29 травня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/16052/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС в Полтавській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 27.04.2023 № 8706492/31618527;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №6 від 21.03.2022 датою подання 12.07.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що платником було надано всі документи, які беззаперечно надають контролюючому органу підстави для спростування сумнівів про ризиковість здійснення операції, за результатами якої складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №6 від 21.03.2022. Так, в пакеті документів, надісланих ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" на адресу контролюючого органу, були надані всі первині документи, які підтверджують факт поставки товару контрагенту-покупцю ТОВ "ПАФ ГАРАНТ" (за результатами чого й була складена спірна податкова накладна, реєстрація якої зупинена), документи на придбання реалізованого товару (товар є імпортованим, повна перевірка документів здійснювалась органами митної служби під час виконання митних формальностей). Крім того, 27.09.2022 товариством був поданий уточнений розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, період, що уточнюється - березень 2022 року, уточнення стосувалося і даних, зазначених у рядку 10.4 декларації. Відповідно до квитанції №2 розрахунок доставлений до ГУ ДПС у Полтавській області 27.09.2022, реєстраційний номер 9193532010). Тобто на дату подання пояснень платником та розгляду комісією контролюючого органу поданого пакету документів інформація про придбання товарів ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" у ФОП ОСОБА_1 (3177810828) була відображена у податковій звітності позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/16052/23. Вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
У наданому до суду відзиві уповноважений представник Головного управління ДПС у Полтавській області та ДПС України просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність рішення про відмову у реєстрації податкової накладної вимогам чинного законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Зазначив, що реєстрацію складеної ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" податкової накладної у Реєстрі зупинено через відповідність підприємства приписам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а у реєстрації податкової накладної відмовлено з огляду на надання позивачем разом з письмовими поясненнями документів, оформлених з порушенням чинного законодавства. Також звертав увагу на те, що повноваження з реєстрації податкової накладної у ЄРПН є дискрецією ДПС України, а тому суд не може втручатись у здійснення податковим органом владних управлінських функцій.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області (ДПІ у м. Полтаві), є платником податку на додану вартість.
18.03.2022 між ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" (постачальник) та ТОВ "ПАФ ГАРАНТ" (покупець) укладено договір поставки №1803/22/КВ, за умовами якого постачальник зобов'язувався на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, далі - товар, у відповідності до специфікацій, які оформляються додатками до цього договору і є його невід'ємними частинами (пункт 1.1 договору).
Найменування (асортимент), кількість, вартість товару, що є предметом цього договору, визначається специфікаціями (пункт 1.2 договору).
Поставка товару здійснюється на умовах, зазначених у специфікаціях, з зазначенням місця передачі та відповідних умов Правил "Інкотермс" (пункт 1.3 договору).
Ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару, що підлягає оплаті вказується у відповідних специфікаціях з урахуванням ПДВ (пункт 2.1 договору).
Приймання-передавання товару здійснюється шляхом підписання товаро-супровідних документів в місці поставки. Місце поставки визначається згідно специфікації. Приймання-передавання проводиться за кількістю згідно з товаро-супровідними документами. Перехід права власності та ризиків на товар, що постачається, відбувається в момент його фактичної передачі покупцю та підписання товаро-супровідних документів (пункти 6.1 6.2, 6.3 договору).
18.03.2022 договірними сторонами підписано специфікацію №1 до договору поставки від 18.03.2022 №1803/22/КВ, якою передбачено поставку наступного товару: - відвід 90-168х8 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375:20003 в кількості 5 штук; - відвід 90-89х6 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375:20003 в кількості 12 штук; - відвід 90-57х4 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375:20003 в кількості 20 штук; - трійник 168х8 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17376:20003 в кількості 3 штуки; - трійник 57х3 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17376:20003 в кількості 5 штук; - фланець квадратний ду 100 в кількості 4 штуки; - муфта 2 NРТ в кількості 25 штук, всього загальною вартістю 27650,00 грн, в тому числі ПДВ - 4608,33 грн.
Специфікацією передбачено оплату товару на умовах 100% передоплати.
21.03.2022 покупець сплатив позивачу кошти у розмірі 27650,00 грн, в т.ч. ПДВ - 4608,33 грн за вищевказаний товар, що підтверджено копією платіжного доручення від 21.03.2022 №661.
Того ж дня, тобто 21.03.2022, позивач за фактом виникнення першої події (отримання попередньої оплати за товар) склав податкову накладну №7 про поставку ТОВ "ПАФ ГАРАНТ" товару: - відвід 90-89х6 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375:20003 в кількості 12 штук; - відвід 90-57х4 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375:20003 в кількості 20 штук; - трійник 168х8 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17376:20003 в кількості 3 штуки; - трійник 57х3 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17376:20003 в кількості 5 штук; - фланець квадратний ду 100 в кількості 4 штуки; - муфта 2 NРТ в кількості 25 штук, всього загальною вартістю 27650,00 грн, в тому числі ПДВ - 4608,33 грн.
30.03.2022 позивач виписав видаткову накладну №42 про поставку ТОВ "ПАФ ГАРАНТ" товару: - відвід 90-89х6 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375:20003 в кількості 12 штук; - відвід 90-57х4 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17375:20003 в кількості 20 штук; - трійник 168х8 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17376:20003 в кількості 3 штуки; - трійник 57х3 ст 20 ДСТУ ГОСТ 17376:20003 в кількості 5 штук; - фланець квадратний ду 100 в кількості 4 штуки; - муфта 2 NРТ в кількості 25 штук, всього загальною вартістю 27650,00 грн, в тому числі ПДВ - 4608,33 грн.
12.07.2022 позивач надіслав податкову накладну від 21.03.2022 №6 до контролюючого органу з метою її реєстрації у Реєстрі.
В цей же день платник податку отримав квитанцію, у якій його повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної з огляду на відповідність ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" приписам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації.
25.04.2023 позивач через ДПІ у м. Полтаві надав податковому органу пояснення разом з копіями документів щодо реєстрації податкової накладної від 21.03.2022 №6.
27.04.2023 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №8706492/31618527, яким відмовлено у реєстрації в Реєстрі податкової накладної від 21.03.2022 №6 з підстав: надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. В описі до цього рішення зазначено, що до повідомлення платником податків надано видаткову накладну щодо придбання у березні 2022 року товарів, що в подальшому реалізовувалися, у ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ). При цьому, у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року, поданій підприємством 18.04.2022 №9047026474, не відображено придбання товарів від неплатника ПДВ по рядку 10.4, чим порушено п. 4 наказу МФУ від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.201 за №159/28289 зі змінами.
Аналогічні доводи наведені у витязі із протоколу від 27.04.2023 №84 №50 засідання Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись з рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.03.2022 №6 у Реєстрі, позивач оскаржив його до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
У силу положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 1 Порядку №1165 (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
У силу абзацу першого пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Відповідно до абзацу першого пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19; зміни набули чинності з 08.03.2023) перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 9 Порядку №520 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19, чинній з 08.03.2023) передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку №520 (у редакції, чинній з 08.03.2023) комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації у Реєстрі податкової накладної від 21.03.2022 №6, складеної ТОВ "КВАНТ-ПЛЮС".
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Послідовний аналіз наведених вище положень Порядку №1165 свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної до ДПС для реєстрації у Реєстрі, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1156).
У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов'язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Реєстрі.
Зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції суд встановив, що контролюючий орган сформував висновок про відповідність ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому у надісланій платнику податку квитанції відсутня будь-яка інформація на обґрунтування такого висновку податкового органу.
Надаючи правову оцінку підставам для зупинення реєстрації у Реєстрі складеної ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" податкової накладної, суд звертає увагу на те, що Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Реєстрі.
Водночас, виходячи з процитованих вище положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
При цьому, пунктом 11 Порядку №11 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов'язково мають бути зазначені: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції від 12.07.2022 суд встановив, що у ній не зазначено ні конкретної інформації про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, ані вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної у Реєстрі. Наведене, на переконання суду, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі.
Верховний Суд у постановах від 18.11.2021 у справі №380/3498/20, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020 зробив висновок, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як свідчить зміст пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для вирішення відповідною комісією контролюючого органу питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) у Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, не є вичерпним.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних (розрахунків коригування до податкової накладної) критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації у Реєстрі, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної у Реєстрі, реєстрація якої була зупинена.
У постанові від 03.11.2021 (справа №360/2460/20) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
А у постанові від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020 Верховний Суд звернув увагу на те, що за відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкової накладної, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації податкової накладної.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з того, що Порядок №1165 (у редакції, чинній на дату зупинення реєстрації податкової накладної позивача у Реєстрі - 12.07.2022) не передбачав можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної у Реєстрі чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної у Реєстрі та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі.
Посилання представників відповідачів на те, що перелік документів, надання яких є необхідним для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Реєстрі, визначений пунктом 5 Порядку №520, суд визнає безпідставними, оскільки зазначеною нормою передбачено орієнтовний перелік таких документів (застосовано словосполучення "може включати"), що не дає платнику податків можливість достовірно визначити обсяг необхідних документів, надання яких податковому органу буде достатнім для реєстрації податкової накладної у Реєстрі.
У цій справі надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.
Позивач на вимогу податкового органу надав пояснення щодо суті господарської операції разом з первинними документами, які у своїй сукупності свідчили про наявність підстав, передбачених статтею 187 ПК України, з настанням яких пов'язується виникнення у платника податку обов'язку скласти податкову накладну (отримання попередньої оплати за товар).
У оскаржуваному рішенні від 27.04.2023 №8706492/31618527 контролюючий орган не заперечує правомірності визначення позивачем підстави для складення податкової накладної від 21.03.2022 №6 отримання коштів від покупця як оплати за товар та не висловлює будь яких зауважень до платіжного доручення від 21.03.2022 №661, згідно з яким проводила оплата за поставлений товар.
При цьому, доводи контролюючого органу у оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН щодо надання платником до повідомлення видаткової накладної щодо придбання у березні 2022 року товарів, які в подальшому реалізовувалися, у ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) та не відображення, при цьому, у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року, поданій підприємством 18.04.2022 №9047026474, придбання товарів від неплатника ПДВ по рядку 10.4, що є порушенням п. 4 наказу МФУ від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.201 за №159/28289 зі змінами, судом оцінюються критично, оскільки за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21.
Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.
Окрім цього, суд також вважає за доцільне зауважити, що 27.09.2022 позивачем до контролюючого органу був поданий уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, період, що уточняється - березень 2022 року. Уточнення стосувалося і даних, зазначених у рядку 10.4 декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року, поданій підприємством 18.04.2022 №9047026474. Відповідно до квитанції №2 уточнюючий розрахунок доставлений до ГУ ДПС у Полтавській області 27.09.2022, реєстраційний номер 9193532010.
Відтак, на дату подання пояснень платником та розгляду 27.04.2023 комісією контролюючого органу поданого пакету документів для реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 21.03.2022 №6, інформація про придбання товарів ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" у неплатника ПДВ ФОП ОСОБА_1 (3177810828) була відображена у податковій звітності позивача.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідачами у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації складеної ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" податкової накладної від 21.03.2023 №6.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в Реєстрі складеної ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" податкової накладної від 21.03.2023 №6, та, як наслідок, правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.
Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації згаданої вище податкової накладної контролюючий орган визначив лише відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а обґрунтованість такої підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов'язати ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну у ЄРПН датою її фактично подання на реєстрацію - 12.07.2022.
Стосовно посилання представника відповідачів, що саме на комісію податкового органу покладено обов'язок прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" повністю.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є прийняття комісією Головного управління ДПС у Полтавській області протиправного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у Реєстрі, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області повністю.
Представник позивача адвокат Комаренко Володимир Анатолійович подав до суду заяву про компенсацію судових витрат, в якій просив відшкодування витрати ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі 200/14113/18-а.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження понесених позивачем у цій справі витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копії: договору від 01.01.2023 №0101/23 про надання правової допомоги, додаткової угоди від 04.10.2023 №32, акта приймання-передачі наданих послуг від 01.12.2023 №35 до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2023 №0101/23, рахунка від 01.12.2023 №62, платіжної інструкції від 07.12.2023 №10109.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 04.10.2023 №32 до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2023 №0101/23, у відповідності до положень пункту 3.2 Договору про надання правової допомоги від 01.01.2023 №0101/23 сторони погодили, що за надання послуг, передбачених пунктом 1 цієї Додаткової угоди, розмір гонорару обраховується з огляду на кількість рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягають оскарженню.
Вартість оскарження одного рішення становить 1500,00 грн.
Загальний розмір гонорару за надання правової допомоги в межах цієї додаткової угоди становить 1500,00 грн.
Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок Адвокатського об'єднання протягом двох календарних місяців з дати підписання Акта приймання-передачі наданих послуг.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн є обґрунтованим, об'єктивним, документально підтвердженим і таким, що підпадає під критерій розумності, та підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.
Заперечення представника відповідачів із посиланням на документальну необґрунтованість заявленої суми гонорару, оскільки не надано доказів на підтвердження фактичної оплати гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, суд відхиляє, акцентуючи увагу на тому, що до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію від 07.12.2023 №10109, яка підтверджує безготівковий розрахунок за надану адвокатом правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 31618527; вул. Конституції, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36020) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.04.2023 №8706492/31618527.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" податкову накладну від 21.03.2022 №6 датою її подання на реєстрацію - 12.07.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) та 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.С. Бойко