28 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/26432/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року
у справі № 160/26432/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про стягнення середнього грошового забезпечення, моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив:
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2023 року по 13.08.2023 року у розмірі 6964,24 грн. (шість тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривні 24 копійки);
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 160/26432/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення середнього грошового забезпечення, моральної шкоди - задоволено частково, стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2023 року по 13.08.2023 року у розмірі 6964,24 грн. (шість тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривні двадцять чотири копійки).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Судом зазначено, що з моменту звільнення працівника, у роботодавця виникає обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Не проведення з вини відповідача виплати грошового забезпечення є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач повинен був перерахувати грошове забезпечення, додаткову винагороду та грошову компенсації за невикористані дні відпустки позивачу у день його звільнення, тобто 01.08.2023 року, проте у супереч зазначеним нормам, відповідачем проведено розрахунок: 12.08.2023 р. у розмірі 9849,98 грн., 15.08.2023 р. у розмірі 20942,07 грн. та 29.08.2023 р. у розмірі 85191,56 грн., що підтверджується копією виписки по банківському рахунку позивача та не заперечується відповідачем. Суд погодився із доводами позивача, які підтверджені матеріалами справи, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 6964,24 грн. (шість тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривні 24 копійки), у зв'язку з чим суд вказав, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 160/26432/23 в частині задоволення позовних вимог, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що ним своєчасно сплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні згідно приписів п.8 розділу VI Порядку №260. Вважає, що ним також своєчасно сплачено позивачу додаткову винагороду, яка визначена Постановою №168, адже виплата цієї винагороди за липень та серпень здійснена після видання відповідного наказу, що передбачено положеннями Порядку та умовами виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, які затверджено наказом МВС від 28.11.2022 №775. Звертає увагу, що управління діяло в межах законодавства, а отже підстави для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні відсутні.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 532о/с від 31.07.2023 року, позивача звільнено з посади дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції.
04.09.2023 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо отримання інформації про розмір та види грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого при звільненні позивачу, та строки виплати.
Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку) листом № 21/Б-41аз від 18.09.2023р. повідомило, що при звільненні 01.08.2023р. позивачу нараховано в серпні 2023 року 117749,86 грн. з яких:
1. Грошове забезпечення за 01.08.2023 р. у сумі 858,45 грн.;
2. Грошова компенсація за невикористані 23 доби щорічної відпустки у сумі 20402,53 грн.;
3. Додаткова винагорода поліцейським за липень 2023 р. у сумі 9999,98 грн.;
4. Одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 86488,90 грн.;
5. Податки у сумі 1766,25 грн.
Крім того, повідомлено, що позивачу було перераховану зазначені суми в такі строки:
- додаткова винагорода поліцейським за липень 2023 р. у сумі 9849,98 грн. -11.08.2023 року;
- грошове забезпечення за 01.08.2023 р. та грошова компенсація за невикористані 23 доби щорічної відпустки у сумі 20942,07 грн. - 14.08.2023 р.;
- одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 85191,56 грн. - 28.08.2023 р.
Вважаючи, що відповідачем порушено строки розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 62 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580 в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України, у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
Положеннями ст. 94 Закону №580 визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок №260 в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.6 розділу І Порядку №260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
Відповідно до положень п.2 розділу ІІ Порядку №260 виплата посадового окладу поліцейським за займаною посадою припиняється з дня, наступного за днем його звільнення зі служби в поліції, а курсантам ЗВО - з дня звільнення з посади (відрахування з навчання).
Відповідно до положень п. 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у справі №160/10875/19 дійшов висновку, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Положеннями п. 8 розділу VI Порядку № 260 визначено, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Згідно приписів ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Положеннями ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Згідно положень ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 532о/с від 31.07.2023 року, позивача 01.08.2023 року звільнено з посади дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції.
Разом з тим, при звільненні 01.08.2023р. позивачу нараховано: грошове забезпечення за 01.08.2023 р. у сумі 858,45 грн.; грошова компенсація за невикористані 23 доби щорічної відпустки у сумі 20402,53 грн.; додаткова винагорода поліцейським за липень 2023 р. у сумі 9999,98 грн.; одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 86488,90 грн.; податки у сумі 1766,25 грн.
В подальшому позивачу виплачено:
- додаткова винагорода поліцейським за липень 2023 р. у сумі 9849,98 грн. -11.08.2023 року;
- грошове забезпечення за 01.08.2023 р. та грошова компенсація за невикористані 23 доби щорічної відпустки у сумі 20942,07 грн. - 14.08.2023 р.;
- одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 85191,56 грн. - 28.08.2023 р.
Колегія суддів вважає, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачена своєчасно, тобто не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби позивача, що передбачено положеннями п. 8 розділу VI Порядку № 260.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.11.2022 № 775 затверджено Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, які визначають механізм і розмір виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди поліцейським, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Порядок №775 в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Так, виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду (пункт 7 Порядку №775).
Відповідно до пункту 11 Порядку №775 видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця за попередній. У разі надходження всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цих Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця.
Колегія суддів встановила, що виплата додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 встановлена позивачу наказом відповідача від 11 серпня 2023 року №559 за липень 2023 року та наказом відповідача від 12 вересня 2023 року №632 за серпень 2023 року. Виплата позивачу додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за липень 2023 року здійснена 12 серпня 2023 року, за серпень 2023 року виплата здійснена 14 вересня 2023 року.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що додаткова винагорода згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за липень та серпень 2023 року позивачу здійснена відповідачем своєчасно.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що відповідач також повинен був виплатити позивачу грошове забезпечення за 01.08.2023 р. та грошову компенсацію за невикористані дні відпустки у день його звільнення. Однак, така виплата здійснена відповідачем лише 14 липня 2023 року.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не проведення своєчасно з вини відповідача виплати грошового забезпечення є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Як правильно дослідив суд першої інстанції, відповідач згідно приписів ст. 117 КЗпП України має сплатити на користь позивача середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2023 року по 13.08.2023 року у розмірі 6964,24 грн. Аргументи щодо здійсненого судом першої інстанції розрахунку середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні апеляційна скарга не містить.
Таким чином, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2023 року по 13.08.2023 року у розмірі 6964,24 грн.
Натомість, доводи скаржника про те, що управління діяло в межах законодавства, а підстави для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні відсутні, свого підтвердження, з огляду на встановлені обставини, не знайшли.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 160/26432/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко