29 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10711/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Лютенської сільської ради ради Миргородського району Полтавської області, в якій просить:
- визнати протиправним рішення Виконавчого комітету Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області №02.2/01-16/14 від 30.01.2023 та №02.2/01-16/195 від 04.07.2023 щодо відшкодування компенсаційних виплат на зубопротезування ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Виконавчий комітет Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 компенсації за самостійне зубопротестування у сумі 2239,00 грн;
- стягнути з Виконавчого комітету Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за самостійне зубопротезування, у розмірі 2239,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати йому витрати за протезування ротової порожнини, так як має пільги та компенсації як для громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак, відповідач протиправно відмовив, на думку позивача, з підстав того що він є особою вимушеним переселенцем, фактично проживає на території Лютенської сільської територіальної громади, то на нього не розповсюджується Закон України від 28.12.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив, у якому він зазначає, що відшкодування компенсаційних виплат проводиться громадянам, які відповідно до законодавства України мають право на відповідні пільги, та які зареєстровані й проживають в населених пунктах Лютенської сільської територіальної громади. Вказує, що листом заявнику надано обґрунтовану відповідь та надано рекомендації зареєструвати своє місце проживання в Лютенській сільській територіальній громаді або ж звернутися за відповідною компенсацією до органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації місця проживання.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, встановив таке.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою із зареєстрованим місцем проживання за адресою - АДРЕСА_1 , та фактичним місцем проживання за адресою - АДРЕСА_2 , , що підтверджується довідкою від 20.10.2014 №16-6000081
Про факт проживання за адресою ОСОБА_1 за адресою - - АДРЕСА_2 , відповідачем не заперечується.
ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області з заявою про виплату компенсації зубопротезування ротової порожнини, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.
Листом від 30.01.2023 №02.2/01-16/14 повідомлено позивача, що що відшкодування компенсаційних виплат проводяться громадянам, які відповідно до законодавства України мають право на відповідні пільги, та які зареєстровані й проживають в населених пунктах Лютенської сільської територіальної громади.
15 червня 2023 року 2у позивачем спрямовано до відповідача звернення щодо виплати компенсації за зубопротезування ротової порожнини.
Листом від 04.07.2023 року №02.2/01-16/195 заявнику надано відповідь, відповідно до якої, повідомлено, що відшкодування компенсаційних виплат проводяться громадянам, які відповідно до законодавства України мають право на відповідні пільги, та які зареєстровані й проживають в населених пунктах Лютенської сільської територіальної громади. Для отримання компенсації за зубопротезування рекомендовано зареєструвати своє місце проживання в Лютенській сільській територіальній громаді або ж звернутися за відповідною компенсацією до органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації місця проживання.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови відкошувати компенсаційні виплати на зубопротезування, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 та 3 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право, в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Загальні підходи до судового захисту законних інтересів були сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17:
70. ... що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:
(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;
(б) пов'язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;
(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;
(г) є персоналізованим (суб'єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово її);
(д) суб'єктом порушення позивач вважає суб'єкта владних повноважень.
71. Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є:
(а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;
(б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до юридичного відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України;
(в) встановлена законом заборона пред'явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);
(г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);
(д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.
З наведеного слідує необхідність з'ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілою від порушення цього інтересу з боку суб'єкта владних повноважень.
... ознаки потерпілого від порушення законного інтересу:
(а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов;
(б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обгрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності;
(в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду);
(г) існує причинно-наслідковий взаємозв'язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.
Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. Суд повинен захищати усе розмаїття законних інтересів особи, а тому, у кожній конкретній справі, дослідження інтересу особи через призму наведених критеріїв буде слугувати гарантією захисту таких інтересів.
Суд зауважує, що з'ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується.
Як встановлено судом вище, судовому захисту підлягає порушене право позивача щодо відмови у відшкодуванні компенсаційних виплат на відшкодування зубопротезування ротової порожнини позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який є внутрішньо переміщеною особою, проживає на території Лютенської сільської територіальної громади, разом з цим зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) у статті 1 визначає, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Стаття 3 вказаного Закону визначає, що для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
З метою врегулювання характеру проживання внутрішньо переміщених осіб - переселенців слід зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VІІІ (далі - Закон № 389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан, що введенний Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" триває до сьогодні. Отже, на час розгляду цієї справи судом є наявними підстави, що визначені статтею 1 Закону № 1706-VII.
Окрім того, суд зазначає, що Закон № 1706-VII у статті 7 урегульовує забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту. Зокрема, у частині 3 статті 7 Закону № 1706-VII визначено, що громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У листах відповідача від 30.01.2023 та 04.07.2023 визначено, що право мають на отримання відшкодування компенсаційних витрат громадяни, які зареєстровані й проживають у населених пунктах Лютенської сільської громади.
Суд звертає увагу, що питання наявності у позивача права на отримання відповідної пільги - відшкодування компенсаційної виплати на зубопротезування ротової порожнини, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС, відповідач не заперечує.
Суд наголошує, що Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" у п.3 статті 7 чітко визначив, що громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
З урахуванням викладеного, позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправним відмову Виконавчого комітету Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області щодо відшкодування компенсаційних витрати на зубопротезування ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Обираючи ефективний та належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступних міркувань.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зважаючи на те, що Виконавчим комітетом Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області не розглядалося питання щодо відшкодування позивачу компенсаційних витрат на зубопротезування по суті, суд вважає необхідним зобов'язати Виконавчий комітет Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області повторно розглянути заяву позивача від 15 червня 2023 року (вх.№02.2/01-16/195 від 23.06.2023), з урахуванням висновків суду.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання Виконавчого комітету Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 компенсації за самостійне зубопротестування та стягнення на його користь 2239,00 грн, задоволенню не підлягає.
Отже, адміністративний позов належить задовольнити частково.
Підстави розподілу судових витрат відсутні .
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області (вул. Дружби, буд.64, с. Лютенька, Миргородський район, Полтавська область, код ЄРДПОУ 04381938) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 відшкодувати компенсаційні витрати на протезування ротової порожнини, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чонобильській АЕС.
Зобов'язати Виконавчий комітет Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 червня 2023 року (вх.№02.2/01-16/195 від 23.06.2023), з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко