір оренди точки-магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 164,4 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Паркове, будинок №1, строком на 5 років в редакції договору №7 від 04 червня 2007 року. У випадку неукладення договору вважати договір укладеним з моменту вступу в законну силу рішення господарського суду; зобов'язати Сімеїзську селищну раду розглянути звернення позивача про приватизацію шляхом прямого викупу точки-магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 164,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Паркове, будинок №1 (том 1 а.с. 2-6).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на припинення договору №7 від 04 червня 2007 року із 01 червня 2010 року, у зв'язку з чим правовим наслідком такого припинення є лише обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди. Відповідач також посилається на порушення позивача договірних зобов'язань стосовно страхування об'єкту оренди, у зв'язку з чим, на думку відповідача , у позивача відсутне переважне право на продовження договору оренди.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2010 року по справі № 5002-7/2835-2010 (суддя І.І. Дверний) у задоволені позову відмовлено.
При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди №7 від 04 червня 2007 року припинив свою дію, оскільки даний договір було укладено лише до 01 червня 2010 року, а листами від 20 березня 2010 року вихідний №146, від 20 квітня 2010 року, вихідний №260 орендодавець попередив орендаря про припинення договору оренди. Що правовими наслідками припинення договору оренди є лише повернення орендованого майна.
Щодо зобов'язання Сімеїзської селищної ради розглянути звернення позивача про приватизацію шляхом прямого викупу точки-магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 164,4 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Паркове, будинок №1, суд зазначив, що рішенням Сімеїзської селищної ради №16 від 12 грудня 2002 року приватному підприємству “Фірма “Кучук-Кой”був наданий дозвіл на приватизацію шляхом викупу орендованого приміщення магазину в смт. Паркове, 1.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції , позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняте нове, яким позовну заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що на думку позивача рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, оскільки суд неправильно застосував частину 3 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, де вказано, що строк повідомлення про намір використовувати орендоване майно для власних потреб, повинен бути не менше трьох місяців до закінчення терміну договору.
Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ” з апеляційними вимогами не погоджується, вважаючи їх безпідставними.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 липня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження у складі головуючого судді Плута В.М., судді Лисенко В.А., судді Гонтаря В.І. та призначено до розгляду на 03 серпня 2010 року.
Розпорядженням керівництва суду від 3 серпня 2010 року у зв'язку в відпускою судді Плута В.М. та судді Лисенко В.А. здійснено їх заміну на суддю Голика В.С. та суддю Борисову Ю.В. Головуючим у справі призначено суддю Голика В.С.
У судове засідання 03 серпня 2010 року представник КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ” не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Представник Сімеіїзської селищної ради надав заперечення на апеляційну скаргу, в який просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2010 року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ” (Орендодавець) та приватним підприємством “Фірма “Кучук-Кой”(Орендар) 04 червня 2007 року був укладений договір №7 оренди нерухомого майна ( а.с. 18), пунктом 1.1 якого передбачено, що з метою ефективного використання комунального майна та організації торгової точки-магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів для мешканців селища Паркове та гостей курорту Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудоване нежиле приміщення першого поверху жилої п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 164,4 кв. м, які розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Паркове, б. №1, та знаходяться на балансі КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ”, вартість яких складає згідно акта оцінки 119 360,00 грн.
В пункті 7.1 Договору сторони передбачили, що цей договір діє з моменту підписання та до 01червня 2010 року.
Відповідно до пункту 7.6 Договору його дія припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку оренду, передбаченого договором.
Матеріали справи свідчать, що листом №146 від 29 березня 2010 року КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ” звернулося до приватного підприємства “Фірма “Кучук-Кой”та повідомило про сплив строку дії договору оренди 01 червня 2010 року та необхідність повернення орендованого майна в порядку, передбаченому пунктом 2.5 Договору.
Оскільки КП Сімеізської селищної ради “УЖКГ”, на думку позивача, був пропущений тримісячний строк для надіслання відповідного повідомлення, приватне підприємство “Фірма “Кучук-Кой” листом № 3 від 15 квітня 2010 року звернулося до Сімеїзської селищної ради та КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ” з проханням укласти новий договір оренди вищевказаного майна зі строком його дії не менш ніж на 5 років, а також розглянути питання про приватизацію об'єкту шляхом його викупу приватним підприємством “Фірма “Кучук-Кой”.
Листом № 260 від 20 квітня 2010 року КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ” вдруге повідомило позивачеві про закінчення строку дії договору оренди 01 червня 2010 року та необхідність передачі майна за актом приймання-передачі в строк до 07червня 2010 року При цьому відповідач зазначив, що приватним підприємством “Фірма “Кучук-Кой” неодноразово порушувалися строки виконання зобов'язань по страхуванню орендованого майна, що вже є підставою для розірвання договору оренди.
Вищеназвані обставини з'явились підставою для звернення позивача до господарського суду Автономної Республіки Крим з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства “Фірма “Кучук-Кой” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, які склалися між сторонами регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України.
Відповідно до пункту 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з пунктом 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як свідчать матеріали справи КП Сімеїзської селищної ради “УЖКГ” двічі повідомляло позивача листами № 146 від 29 березня 2010 року та №260 від 20 квітня 2010 року (том 1 а. с. 32, 34) про сплив строку дії договору оренди та необхідність повернення орендованого майна в порядку, передбаченому пунктом 2.5 Договору.
Пункт 7.1. Договору вказує на те, що договір діє до 01 червня 2010 року.
Пунктом 7.6. Договору встановлено, що закінчення строку оренди, є підставою для припинення дії Договору.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 27 Закону передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
З урахуванням цього, враховуючи відсутність у орендодавця згоди на передачу в оренду точки-магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 164,4 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Паркове, будинок №1, вимоги позивача про примусове укладення договору оренди цього майна задоволенню не підлягають.
Доводи позивача про те, що судом першої інстанції не правильно застосовані вимоги статі 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та те, що позивач у даний час має переважне право на продовження договору оренди на новий термін є безпідставними, оскільки предметом даного спору є лише правові наслідки припинення договору оренди, відповідно до частини 1, 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального мойна”
Частина 3 статті 17 вищеназваного закону застосовується лише у випадку здачі об'єкта в оренду після закінчення строку дії договору оренди, що не підтверджується матеріалами справи.
Що стосується вимоги про спонукання Сімеїзської селищної ради розглянути звернення позивача про приватизацію шляхом прямого викупу точки-магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 164,4 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Паркове, будинок №1, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Предметом позову у даному випадку є спонукання органа місцевого самоврядування розглянути питання про приватизацію орендованого ним майна.
Проте, позивачем не враховано, що питання щодо приватизації є вже розглянутим.
Рішенням Сімеїзської селищної ради №16 від 12 грудня 2002 року приватному підприємству “Фірма “Кучук-Кой” був наданий дозвіл на приватизацію шляхом викупу орендованого приміщення магазину в смт. Паркове, 1.
Причому, за твердженням приватного підприємства “Фірма “Кучук-Кой”, викладеним в позовній заяві, рішенням Сімеїзської селищної ради №77 від 22грудня 2005 року орендований позивачем об'єкт був включений в перелік об'єктів, які підлягають приватизації.
Наведене, в свою чергу, свідчить, що питання про приватизацію майна Сімеїзською селищною радою по суті розглянуто.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.
Рішенням Сімеїзської селищної ради №2 від 15 липня 2004 року повноваження з проведення процедури приватизації комунального майна Сімеїзської селищної ради були делеговані Фонду майна Ялтинської міської ради (том 1 а.с. 31).
Таким чином, саме Фонд майна Ялтинської міської ради є у даному випадку органом приватизації, на якого покладений обов'язок щодо здійснення приватизації орендованого позивачем приміщення після включення його до відповідного переліку, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для спонукання Сімеїзську селищну раду розглянути звернення позивача про приватизацію шляхом прямого викупу точки-магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 164,4 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Паркове, будинок №1.
З огляду на викладене , судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідальності з нормами матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Кучук-Кой" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15червня 2010 року у справі № 5002-7/2835-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар