Постанова
Іменем України
03 серпня 2010 року Справа № 2-28/447.1-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Видашенко Т.С.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Іщенко Роман Анатолійович, довіреність № б/н від 18.01.10, відкрите акціонерне товариство "Племінний завод "Славне";
представник відповідача, не з'явився, Роздольненська районна державна адміністрація;
представник третьої особи, Кошенко Алла Францівна, довіреність № 102 від 16.04.10, "Садівниче товариство "Отдих";
представник третьої особи, Дергачьов Іван Олександрович, довіреність № 106 юр від 26.07.10, приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське";
представник третьої особи, не з'явився, Славненська сільська рада;
розглянувши апеляційні скарги Роздольненської районної державної адміністрації, „Садівницького товариства "Отдих", приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 14.06.2010 року у справі № 2-28/447.1-2010
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Славне" (вул. Леніна, 14,Славне,96230) (вул. Пушкіна, 11-а, м. Сімферополь, 95000)
до Роздольненської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 5,Роздольне,96200)
за участю третіх осіб:
„Садівницького товариства "Отдих" (вул. Нова, 3,Роздольне,96200) (вул. Погранична, 1, смт. Роздольне, Роздольненський р-н, 96200)
Приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" (вул. Кірова, 2-а,Чернишове, Роздольненський р-н,96210)
Славненської сільської ради (вул. Леніна, 12,Славне,Роздольненський район, Автономна Республіка Крим,96230)
про визнання незаконним та скасування розпорядження
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 14.06.2010 року у справі № 2-28/447.1-2010 позов задоволений. Визнано незаконним та скасоване розпорядження Роздольненської районної державної адміністрації від 22.06.2007 року № 509 „Про внесення змін до розпорядження Роздольненської районної державної адміністрації „Про затвердження проекту приватизації земель колишнього державного племінного заводу „Славне” №502 від 158.06.2007 року”.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Роздольненська районна державна адміністрація, „Садівницьке товариство "Отдих", приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" подали апеляційні скарги, просили рішення першої інстанції скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог.
З метою процесуальної доцільності судова колегія вирішила об'єднати в одне провадження розгляд апеляційних скарг, оскільки вони подані на одне і теж рішення суду першої інстанції.
Роздольненська районна державна адміністрація у апеляційній скарзі посилалась на статтю 27 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час реорганізації позивача та зазначила, що відкрите акціонерне товариство "Племінний завод "Славне" не є правонаступником державного підприємства "Племінний завод "Славне". Крім того, Роздольненська районна державна адміністрація вказала, що у разі перетворення юридичної особи до нової переходять тільки права цивільні, а не земельні, а також зазначила, що позивачем було неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" у апеляційній сказі посилається на те, що позивач повинен звернутися у відповідні органи з заявою про надання земельної ділянки в оренду та отримати відповідь.
Апеляційна скарга „Садівницького товариства "Отдих" мотивована тим, що реорганізація державного підприємства у відкрите акціонерне товариство є юридичним фактом для припинення його права користування земельною ділянкою.
Письмових заперечень проти апеляційної скарги не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 липня 2010 року апеляційні скарги Роздольненської районної державної адміністрації, „Садівницького товариства "Отдих", приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" прийняті до провадження суду та призначені до розгляду на 03 серпня 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року суддю Фенько Т.П. було замінено на суддю Видашенко Т.С.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року відмовлено у задоволенні клопотання представника „Садівницького товариства "Отдих" про відвід судді Заплава Л.М. у справі.
У судове засідання 09 вересня 2010 року представники відповідача - Роздольненської районної державної адміністрації, третьої особи - Славненської сільської ради не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач надіслав телеграму про неможливість забезпечення явки представника та про підтримку апеляційної скарги.
Представники третіх осіб заявили клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У березні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Племінний завод "Славне" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Роздольненської районної державної адміністрації, просило визнати незаконним та скасувати розпорядження № 509 від 22 червня 2007 року „Про внесення змін до розпорядження Роздольненської районної державної адміністрації „Про затвердження проекту приватизації земель колишнього державного племінного заводу „Славне” № 502 від 15 червня 2007 року”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що перетворення державного підприємства „Племінний завод ”Славне” у відкрите акціонерне товариство „Племінний завод ”Славне” не спричинило припинення юридичної особи зі всіма наслідками, а тому до підприємства, що виникло, перешли усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства, у тому числі і право користування земельною ділянкою.
Справа розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2009 у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним розпорядження відповідача № 509 від 22.06.2007 "Про внесення змін до розпорядження Роздольненської райдержадміністрації "Про затвердження проекту приватизації земель колишнього держплемзаводу "Славне" " 502 від 15.06.2007" відмовлено з тих підстав, що позивач не надав документів на підтвердження своїх прав щодо спірної земельної ділянки та не довів, що оскаржуване розпорядження порушує його права.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 рішення суду від 18.06.2009 скасовано. Позовні вимоги задоволено, спірне розпорядження Роздольненської райдержадміністрації № 509 від 22.06.2007 визнано незаконним. Постанова мотивована тим, що державне підприємство "Племінний завод "Славне" змінило організаційну правову форму на відкрите акціонерне товариство і на підставі ч.7 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (що діяв на час перетворення) до останнього перейшли усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства і в тому числі право на землю.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009 року касаційні скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" та садівницького товариства "Отдых" задоволені частково. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2009 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 у справі № 2-21/1732-2009 скасовані. Справа передана на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Ухвалою Верховного Суду України від 04.03.2010 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.12.2009 року.
Оскаржене рішення мотивоване посиланням на Закон України „Про підприємства в Україні” та норми Земельного кодексу УРСР.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та третіх осіб, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ-КМраз № 00523 на підставі рішення Роздольненської районної ради від 21 серпня 1998 року у постійне користування державному племінному заводу “Славне”була надана земельна ділянка площею 9643,2 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 36-39, том 1).
Наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 56 від 07 лютого 2000 року у відповідності до Закону України “Про приватизацію державного майна”, Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1999 року № 1099 про затвердження “Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств та підприємств зі змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства" шляхом перетворення державного підприємства “Племінний завод “Славне" створене відкрите акціонерне товариство “Племінний завод “Славне”, яке є правонаступником державного підприємства “Племінний завод “Славне".
Розпорядженням Роздольненської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 15 червня 2007 року № 502 затверджено проект приватизації земель та виділ земель державної власності, які знаходились у користуванні колишнього державного племінного заводу “Славне" на території Славненської сільської ради; передано у власність членам колишнього державного племінного заводу “Славне” Роздольненського району земельну ділянку загальною площею 6206,3 га відповідно до експлікації; передано у державну власність земельну ділянку площею 3451,1 га, у тому числі: землі резервного фонду - 1295,3 га, землі загального користування на території Славненької сільської ради, землі, не надані у власність або постійне користування - 24,6 га, землі історико-культурного призначення - 30,7 га, малопродуктивні землі сільськогосподарського призначення - 1429,3 га (а.с. 33).
22 червня 2007 року розпорядженням Роздольненської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим № 509 розпорядження від 15 червня 2007 року № 502 доповнено пунктом наступного змісту:
- “Припинити право постійного користування землею колишнього державного племінного заводу “Славне”, підтверджене державним актом II-КМ № 000523. Державний акт ІІ-КМ № 000523 на право постійного користування землею державного племінного заводу “Славне" вилучити та здати до архіву".
Також внесено доповнення до пункту 1 та викладено його у наступній редакції: “Затвердити проект приватизації земель, які знаходяться у користуванні колишнього державного племінного заводу “Славне" на території Славненської сільської ради, яким передбачено формування земель для подальшої передачі безоплатно у приватну власність в розмірі паю колишнім робітникам державного племінного заводу “Славне”, пенсіонерам, працівникам культури, медицини та освіти загальною площею 6206,3 га”.
Пункт 2 щодо передачі у власність членам колишнього держплеменного заводу "Славне" земельної ділянки загальною площею 6206, 3 га виключено.
Пункт 3 викладено у наступній редакції: “Затвердити утворений проектом приватизації резервний фонд загальною площею 1295,3 га” (а.с. 34-35).
Позивач стверджує, що вказане розпорядження порушує його право користування земельною ділянкою, що надана у постійне користування державному підприємству "Племінний завод "Славне".
Відповідно до статті 34 Закону України від 27.03.1991, № 887-XII „Про підприємства в Україні” (чинний станом на лютий 2000 року) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. Реорганізація підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством. Реорганізація підприємства, яка може призвести до екологічних, демографічних та інших негативних наслідків, що зачіпають інтереси населення території, повинна погоджуватися з відповідною Радою народних депутатів.
При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 37 Цивільного кодексу УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Таким чином, такі способи реорганізації, як перетворення та виділ не спричиняли припинення підприємства, що було пов'язано з особливостями правових наслідків таких способів.
У пункті 3.2. рекомендацій Вищого господарського суду України від 02.02.2010, № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" вказано, що статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Однак, ця норма не обмежує і не скасовує наявне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 року до його переоформлення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що перетворення 07 лютого 2000 року державного підприємства “Племінний завод “Славне” у відкрите акціонерне товариство “Племінний завод “Славне”не спричинило припинення діяльності підприємства.
Так, припинення діяльності державного підприємства “Племінний завод “Славне”(у розумінні чинного на той час законодавства) не відбулося та рішення про припинення права постійного землекористування державного підприємства “Племінний завод “Славне” відповідною радою не приймалось.
Отже, згідно наведених норм, державне підприємство “Племінний завод “Славне” змінило організаційно правову форму на відкрите акціонерне товариство “Племінний завод “Славне”, при цьому в результаті зміни організаційно правової форми відбувся перехід прав та обов'язків від попередника до правонаступника, в тому числі і у сфері земельних відносин.
Така позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 24.07.2008р. по справі № 2-15/1652.1-2007.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються дійсними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005, № 5-рп/2005 "У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками)" зазначено, що визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою встановлений статтею 141 ЗК України, відповідно до якої підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Згідно статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
в) конфіскації земельної ділянки;
г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Таким чином, відсутні передбачені законом підстави для припинення права позивача на землю.
Відповідно до частини 1 пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Оскільки оспорювань розпорядження є незаконним та порушує право землекористування позивача, воно підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги Роздольненської районної державної адміністрації та „Садівницького товариства "Отдих" щодо неправильного застосування способу захисту цивільного права відхиляються як необгрунтовані, оскільки підпункт 10 пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачає визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Посилання заявників апеляційних скарг на судову практику, якою визнано припинення права користування земельною ділянкою у разі припинення діяльності підприємства також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наведені відповідачем та третіми особами судові акти не є преюдиціальними для спірних правовідносин у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апеляційних скарг про порушення судом першої інстанції вимог статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України також не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки під час нового розгляду справи судом були досліджені надані сторонами докази у їх сукупності та повно і об'єктивно досліджені всі обставини справи.
З врахуванням вищенаведеного оскаржене рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Роздольненської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу „Садівницького товариства "Отдих" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2010 року у справі № 2-28/447.1-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Т.С. Видашенко
Л.М. Заплава