Справа № 560/19717/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
29 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області №1878 від 19 жовтня 2023 року “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області” згідно якого за невиконання вимог п.п.1.3, 2.1г, 2.5, 2.9а та 2.10 Правил дорожнього руху, п.п.1,6 та 13 ч.3 ст. 1 ч.5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, наказу НПУ від 08.04.2022 №242 “Про деякі питання посиленого варіанту несення служби та воєнного стану, наказу № НПУ від 08.04.2022 №242, що виразились у вживанні алкогольних напоїв під час посиленого варіанту несення служби та воєнного стану, керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, відмові від проходження освідування на стан сп'яніння, участі в події, яка викликала суспільний резонанс серед громадськості, намаганні уникнути адміністративної та дисциплінарної відповідальності шляхом неповідомлення про дорожньо-транспортну пригоду працівників поліції та безпосереднього керівництва і переконання інших учасників ДТП у складанні євро протоколу, проявлення нещирості та наданні недостовірних пояснень, що є перешкоджанням у проведенні службового розслідування та підриві авторитету Національної поліції, до старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0066130), застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України;
- визнати протиправним та скасувати наказ №341о/с “Про особовий склад” від 01 листопада 2023 року начальника ГУНП в Хмельницькій області, яким відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0066130), старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Шепетівського районного управління поліції ГУНП, з 01 листопада 2023 року з виплатою компенсації за невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток, без встановлення премії за листопад 2023 року. Підстава: наказ ГУНП в Хмельницькій області від 19.10.2023 №1878, подання про звільнення зі служби в Національній поліції України від 01.11.2023. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, з 01 листопада 2023 року. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01 листопада 2023 року на дату винесення судом рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на службі.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.10.2023 до чергової частини ГУНП в Хмельницькій області надійшло інформування про дорожньо-транспортну пригоду без потерпілих, за участю старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 .
Під час спілкування працівниками наряду ГРПП ВнП № 1 (м. Славута) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, які здійснили виїзд на місце ДТП із капітаном поліції ОСОБА_1 , яка була учасником пригоди, в останньої виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. В зв'язку з цим, капітану поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці дорожньо-транспортної пригоди за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 6810", однак остання від проходження такого огляду на місці пригоди, а також в медичному закладі відмовилась, що підтверджується відеозаписом нагрудного відеореєстратора поліцейських, які здійснювали документування ДТП.
За фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю працівників поліції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області та можливого порушення службової дисципліни наказом ГУНП в Хмельницькій області від 04.10.2023 №1782 у формі письмового провадження призначено службове розслідування проведення якого доручено дисциплінарній комісії.
В ході проведення службового розслідування дисципліна комісія встановила, що близько 19:30 в м. Славута, неподалік магазину "Три Леви" водій, гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки "Peugeot 5008", н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи із вул. Острозької на вул. Приміську, м. Славути, яка є головною, не надав перевагу у русі автомобілю марки "Volkswagen Passat В6", н.з. НОМЕР_2 , який під керуванням капітана поліції ОСОБА_1 , рухався з права на ліво по ходу руху автомобіля "Peugeot 5008". Внаслідок цього, автомобіль "Volkswagen Passat В6" правою передньою частиною контактував із передньою частиною автомобіля "Peugeot 5008", та через пошкодження шини правого колеса, з'їхав з дороги на узбіччя, де зіткнувся з електроопорою.
На передньому пасажирському сидінні автомобіля марки "Volkswagen Passat В6", н.з. НОМЕР_2 , перебував старший слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_3 , у користуванні якого перебуває автомобіль марки "Volkswagen Passat В6", н.з. НОМЕР_2 , та який передав керування даним автомобілем капітану поліції ОСОБА_1 .
Під час спілкування із капітаном поліції ОСОБА_3 у нього також виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, після чого останньому запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці дорожньо-транспортної пригоди за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 6810", однак останній від проходження такого огляду на місці події та в медичному закладі відмовився, що підтверджується відеозаписом нагрудного відеореєстратора поліцейських, які здійснювали документування ДТП.
Відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР України (протокол серії ААБ № 121917) та винесено постанову серії БАБ № 616853 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1ґ ПДР України, оскільки остання відмовилась від проходження від освідування на встановлення стану алкогольного сп'яніння та керувала автомобілем без чинного страхового полісу про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відносно капітана поліції ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.9 г ПДР України (протокол серії ААБ № 121919), оскільки він передав керування транспортним засобом особі, яка перебувала в стані сп'яніння.
Вищезазначені дії працівників поліції, а саме факти відмови від проходження освідування на встановлення стану алкогольного сп'яніння зафіксовано на нагрудні відеореєстратори працівників групи реагування патрульної поліції та працівників УГІ ГУНП в Хмельницькій області.
Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що допущені ОСОБА_1 грубі порушення службової дисципліни є не сумісними з подальшим проходженням служби у Національній поліції.
При цьому, із врахуванням усіх викладених у висновку службового розслідування обставин, т.в.о. начальника ГУНП полковник поліїцї ОСОБА_4 погодився з ними, затвердивши вищезазначений висновок та, у відповідності до ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту видав наказ ГУНП від 19.10.2023 №1878 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області", згідно з пунктом 1 якого до позивача було застосовано Дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби.
Наказом №341о/с "Про особовий склад" від 01 листопада 2023 року начальника ГУНП в Хмельницькій області, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0066130), старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Шепетівського районного управління поліції ГУНП, з 01 листопада 2023 року звільнено зі служби.
Не погоджуючись з винесеними наказами відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Стаття 4 Статуту передбачає, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості.
Згідно ч.1 ст.5 Статуту визначено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Відповідно до ст.12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ст.14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до п.1 роз. II Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 2 розділу II Порядку №893 визначено дані, за наявності яких, зокрема, призначається службове розслідування.
Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку №893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься.
Згідно чч.1-3 ст.13 Статуту дисциплінарне стягнення є підтриманням службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ст. 19 Статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є зокрема вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 19 Статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Згідно ст. 4 Статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Згідно правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 передбачено:
- пункт 1.3: учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
- пункт 1.9: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством;
- пункт 2.1: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
б) реєстраційний документ на транспортний засіб;
г) чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
- пункт 2.5: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
- пункт 2.9 водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
г) передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані;
- пункт 5.4 у разі дорожньо-транспортної пригоди пасажир причетного до пригоди транспортного засобу повинен подати можливу допомогу потерпілим, повідомити про пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції і перебувати на місці до прибуття поліцейських.
Згідно Наказу ГУНП в Хмельницькій області від 06.09.2022 № 1282 визначено начальникам галузевих служб і структурних підрозділів апарату Головного управління, районних управлінь поліції, відділів, відділень поліції, відділів та секторів поліцейської діяльності ГУНП в Хмельницькій області: попередити та довести до підпорядкованого особового складу про недопущення фактів вживання на службі спиртних напоїв чи наркотичних речовин, перебування на робочих місцях, в службових кабінетах чи інших приміщеннях, державних установах в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, незважаючи чи поліцейський знаходиться на службі або поза нею, необхідність дотримання гідної поведінки в побуті та неприпустимість випадків, які створюють негативний імідж поліції.
Суд звертає увагу, що враховуючи посилений варіант несення служби, військовий стан, а також те, що служба в поліції є державною службою особливого характеру та органи поліпи забезпечують безперервне та цілодобове виконання поліцейськими своїх завдань, в тому числі з метою належного надання поліцейських послуг щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, попередити підлеглих працівників про недопустимість вживання алкогольних напоїв у позаслужбовий час, оскільки поліцейські у будь-який час можуть бути залучені до виконання службових обов'язків.
Крім того, вказаним вище наказом зазначено наступне: "Особисто взяти до відома, попередити та довести до підпорядкованого особового складу, що за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, надзвичайних чи резонансних подій, в тому числі, які можуть викликати суспільний резонанс, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов'язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп'яніння, перебування на службі в стані сп'яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу, вчинення насильства відносно громадян, чи порушення Правил етичної поведінки, що є несумісними зі службою в поліції, незалежно чи діяння вчинено у службовий чи позаслужбовий час, до винних поліцейських буде застосовано найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції. Відносно безпосереднього керівника вирішуватиметься питання щодо звільнення з посади, а старшого прямого керівника щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області від 13.01.2023 № 77 "Про дотримання службової дисципліни та законності серед особового складу ГУНП в Хмельницькій області, додаткові заходи щодо підтримки, інформування та профілактики порушень і надзвичайних подій, а також контролю і оптимізації управлінських процесів", зокрема, вимагається:
1. Начальникам галузевих служб та структурних підрозділів апарату Головного управління, Хмельницького, Шепетівського, Кам'янець-Подільського районних управлінь поліції, відділів поліції, відділень поліції, відділів поліцейської діяльності, секторів поліцейської діяльності ГУНП в Хмельницькій області: - Забезпечити неухильне виконання вимог наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції" та наказу ГУНП в Хмельницькій області від 21.07.2022 № 1030 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності ГУНП в Хмельницькій області" щодо вжиття безальтернативних заходів дисциплінарного впливу до поліцейських, які допустили визначені наказом події, а також їх безпосередніх та прямих керівників.
У відповідності до п.п. 2 п.1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції" та п.п. 2 п. 1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 21.07.2022 № 1030 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності ГУНП в Хмельницькій області", наказано начальникам галузевих служб та структурних підрозділів апарату Головного управління, Хмельницького, Шепетівського, Кам'янець-Подільського районних управлінь поліції, відділів поліції, відділень поліції, відділів поліцейської діяльності, секторів поліцейської діяльності ГУНП в Хмельницькій області застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами випадків керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп'яніння до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до вимог наказу ГУНП в Хмельницькій області від 02.03.2023 № 444 визначено начальникам галузевих служб і структурних підрозділів апарату Головного управління, районних управлінь поліції, відділів, відділень поліції, відділів та секторів поліцейської діяльності ГУНП в Хмельницькій області зобов'язати підпорядкованих працівників поліції дотримуватись транспортної дисципліни та Правил дорожнього руху під час керування транспортними засобами, виключити випадки керування автомобілем в стані (з ознаками) сп'яніння особисто та підпорядкованим особовим складом. Додатково попередити та довести до особового складу про безальтернативне рішення - звільнення зі служби в поліції, за такими фактами.
Згідно вимог п.п. 3.2 пункту 3 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 24.04.2023 № 777 "Про зміцнення службової дисципліни, дотримання законності під час прийняття та реєстрації заяв і повідомлень, адміністративно-правозастосовної діяльності, а також профілактики порушень та резонансних подій за участі особового складу", поліцейські зобов'язані дотримуватись гідної поведінки, не допускати конфліктів, як з громадянами, так і з колегами, у будь-яких конфліктних (провокаційних тощо) ситуаціях діяти у відповідності до обов'язків і повноважень поліцейського та не піддаватись на провокації.
З пояснень позивача встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 02.10.2023 о 08:00 згідно книги нарядів Шепетівського РУП заступила в добовий наряд по охороні адміністративного приміщення. 03.10.2023 після здачі чергування та зброї, о 09:30 залишила приміщення районного управління та направилась за своїм місцем проживання. Близько 10:30, перебуваючи за місцем проживання, у ОСОБА_1 виникла необхідність у власних справах поїхати у м. Славута. ОСОБА_1 на автомобілі "Шкода Октавія", номерний знак НОМЕР_3 , який належить її матері направилась по особистих справах у м. Славута, Шепетівського району, де по дорозі назад у м. Шепетівка, автомобіль капітана поліції ОСОБА_1 зламався та остання залишила його на СТО у м. Шепетівка.
Оскільки автомобіль капітана поліції ОСОБА_1 був у несправному стані, вона близько 15:00 зателефонувала до капітана поліції ОСОБА_3 та попросила щоб останній відвіз її у м. Нетішин, Шепетівського району по особистих справах.
Капітан поліції ОСОБА_3 прибув до місця проживання ОСОБА_1 на автомобілі "Volkswagen Passat В6", вона сіла на переднє пасажирське сидіння автомобіля і вони направились у м. Нетішин. В м. Нетішин займались особистими справами, алкогольних напоїв (з її слів) ні вона, ні ОСОБА_3 не вживали.
Близько 19:00 вони вирішили повертатись до міста Шепетівка. ОСОБА_1 за зовнішніми ознаками ОСОБА_3 бачила, що він перебуває у втомленому стані, оскільки не відпочивав після добового чергування, запропонувала йому щоб вона сіла за кермо автомобіля "Volkswagen Passat В6", на що останній погодився. З ОСОБА_3 вона перебуває у дружніх відносинах, як з колегою, тому він довірив їй кермо. ОСОБА_1 сіла за кермо автомобіля, ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля і вони направились в напрямку м. Шепетівка.
При під'їзді до перехрестя з вул. Приміською, яка є другорядною на її смугу руху виїхав автомобіль темного кольору. ОСОБА_1 застосувала гальмування, але уникнути зіткнення не вдалося, оскільки відстань між автомобілями була незначною та в зустрічному напрямку рухався вантажний автомобіль. Тому, керований нею автомобіль зіткнувся з тим, що виїхав. Що відбувалось дальше пояснити не може, оскільки отримала удар подушкою безпеки в обличчя.
З матеріалів службового розслідування суд встановив, що під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди у працівників поліції виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, тому їй було запропоновано пройти освідування на стан сп'яніння на місці події за допомогою технічного приладу "Драгер", однак вона відмовилась. Також відмовилась проходити освідування на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Суд звернув увагу позивачки, що на запитання ОСОБА_1 чи відомо їй, що відмова від проходження освідування на встановлення стану сп'яніння, прирівнюється до керування транспортним засобом у стані сп'яніння, на що остання надала позитивну відповідь.
Крім того, вказана відмова про проходження освідування ОСОБА_1 на встановлення стану сп'яніння на місці події за допомогою технічного приладу "Драгер" та у медичному закладі зафіксована на відеозаписі знятого на нагрудні відеореєстратори наряду ГРПП поліцейський СРПП ВнП № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області сержантом поліції ОСОБА_5 , що було досліджено та переглянуто судом.
Згідно зазначеного вище відеозапису встановлено, що сержант поліції ОСОБА_5 неодноразово роз'яснює ОСОБА_1 , що відмова від проходження освідування на встановлення стану алкогольного сп'яніння, прирівнюється до керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 повідомила, що їй про це відомо.
Згідно пояснень капітана поліції ОСОБА_3 встановлено, що останній пояснив, що 03.10.2023 змінився із добового чергування у складі СОГ та перебував в м. Шепетівка, займаючись власними справами. Близько 15:00 до нього зателефонувала колега ОСОБА_6 та попросила відвезти її в м. Нетішин у власних справах. На її прохання ОСОБА_3 погодився та автомобілем "Volkswagen Passat В6", н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить батькові ОСОБА_7 , відвіз ОСОБА_1 в м. Нетішин. ОСОБА_1 пішла в місто у власних справах, а ОСОБА_3 пересів на переднє пасажирське сидіння з метою відпочити, так як попередньої доби перебував на чергуванні.
Близько 19:00 ОСОБА_1 прийшла до автомобіля та самостійно сіла за кермо, а може й ОСОБА_3 їй дозволив, однак він цього не пам'ятає. При цьому, ОСОБА_3 будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не помічав та чи вживала алкогольні напої не знає.
ОСОБА_3 прокинувся від зіткнення з автомобілем "Peugeot 5008", водій якого виїхав з другорядної дороги та не надав при цьому перевагу у русі автомобілю "Volkswagen Passat В6", н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В подальшому автомобіль з'їхав на узбіччя та зупинився між двома електроопорами.
При цьому, ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_1 привіз у м. Нетішин та висадив біля багатоповерхових будинків, однак адреси не знає. Відпочивав в салоні автомобіля на одній із вулиць, назви якої не знає. ОСОБА_1 підвозив, ще у декілька місць, однак які саме справи вона вирішувала йому не відомо, оскільки не повідомляла йому. На запитання чому під час спілкування від нього відчувається запах алкоголю, вказаний факт заперечив та повідомив, що працівник, який його опитує не є спеціалістом чи лікарем, щоб визначати стан алкогольного сп'яніння.
З метою встановлення об'єктивності надання пояснень капітаном поліції ОСОБА_1 та капітаном поліції ОСОБА_3 можливого відвідування ними розважальних закладів у м. Нетішин, вживання алкогольних напоїв та хто керував автомобілем "Volkswagen Passat В6" н.з. НОМЕР_2 досліджено відеозаписи відеокамер, розмішених на в'їздах та виїздах з міста, а також по вулицях самого міста та встановлено, що в цей день вказаний автомобіль взагалі не в'їжджав у м. Нетішин. Вказане підтверджується рапортом т.в.о. начальника ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_8 , який здійснював моніторинг відеозаписів камер спостереження, розмішених на в'їздах та виїздах з міста, а також по вулицях самого міста Нетішин.
Тобто, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_3 з невідомих причин надали недостовірні та необ'єктивні пояснення, чим в порушення вимог ч. 5 cm. 15 Дисциплінарного статуту НПУ, п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, перешкоджають проведенню службового розслідування шляхом надання неправдивих пояснень.
З метою усунення наявних протиріч у поясненнях наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо передачі останнім права керування транспортним засобом, а також невідповідності фактів, викладених ними у поясненнях, зокрема щодо перебування ними 03.10.2023 в м. Нетішин з іншим матеріалам службового розслідування, останніх запрошено до ГУНП в Хмельницькій області для надання додаткових пояснень. Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомили, що до раніше наданих пояснень доповнень надавати не бажають, користуючись правами визначеними ст. 63 Конституції України, що підтвердили власноручно виконаними записами у бланках пояснень.
В ході службового розслідування опитано інших учасників дорожньо-транспортної пригоди, а саме гр. ОСОБА_2 , який керував автомобілем "Peugeot 5008", н.з. НОМЕР_1 , та його дружину гр. ОСОБА_9 , яка під час пригоди була пасажиром вищевказаного автомобіля. Останні громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_9 надали ідентичні за змістом пояснення та вказали, що 03.10.2023 близько 19:30 на автомобілі "Peugeot 5008", н.з. НОМЕР_1 , повертались з присадибної ділянки до місця проживання. Рухаючись по вул. Острізькій, гр. ОСОБА_2 при виїзді на вул. Приміську, яка є головною, зупинив автомобіль, щоб пропустити транспортні засоби, які рухались по вищевказаній вулиці. Коли автомобілі проїхали, гр. ОСОБА_2 розпочав рух виконуючи поворот праворуч. Коли автомобіль частково виїхав на вул. Приміську, двигун автомобіля перестав працювати (заглох), в зв'язку з чим він увімкнув аварійну сигналізацію. В цей час, відбулось зіткнення автомобіля "Volkswagen Passat В6", що рухався по вул. Приміській зі сторони м. Нетішина з їх автомобілем. Після цього, автомобіль "Volkswagen Passat В6", з'їхав на праву частину узбіччя та зіткнувся з електроопорою. В подальшому з'ясувалось, що вказаним автомобілем керувала працівник поліції Шепетівського РУП ОСОБА_6 . Остання намагалась вирішити питання, щодо складання Європртоколу без оформлення ДТП працівниками поліції та з'ясувалась, що ОСОБА_6 перебувала з ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки від неї відчувався запах алкоголю. Окрім того, ОСОБА_6 відмовилась від проходження освідування на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку (постанови від 10.06.2021 у справі №420/241/20, від 27.04.2021 у справі № 160/6819/19, від 05.03.2020 у справі № 160/4878/19 та інших).
Відповідно до постанов Верховного Суду від 29.09.2015 (справа № 21-1288а15) від 20.10.2015 (справа № 21-2103а15) від 22.09.2022 (справі № 420/4977/20) визначено, що в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників Національної поліції та власне Національна поліція, пов'язані, насамперед із низкою моральних вимог, як пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Проходження служби в поліції, зважаючи на специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 по справі № 806/2555/17 вказав, що не притягнення працівника поліції до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
У позовній заяві адвокат Алексеев ОД. зазначає, що дисциплінарною комісією жодними об'єктивними доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 вживала алкогольні напої.
Суд вірно зазначив, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування встановила, що факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв підтверджується поясненнями поліцейських СРПП ВнП № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції ОСОБА_5 та лейтенанта поліції ОСОБА_10 , учасників ДТП ОСОБА_2 , який керував автомобілем "Peugeot 5008", н.з. НОМЕР_1 , та його дружин гр. ОСОБА_9 , які членам дисциплінарної комісії в ході проведення службового розслідування пояснили, що під час спілкування з ОСОБА_1 у останньої виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, окрім того факт перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння також підтвердили інші свідки ДТП, які в подальшому це коментували в дописах викладених в Інтернет мережі.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта відносно того, що наявність у позивачки тілесних ушкоджень позбавляло можливості проводити огляд на стан її сп'яніння на місці події, і такий огляд міг бути проведений тільки в закладі охорони здоров 'я, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляла будь-кому із поліцейських, що здійснювали реагування на повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, про наявність у неї будь яких травм спричинених ДТП. Також під час огляду відеозапису з нагрудних бод-камер працівників поліції судом не встановлено наявності у позивачки будь-яких травм спричинених ДТП, а також встановлено, що працівниками поліції окрім огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 пропонувалося також пройти такий огляд і в медичному закладі та роз'яснювалися наслідки її відмови, однак остання усвідомлено відмовилася від такого огляду, сповістивши, що розуміє наслідки такої відмови.
Відносно доводів апелянта, що дисциплінарною комісією не врахований і той факт, що співробітником УГІ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_11 в приміщенні відділення поліції №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області 04 жовтня 2023 року о 02 годині 43 хвилини проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу “Драгер”, прилад №ARLJ 0574, що підтверджується роздрукованим на папері показниками проведеного огляду, тест №2098 відповідно до якого вмісту алкоголю не виявлено, судом встановлено наступне.
На освідування за допомого приладу "Драгер" ОСОБА_1 погодилась лише 04.10.2023 о 02 год. 43 хв., в той час як матеріали про дорожньо-транспортну пригоду оформлялись та відповідно їй, як водієві автомобіля, який є учасником ДТП, пропонувалось пройти процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння ще 03.10.2023 о 21:31, тобто більш ніж через п'ять годин, що жодним чином не спростовує вчинення ОСОБА_1 вказаних вище порушень службової дисципліни.
Верховний Суд неодноразово приходив до висновку, зокрема і під час розгляду справи №806/2555/17 (постанова від 17.07.2019) порушення працівником поліції Правил дорожнього руху, яке виразилось у перебуванні у стані алкогольного сп'яніння, незалежно чи працівник поліції притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, ігнорував виконання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, знехтував Присягою поліцейського, цим самим вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Не притягнення працівника поліції до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
У позовній заяві представник ОСОБА_1 , як одну з підстав для задоволення позовних вимог зазначає те, що під час застосування до позивача дисциплінарного стягнення Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області порушено норми ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якими передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції, а до нього застосували найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, в той час коли в нього не було жодного діючого дисциплінарного стягнення.
Однак суд першої інстанції, в даному випадку вірно звернув увагу, що представник позивача помилково трактує вказану норму Дисциплінарного статуту та залишає поза увагою інші норми даного статуту в тому числі і абзац 4 ч. 2 ст. 29, який передбачає, що такі дисциплінарні проступки, ж перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. Тобто законодавець в даній статі наводить ряд дисциплінарних проступків, які не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків, перелік яких є необмежений та судячи з характеру даних дисциплінарних проступків ті проступки які вчинив позивач також не можуть бути віднесені до незначних.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого можливо лише використовувати до незначних дисциплінарних проступків, а такі дисциплінарні проступки, як вживання алкогольних напоїв в позаслужбовий час не зважаючи на заборону їх вживання під час посиленого варіанту несення служби та воєнного стану, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ж на місці ДТП, так і в медичному закладі, не виклик на місце події працівників поліції та переконання інших учасників ДТП про складення європротоколу з метою уникнення адміністративної та дисциплінарної відповідальності, відсутність доповіді про вказану дорожньо-транспортну пригоду керівництву Шепетівського РУП, проявив нещирості та надання недостовірних і неправдивих пояснень в ході службового розслідування не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків, і тому ж наслідок в подібного роду випадках, члени дисциплінарної комісії уповноважені визначати вид дисциплінарного стягнення без застосування норм абзацу першого ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч.9 ст.19 Статуту за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Згідно ч.3 ст.19 Статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. А як вже зазначалось вище дисциплінарною комісією встановлено, що позивач вчинив не один дисциплінарний проступок, а одразу декілька.
При цьому, визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом безпосередньо начальника ГУНП в Хмельницькій області.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду справи № 160/9275/18, що викладено в постанові від 25 лютого 2021 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка вчинила дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, проігнорувала вимоги Дисциплінарного статуту Національної Поліції України, Закону України "Про Національну поліцію" та "Про дорожній рух", а отже своїми діями вчинила дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт стверджує про незаконність наказу ГУНП в Хмельницькій області № 341 від 01.11.2023, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 цим наказом звільнена зі служби в поліції з 01.11.2023.
Разом з тим, як зазначає сам позивач, 01.11.2023 ОСОБА_1 перебувала на службі, а у відповідності до ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» день звільнення вважається останнім днем служби.
Отже, вищенаведені фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем у справі було допущено грубе порушення службової дисципліни, що також підтверджується матеріалами службового розслідування №1709/2023 та висновком службового розслідування за фактом ДТП за участі працівників поліції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 17.10.2023 №1709/121/56/02-2023.
Беручи до уваги встановлені у справі обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, оскільки оскаржувані накази винесенні без порушення норм чинного законодавства України.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Решта доводів та заперечень апелянта, висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.