28 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/24303/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року
у адміністративній справі № 160/24303/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні поданого адвокатом в інтересах ОСОБА_1 позову про визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не надання відповідної інформації і документів за адвокатським запитом від 08.08.2023 та у зобов'язанні відповідача: - направити належним чином завірені копії наказів, (виписки з наказів) про проходження військової служби ОСОБА_1 , переміщення по службі, накладення стягнень тощо, а також матеріали службових розслідувань щодо накладення стягнень та отримання поранень; - надати довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з додатком 6 Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 зі змінами, а також один із наступних документів: витяг (копії) бойових донесень, витяг (копії) журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки); витяг (копії) вахтових журналів, польотних листів; витяг (копії) матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв, а також інші документи, для отримання статусу учасника бойових дій; - надати довідку про доходи ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по теперішній час, отримані від військової частини та довідку про нараховане і виплачене грошове забезпечення та додаткові винагороди за той же період, розшифрувати по місяцях та всіма їх складовими (вислуга років, звання, посада, оклад, надбавки, премії тощо), зазначивши причини не нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород з 01.09.2022 по теперішній час; - повідомити про надходження до військової частини рапорту ОСОБА_1 про звільнення, надавши копії завірених аркушів з книги реєстрації вхідних документів (або іншої книги), де зареєстрований рапорт і повідомити, як він розглянутий з наданням копії відповіді.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невідповідністю викладених у рішенні суду першої інстанції висновків, оскільки відповідачем протиправно проігноровано обов'язок надавати відповіді на адвокатський запит про витребування інформації і документів, які не є інформацією з обмеженим доступом та стосуються саме ОСОБА_1 , та потрібні для оформлення посвідчення учасника бойових дій і для оформлення інших документів та пільг.
За вказаних обставин просить його скасувати та ухвалити у справі інше рішення про задоволення вимог у повному обсязі, а саме: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду адвокатського запиту від 08.08.2023 в інтересах ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача розглянути вказаний адвокатський запит та направити належним чином завірені копії наказів, (виписки з наказів) про проходження військової служби ОСОБА_1 , переміщення по службі, накладення стягнень тощо, а також матеріали службових розслідувань щодо накладення стягнень та отримання поранень; надати довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України", згідно з додатком 6 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 зі змінами, а також надати один із наступних документів: витяг (копії) бойових донесень, витяг (копії) журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), витяг (копії) вахтових журналів, польотних листів, витяг (копії) матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв; а також інші документи, для отримання статусу учасника бойових дій; довідку про доходи ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по теперішній час, отримані від військової частини НОМЕР_1 та довідку про нараховане і виплачене грошове забезпечення та додаткові винагороди за той же період, розшифрувати по місяцях та всіма їх складовими (вислуга років, звання, посада, оклад, надбавки, премії тощо), зазначивши причини не нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород з 01.09.2022 по теперішній час; інформацію про надходження до військової частини НОМЕР_1 рапорту ОСОБА_1 про звільнення, а також копії завірених аркушів з книги реєстрації вхідних документів (або іншої книги), в якій зареєстровано рапорт, і інформацію про його розгляд з наданням копії відповіді.
Відповідач по справі не скористався своїм правом на подання відзиву по апеляційній скарзі позивача, що не перешкоджає апеляційному перегляду даної справи колегією суддів апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухваши доповідь головуючого судду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для задоволення вимог апеляційної скарги позивача виходячи з нижченаведеного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що предметом спору у цій справі є питання протиправності бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні адвокату Михайленко Д.П. у визначені законом строки відповіді на адвокатський запит, що направлявся 08.08.2023 через ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_1 на виконання Договору про надання правової допомоги № 13/1 від 13.10.2022 року в інтересах мобілізованого на військову службу з 03.03.2022 року сержанта ОСОБА_1 , якого з 10.05.2022 було зараховано на всі види забезпечення ВЧ НОМЕР_1 і який під час несення військової служби в зоні бойових дій біля с.Спірного на посаді головного сержанта 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону отримав 10.09.2022 року поранення, внаслідок чого отримав звільнення від службових обов'язків на 5 діб, проходив лікування у КП «Новомосковська районна лікарня інтенсивного лікування» з 26.09.2022 р. по 13.10.2022 р., а 14.10.2022 року подав командиру ВЧ рапорт про звільнення з військової служби через сімейні обставини.
Вирішуючи спір у цій справі по суті, судом першої інстанції встановлено, що адвокатський запит представником позивача у цій справі адвокатом Михайленко Д.П. направлено 09.08.2023 через ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_1 , вказаний адвокатський запит було ІНФОРМАЦІЯ_2 скеровано до військової частини, і адвокат отримав копію супровідного листа від 18.08.2023 за№ 24/5146. До військової частини адвокатський запит надійшов 31.08.2023, про що свідчить відбиток штемпеля на супровідному листі, і вже 14.09.2023 на вказаний адвокатський запит було надано відповідь (за вихідним номером 3508 від 13.09.2023), яка направлялася на поштову адресу адвоката Михайленка Д.П. поштовим відправленням № 8412212280696 разом з листом № 3609 та 19.09.2023 вручена особисто. Факт отримання військовою частиною адвокатського запиту та надання відповіді на нього підтверджується матеріалами справи і не спростовується учасниками спору.
Разом з тим, за твердженням адвоката ОСОБА_2 , його право на судовий захист в порядку ч. 2 ст. 5 та ч. 2 ст. 9 КАС України та у спосіб, що визначений у Постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 757/30991/18-а підтверджується тим, що відповідь відповідача з відмовою у наданні інформації та документів на адвокатський запит надійшла вже після подання позовної заяві у цій справі, а при відновленні порушеного права на отримання інформації та документів за адвокатським запитом від 08.08.2023, складеного в інтересах заявника належить керуватись нормами Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Обговорюючи заявлені у цій справі вимоги, суд першої інстанції аналізуючи положення: ч.2 ст.19, ст.32 Конституції України; пп.1, 2 п.1 ст.1, ст.2, ст.20, ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI); ст.1 Закону України «Про інформацію»; ст.1, ч.1 ст.5, ст.6, ст.13, ст.14, ст.19, ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI); ст.2, ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297-VI) - дійшов обґрунтованого висновку, що право особи (клієнта адвоката, якому надається правова допомога) на отримання інформації є складовою її конституційного права та не може бути обмежене органами державної влади, що узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 21.06.2017 року № К/800/21455/15 та Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.04.2020 року у справі №826/7244/18.
Водночас, судом першої інстанції правильно наголошено, що виходячи з положень п.9 ч.5 ст.160 КАС України право на позов в адміністративному судочинстві щодо оскарження індивідуального акту суб'єкта владних повноважень має лише за особами у яких є право вимоги, тобто саме тими, кого він безпосередньо стосується, для кого оскаржуваний акт породжує, змінює або припиняє певні правовідносини, тобто, право на звернення до суду розділяється в процесуальному та матеріальному розумінні.
За вказаних обставин та з огляду на те, що учасниками правовідносин стосовно адвокатського запиту є адвокат та орган чи посадова особа, до якої був направлений адвокатський запит, а не клієнт адвоката, в інтересах якого надсилався адвокатський запит і який не є учасником правовідносин з приводу адвокатського запиту - суд першої інстанції правильно наголосив, що право вимоги з приводу відмови у наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, належить саме адвокату, а не його клієнту.
Колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції у цій справі про те, що право вимоги стосовно несвоєчасності відповідді відповідача на адвокатський запит та і стосовно протиправності ненадання інформації та документів на адвокатський запит - належить виключено адвокату Михайленко Дмитро Павлович, який саме і звертався із запитом до відповідача, а наведені адвокатом Михайленко Д.П. в апеляційній скарзі доводи не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції оскільки процесуальний закон визнає матеріальне право на адміністративний позов щодо оскарження індивідуального акту (дій, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень саме за особами, яких цей акт (дії, бездіяльність) безпосередньо стосується, і для яких оскаржуваний акт породжує, змінює або припиняє певні правовідносини.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 (клієнт адвоката), після проходження лікування у зв'язку з травмуванням, самовільного залишив місця служби 21.09.2022 і за весь період взагалі не звертався до відповідача з будь-якими вимогами (заявами, распортами, тощо) щодо отримання документів чи інформації стосовно проходження ним військової служби, переміщення по службі, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у тому числі і документів та інформації з обмеженим доступом (витягів з бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв, а також інших документів, для отримання статусу учасника бойових дій).
Разом з тим є встановленим, що за час самовільного залишення військової частини позивачем було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду дві позовні заяви по справі № 160/6686/23 (щодо визнання протиправними дій командира військової частини НОМЕР_1 по винесенню наказу та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 за № 266 від 22.09.2022 про самовільно залишення ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 та виключення його з котлового, грошового та матеріального забезпечення та про увільнення його з займаної посади та переведення у розпорядження командира частини), а також по справі № 160/19839/22 (про визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту про звільнення з військової служби за п.п.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; та зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 розглянути рапорт щодо звільнення з військової служби за п.п.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу), під час судового розгляду яких військовою частиною НОМЕР_1 неодноразово надавалися усі необхідні документи, що стосуються проходження військової служби позивачем, а у відзивах на позови викладалася уся інформація, у тому числі і та, на запит якої сформовано вимоги у адвокатському запиті від 08.08.2023, та вимоги у адміністративного позові по цій справі.
