28 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7921/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року
у справі № 160/7921/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не проведенні нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року у справі №160/7921/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не проведенні нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Судом зазначено, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не проводилась у зв'язку з відсутністю фінансування, отже суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо не проведення нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Суд встановив, що січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку N 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Стосовно врахування базового місяця - березня 2018 року, суд зазначив, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки постановою Кабінету Міністрів України N 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", було підвищено оклади військовослужбовцям з 01.03.2018 року. Відтак, суд вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.
Не погодившись з рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року у справі № 160/7921/22 в частині задоволення позовних вимог, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що підвищення посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 в силу вимог п.5 Порядку №1078 є обґрунтуванням для визначення березня 2018 року місяцем для обчислення ІСЦ. Вважає, що відсутні підстави для застосування п.5 Порядку №1078 до юридичного факту підвищення посадових окладів військовослужбовців у січні 2008 року.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач проходив військовому службу у військовій частині НОМЕР_1 з 01.01.2016 року та згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.10.2018 року виключений з 23.10.2018 року зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Згідно листа військової частини НОМЕР_1 N 2134 від 16.12.2021 року та додатку до нього- довідки від 16.12.2021 року N 2135, індексація грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 23.10.2018 року позивачу не здійснювалась.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині п'ятій статті 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статтею 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року №1078 затвердив «Порядок проведення індексації грошових доходів населення».
Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 2016 року 103 відсотка).
Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За правилами пункту 4 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Апеляційний суд зауважує, що у відповідача був обов'язок здійснити нарахування індексації грошового забезпечення позивача у спірний період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Натомість, як правильно досліджено судом першої інстанції, в спірний період нарахування індексації грошового забезпечення позивача відповідач не здійснював.
Колегія суддів зазначає, що обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 05.02.2020 у справі №825/565/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19.
Також, колегія суддів звертає увагу, що збільшення грошового забезпечення позивача у спірний період за рахунок збільшення щомісячних премій та за рахунок інших доплат та надбавок, окрім збільшення посадового окладу, не впливає на розмір індексації грошового забезпечення.
Відтак, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період є протиправною. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Також, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не здійснив розрахунок суми індексації за спірний період, оскільки відповідно до приписів Закону №1282-XII та Порядку № 1078 обов'язок визначення суми індексації покладається безпосередньо на роботодавця, а розрахунок суми індексації за спірний період не є спірним, оскільки індексація за спірний період не була проведена взагалі.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року у справі № 160/7921/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко