Справа № 120/11983/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції -Мультян М.Б.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
29 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" про зупинення видаткових операцій на рахунках,
Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" (ТОВ "Вікітан") про зупинення видаткових операцій на рахунках.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, згідно вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ВІКІТАН" здійснює свою діяльність за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним" та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області.
Згідно довідки про суму податкового боргу платника податків станом на 03.08.2023 за відповідачем рахується податковий борг (адміністративні штрафи та інші санкції) в сумі 69900 грн., в тому числі штрафні санкції - 69900 грн.
З метою погашення грошового зобов'язання в адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 04.04.2023 №000008-1309-0232 на суму 99000 грн. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.
У зв'язку з несплатою податкового боргу контролюючим органом 04.04.2023 прийнято рішення за №9 про опис майна товариства в податкову заставу.
Позивачем надіслано відповідачу повідомлення-лист від 04.04.2023 №10917/6/02-32-13-09-19 щодо виділення майна в податкову заставу, у якому на виконання вимог наказу Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 №572 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів" зазначив, що буде здійснено виїзд на підприємство не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання даного листа за юридичною адресою підприємства з метою проведення опису майна в податкову заставу. Тому контролюючий орган просив протягом десяти днів з дати отримання цього листа визначити перелік ліквідних активів, які згідно чинного законодавства можна було б використати для погашення податкового боргу в сумі 99000 грн. 00 коп. та підготувати копії фінансової звітності, а також повідомити місце знаходження активів, по яких буде проводитися опис майна.
Зазначено, що у разі не допуску податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу та/або не подачі документів, необхідних для такого опису, будуть застосовані заходи передбачені п.89.4 ст.89 ПК України.
08.06.2023 податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №21/30641728, яким підтверджено факт відмови відповідача у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надання документів, що необхідні для такого опису.
Вказані обставини слугували підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "Вікітан".
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту14.1 статті 14 ПК України).
В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами, визначеними статтею 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Наявність у відповідача податкового боргу в зазначеному розмірі підтверджується також довідкою про суму боргу, також витягом з облікової картки платника податків.
Доказів сплати в добровільному порядку суми наявного боргу станом на день розгляду справи суду не надано.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).
Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:
-у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
-у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
-у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу,-з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
У відповідності до пункту 89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Разом з тим, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).
При цьому, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Отже, як вірно зауважено судом першої інстанції, у разі недопуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису, контролюючий орган наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності.
З матеріалів справи з'ясовано, що з метою виконання вимог податкового законодавства позивачем надіслано відповідачеві лист від 04.04.2023 №10917/6/02-32-13-09-19 щодо виділення майна в податкову заставу, у якому зазначено, що на виконання вимог наказу Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 №572 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів" буде здійснено виїзд на ТОВ "Вікітан" не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання даного листа за юридичною адресою підприємства з метою проведення опису майна в податкову заставу.
При цьому, контролюючий орган просив протягом десяти днів з дати отримання цього листа визначити перелік ліквідних активів, які згідно чинного законодавства можна було б використати для погашення податкового боргу в сумі 99000 грн. 00 коп. та підготувати копії фінансової звітності, а також повідомити місце знаходження активів, по яких буде проводитися опис майна. Зазначено, що у разі не допуску податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу та/або не подачі документів, необхідних для такого опису, будуть застосовані заходи передбачені п.89.4 ст.89 Податкового кодексу У країни.
Отже, листом від 04.04.2023 №10917/6/02-32-13-09-19 позивач повідомив відповідача, що виїзд податкового керуючого за юридичною адресою відбудеться не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання даного листа, при цьому просив підготувати копії фінансової звітності, а також повідомити місце знаходження активів, по яких буде проводитися опис майна, а також визначити перелік ліквідних активів, які згідно чинного законодавства можна було б використати для погашення податкового боргу в сумі 99000 грн. 00 коп.
Таким чином, після отримання листа ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.04.2023 №10917/6/02-32-13-09-19, платник податків мав правомірні очікування виїзду податкового керуючого за юридичною адресою товариства.
Однак, як встановлено, судом першої інстанції та не спростовано позивачем, посадовими особами останнього не здійснювалося виїзду за юридичною адресою товариства. Відсутні також докази недопущення податкового керуючого до обстеження приміщень за юридичною адресою ТОВ "Вікітан".
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що при зверненні до суду із позовною вимогою щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах, контролюючий орган зобов'язаний був навести у позовній заяві перелік та реквізити рахунків Товариства, відкритих ним у банках та інших фінансових установах, також надати докази недопущення Товариством посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
Аналогічного висновку дійшов Верховий Суд у постанові від 10.01.2024 у справі № 820/5484/17.
Зважаючи на те, що Управлінням не наведено доказів на підтвердження недопущення відповідачем перевіряючих осіб до обстеження приміщень за юридичною адресою ТОВ "Вікітан", суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.