Крім того є встановленим у цій справі і позивачем та його адвокатом не спростовується, що протягом періоду перебування ОСОБА_1 поза межами військової частини, у відповідь на неодноразово надіслані адвокатом Михайленком Д.П. запити, скарги та звернення до військових установ різних рівнів - відповідачем надавалися інформація та відповідні документи, і в цих відповіддях також зазначалося про необхідність прибуття військовослужбовця ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та про необхідність подання ним рапорту (звернення), в тому числі і задля отримання особисто документів індивідуального характеру (як то довідка про участь у бойових діях, довідка про доходи, тощо). Однак з часу самовільного залишення військової частини та по теперішній час ОСОБА_1 до військової частини не прибував, і звернень з його боку до військової частини не було з приводу надання йому інформації чи документів, що стосуються проходження ним військової служби, переміщення по службі, накладення стягнень, проведення службових розслідувань, накладення стягнень, отримання поранень, а також щодо отримання довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, або інших документів (витягів (копій) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, та тощо задля отримання статусу учасника бойових дій. ОСОБА_1 також не запрошувалися з військової частини довідка про доходи за період з 24.02.2022 по теперішній час, та довідка про нараховане і виплачене грошове забезпечення та додаткові винагороди за той же період, із розшифруванням по місяцях та всіма їх складовими (вислуга років, звання, посада, оклад, надбавки, премії тощо).
За матеріалами справи встановлено, що позивач вважає протиправною діяльність відповідача щодо не надання відповідної інформації і документів за адвокатським запитом від 08.08.2023, а решта позовних вимог є похідними.
Проте, відповідно до матеріалів даної справи позивачем і його адвокатом не спростовується, що відповідь на адвокатський запит від 08.08.2023 направлялася 14.09.2023 поштовим відправленням № 8412212280696 разом з листом № 3609 (за вихідним номером 3508 від 13.09.2023) та була отримана адвокатом Михайленком Д.П. особисто 19.09.2023.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Статтею 20 Закону № 5076-УІ закріплене право адвоката під час здійснення адвокатської діяльності вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, окрім іншого: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Тобто, Закон розуміє, що адвокатський запит - є письмовим зверненням адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (частина перша стаття 24 Закону № 5076-VI), і за приписами стаття 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи та надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та її вимогам у цій справі, колегією суддів акцентує увагу, що сам по собі адвокатський запит від 08.08.2023, адвокатом Михайленко Д.П. було сформовано та спрямовано на реалізацію прав адвоката в порядку ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і жодних посилань на визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» порядок та підстави вказаний адвокатський запит не містить.
Оскільки запит адвоката Михайленко Д.П., який є предметом обговорення у цій справі, При цьому, був спрямований саме на реалізацією адвокатом свого права визначеного Законом № 5076-VІ, а законодавцем чітко встановлено як порядок оскарження дій чи бездіяльності у разі неповного надання інформації на адвокатський запит, колегія суддів визнає правильним наголошення судом першої інстанції на відсутності у даному спірному випадку доказів звернення адвоката до Ради адвокатів відповідного регіону та здійсненого аналізу права на звернення до адміністративного суду з позовом в процесуальному та матеріальному розумінні, і права вимоги в адміністративному судочинстві щодо оскарження індивідуального акту суб'єкта владних повноважень лише у тих осіб, кого він безпосередньо стосується, для кого оскаржуваний акт породжує, змінює або припиняє певні правовідносини.
Виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин та правових норм, якими врегульовано спірні правовідносини, а також з огляду на те, що адвокатський запит спрямований до суб'єктів владних повноважень та будь-якої юридичної особи саме з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, колегія суддів вважає, що відносини, які склалися між адвокатом позивача та відповідачем у цій справі щодо зобов'язання останнього на адвокатський запит надати інформацію та копії документів не може є публічно-правовими у розумінні КАС України.
Також звертає на себе увагу у даному випадку той факт, що відповідь на адвокатський запит адвоката Михайленко Д.П. від 08.08.2023 року була надана відповідачем саме як на адвокатський запит відповідно до Закону № 5076-VІ. Тобто, в якому порядку та відповідно до якого законодавства був сформований запит, відповідно до такого порядку та законодавства була сформована відповідь військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, зазначена відповідь військової частини на запит адвоката містила в собі повний опис обставин проходження військової служби ОСОБА_1 , а саме, у відповідді повідомлено адвоката про наступне (текстуально), що: «На підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_1 було мобілізовано на військову службу з 03.03.2022 року та проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (про стройовій частинні) від 10.05.2022 № 129, сержанта ОСОБА_1 , призначено на посаду головного сержанта З стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . З 11.09.22 по 19.09.2022 перебував на лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 у зв'язку з травмування. Після закінчення лікування та одужання прибув до військової частини НОМЕР_1 . 21.09.2022 сержант ОСОБА_1 самовільно, без законних підстав, залишив місце служби. Станом на 13.09.2023 року, сержант ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 не повернувся. Місце перебування сержанта ОСОБА_1 командуванню частини невідоме. Такі дії сержанта ОСОБА_1 сталися через його особисту недисциплінованість і йдуть всупереч вимогам статей 11.16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пунктами 1,3,4 Розділу 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. З цього приводу у частині було проведено службове розслідування, яким було встановлено, що головний сержант ОСОБА_1 з 21.09.22 по час завершення проведення службового розслідування самовільно залишив тимчасовий пункт дислокації 1 стрілецького батальйону в.ч. НОМЕР_1 без законних підстав. Відповідно до Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 19.11.2022 р. № 1801 «Про підсумки службового розслідування стосовно самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 сержантом ОСОБА_1 на підставі п. 14 п.116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, сержанта ОСОБА_1 зараховано у розпорядження, як військовослужбовця, що відсутній понад десять діб, до повернення військовослужбовця у частину, знято з усіх видів забезпечення з 21.09.2022 року. Відповідно до Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.09.2022 № 266, сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону, знято з усіх видів забезпечення з 21 вересня 2022 року, а з продовольчого забезпечення з 23 вересня 2022 року, у зв'язку з самовільним залишенням військової частини. Вилучити зі складу сил і засобів об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях. Відповідно до Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.09.2022 № 274, сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 увільнено від займаної посади та зрахувано у розпорядження командира військової частини А.0693, як такого, що скоїв дезертирство, з 30 вересня 2022 року».
Наведений зміст відповідді військової частини на запит адвоката Михайленко Д.П. від 08.08.2023 свідчить про виконання відповідачем по справі покладеного на нього Законом обов'язку надання відповідної інформації на запит адвоката.
Що стосується інших запитуваних адвокатом Михайленко Д.П. документів, суд першої інстанції у даному випадку правильно звернув увагу на те, що відповідач у відповіді на адвокатський запит обгрунтовано послався на вимоги Законів України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію» від 02.10.1992 року № 2657-ХII та Наказу Міністерства Оборони України від 27.12.2022 №270 «Про затвердження Переліку відомостей Міністерства оборони України, які містять службову інформацію (зі змінами)», який у розділі «Бойова готовність, оперативна, бойова підготовка та застосування військ (сил)» у статті 3.3. зазначено відомості, що становлять службову інформацію а саме про склад, укомплектованість, забезпеченість, бойові можливості, положення і дії (характер діяльності) військ (сил) до роти (батареї) та їм рівних включно.
Відповідно, у відповідді на запит адвоката ОСОБА_2 від 08.08.2023, відповідач обгрунтовано зауважив, що у запрошуваних до отримання документах (витяги із журналу бойових дій, витяги з бойових розпоряджень, тощо) міститься саме відомості та інформації з обмеженим доступом, а повідомлена адвокатом у запиті інформація буде ретельно перевірена та у разі підтвердження заборгованості, невиплачені кошти будуть нараховані з надходженням рапорту від командира підрозділу та виданням відповідного наказу командира військової частини».
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно описаної вище частини, який проаналізувавши положення: ст.32, ст.55 Конституції України; ст.1, ст.5, ст.6, ст.13, ст.14, ст.19, ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI); ст.2, ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI); абз.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про інформацію»; п.1 ч.1 ст.20, частинами 1, 2, 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; п.9 ч.5 ст.160, ст.53 КАС України, ст.212-3 КУпАП, а також з огляду на відсутність доказів звернення до відповідача саме ОСОБА_1 - правильно зазначив, що відповідач у спірному випадку діяв у межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб встановлений чинним законодавством, права ОСОБА_1 ніяким чином не були порушені, а тому підстави для задоволення позовних вимог адвоката Михайленко Д.П. (заявлених в інтересах свого клієнта) відсутні.
Додатково до викладений судом першої інстанції висновків в оскаржуваному у цій справі рішенні, колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що відповідь військової інформації на адвокатський запит - не є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 зі змінами, та для нарахування і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди за період проходження ним військової служби. Оскільки позивачу ОСОБА_1 не було відмовлено у видачі відповідних документів, які містять конфіденційну інформацію, то він не позбавлений права особистого звернення щодо їх видачі, а у випадку відмови у видачі таких, не позбавлений права оскаржити це до суду.
Колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги не спростовуються законні і обгрунтовані висновки суду першої інстанції, і відповідно у колегії суддів відсутні правові підстави для задоволення вимог апеляційної скарги і для скасування рішення суду першої інстанції з наведених позивачем підстав.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов