Справа № 420/8974/24
29 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 21.03.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_2, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 20.02.2024 провадження 817/23, реєстраційний номер 817/0/14-2/24, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019);
2. Зобов'язати Дисциплінарну Палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області відкрити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019) за скаргою від 29.12.2023.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачу, стали відомі факти неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД №003976 від 16.10.2019), які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката. Керуючись правом ст. 40 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.9., п. 13. «Положення» 29.12.2023 було надано скаргу щодо дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_2., на розгляд до відповідача.
Викладені у скарзі обставини підтверджені належними достовірними доказами, з яких вбачається, що адвокат ОСОБА_2., здійснюючи адвокатську діяльність як відповідач по судовій справі 522/1807/23, виключно в корисних цілях ввів в оману позивача та судові органи щодо свого представника адвоката ОСОБА_6 (Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №1585 від 30.10.2007) та попередніх витрат за надану йому неначебто правову допомогу на суму 15000,00 грн, яка може бути збільшена та буде стягнута з позивача за окремою заявою після ухвалення рішення судом.
20.02.2024 Рішенням Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області провадження 817/23, реєстраційний номер 817/0/14-2/-24 протиправно відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .
Вважаючи відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
26.03.2024 ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 до Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа - адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням наявності чи відсутності самостійних вимог третьої сторони щодо предмету спору та на стороні позивача чи відповідача вона виступає.
27.03.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід. №12422/24) про усунення недоліків позовної заяви з додатком позовної заяви, яка складена з урахуванням вимог ухвали від 26.03.2024.
Також, 28.03.2024 до суду надійшло клопотання позивача (вхід.№ЕС/12964/24) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - адвоката ОСОБА_2, з наданням обґрунтування в необхідності його залучення.
01.04.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_2, відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
04.04.2024 до суду надійшло клопотання (вх.№ЕС/14095/24) від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - адвоката ОСОБА_2, з проханням розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Зазначає, що для вирішення спірних відносин, що виникли між позивачем, відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та повного і всебічного встановлення обставин справи, також третя особа має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення по справі, тому існує необхідність у розгляді справи № 420/8974/24 в судовому засіданні з викликом сторін.
09.04.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання (вх.№ЕС/14095/24) від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - адвоката ОСОБА_2 , з проханням розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17.04.2024 до суду надійшов відзив (вхід.№15611/24) на позовну заяву представника- ОСОБА_3 (т.1 а.с.193-209), в якому вказано, що із доводами, викладеними в позовній заяві, Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області не погоджується та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо тверджень позивача про відсутність повноважень у виконуючого обов'язки голови дисциплінарної палати ОСОБА_5. та голови дисциплінарної палати ОСОБА_4 , то у відзиві, з покликанням на п. 2.1.1, 2.2.4ё 2.2.21, 5.3 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013р. №268, зазначено, що відповідно до частини 10 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Згідно ч. 3 ст. 50 названого Закону кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат, тобто дисциплінарна палата не є самостійною юридичною особою та відповідно не є належним відповідачем.
Як вказано у відзиві, лише Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області є юридичною особою, тому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб голова і заступник голови дисциплінарної палати не вказані як ті, що мають право підпису від імені юридичної особи - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.
Відтак, вказано у відзиві, твердження позивача на відсутність у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повноважень на видачу доручення про проведення перевірки та підписання рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи - є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо тверджень позивача про порушення членом дисциплінарної палати ОСОБА_3 строку повідомлення адвоката про проведення щодо нього перевірки, то у відзиві вказано, що член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3. в передбачені законодавством строки, а саме протягом 3 днів з дати отримання доручення тимчасово виконуючого голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_5 звернувся із повідомленням до адвоката ОСОБА_2 про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. В той час, вказано у відзиві, позивач не надав жодного належного обґрунтування, яким чином наведені в позовній заяві обставини щодо відправлення адвокату ОСОБА_2. повідомлення вих. №02/0/9-24 від 02.01.2024 лише 11.01.2024, порушили його права та вплинули на результат перевірки матеріалів скарги та прийняття оскаржуваного рішення.
Щодо тверджень позивача про наявність в оскаржуваному рішенні недостовірної упередженої інформації на користь адвоката ОСОБА_2., то у відзиві зазначено, що дисциплінарна палата КДКА Одеської області ретельно дослідивши всі наявні матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , вказавши у рішенні мотиви для такої відмови. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, дисциплінарна палата КДКА Одеської області дослідила кожен аргумент, наведений скаржником та надала йому належну правову оцінку.
Як вказано у відзиві, однією із вимог є обов'язкове надання скаржником доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується його заява. У разі, коли такі докази надати неможливо, скаржник має обов'язково зазначити причини та висловити прохання до КДКА про їх витребування. Відсутність доказів наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку на підтвердження обставин, викладених у скарзі, а також не зазначення причин їх відсутності та прохання про витребування, є достатньою підставою для відмови у порушенні дисциплінарної справи. Таким чином, зазначено у відзиві, рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області не може ґрунтуватись виключно на трактуванні обставин викладених скаржником і його оцінці наданих доказів. Більш того, позивач посилається у позовній заяві на обставини, які не було ним наведено у скарзі на адвоката, відтак, такі обставини не підлягають дослідженню під час судового розгляду справи щодо оскарження рішення, прийнятого за результатом розгляду такої скарги.
З урахуванням наведеного, у відзиві зазначено, що позивачем не наведено жодного належного аргументу чи доказу, які б свідчили про невідповідність висновків дисциплінарної палати КДКА Одеської області обставинам справи, про будь-які порушення в процедурі розгляду, які б могли привести до ухвалення неправильного рішення й відповідно, порушити права скаржника
Зважаючи на вищевикладене, у відзиві представник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області за участі третьої особи адвоката ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.
17.04.2024 за вх.№ЕС/15552/24 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів разом із копією заяви адвоката ОСОБА_2. від 12.04.2024 (т. 1 а.с.214-217).
23.04.2024 до суду надійшло клопотання позивача (вхід.№ЕС/16472/24) про залишення відзиву без розгляду. 23.04.2024 за вх.№ЕС/15552/24 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.220-229).
26.01.2024 за вх.№ЕС/17110/24) від третьої особи до суду надійшла заява разом із додатками (т.2 а.с.8-61).
29.04.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання (вхід.№ЕС/16472/24 від 23.04.2024) позивача ОСОБА_1 .
29.04.2024 від позивача до суду надійшла заява разом із додатками (т.2 а.с.66-82).
30.04.2024 до суду надійшла заява третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі №420/8974/24 до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року по справі: №420/35932/23, від якого залежить вирішення справи.
02.05.2024 до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) позивача ОСОБА_1 (вхід.№ЕС/18055/24).
06.05.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача адвоката ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі №420/8974/24 до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі №420/35932/23 (вхід.№ЕС/17614/24 від 30.04.2024).
Станом на дату вирішення даної справи, інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
Судом встановлено, що адвокат ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ОД №003976, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 16 жовтня 2019 року.
29.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області із скаргою щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2 (т.1 а.с.48-52), в якій просив:
1. Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.9, п.13 «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» прийняти скаргу до розгляду та відкрити дисциплінарне провадження щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019).
2. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порушити дисциплінарну справу щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019).
3. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за неналежну поведінку та грубі порушення «Присяги адвоката» та «Правил Адвокатської етики» накласти на адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019) стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік.
4. Відповідно до п.47 «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» не порушувати його законного права та залучити як скаржника до розгляду справи про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_2.
Так, у скарзі було зазначено, що в Суворовському районному суді м.Одеси розглядається судова справа №522/1807/23, в якій адвокат ОСОБА_2. є відповідачем, адвокат ОСОБА_6. його представником.
У скарзі вказано, що 16.05.2023 адвокат ОСОБА_2. як відповідач по справі № 522/1807/23 надав до суду свій відзив на позов, де окрім своїх пояснень щодо позовної заяви, вказав адвоката ОСОБА_6. (Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №1585 від 30.10.2007) своїм представником, в той же час адвокат ОСОБА_6. також була представником адвоката ОСОБА_2. і по судовій справі 523/6257/22. 19.07.2023 адвокат ОСОБА_2. як відповідач по справі № 522/1807/23 надав до суду своє «Заперечення на заяву про зміну предмету позову». У своєму заперечені адвокат ОСОБА_2. окрім свого заперечення щодо зміни предмету позову, вказав адвоката ОСОБА_6. (Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №1585 від 30.10.2007) як свого представника по судовій справі. 19.07.2023 адвокат ОСОБА_2. як відповідач по справі № 522/1807/23 надав до суду свою «Заяву про попередній його розрахунок судових витрат», де зазначив суму у 15000 грн з надання йому правової допомоги від свого представника, яка буде стягнута з позивача за окремою його заявою після ухвалення рішення судом. 11.08.2023 до Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси по справі №522/1807/23 від 01.08.2023, в якій адвокат ОСОБА_6. була відповідно до вимог судочинства зазначена як представник відповідача ОСОБА_2. 18.08.2023 Одеський апеляційний суд ухвалив рішення про відкриття судового провадження за апеляційною скаргою від 11.08.2023 та у своєму рішенні допустив описку, вказавши адвоката ОСОБА_6. представником позивача ОСОБА_1 , а не так як насправді представником відповідача ОСОБА_2 . 05.09.2023 ОСОБА_1 була подана заява до Одеського апеляційного суду про виправлення описок у рішенні суду від 18.08.2023 щодо представництва адвоката ОСОБА_6. 20.09.2023 Одеський апеляційний суд увалив рішення про виправлення описок у рішенні суду від 18.08.2023 щодо представництва адвоката ОСОБА_6. 27.12.2023 при ознайомленні з матеріалами справи № 522/1807/23 ОСОБА_1 було встановлено, що 13.11.2023 адвокатом ОСОБА_6. була подана заява до Суворовського районного суду м. Одеси, де адвокат ОСОБА_6. вказує, що договори про надання правничої (правової допомоги) із громадянином ОСОБА_2 предметом яких є представництво інтересів ОСОБА_2 як відповідача по справі № 522/1807/23 - не укладались. Ордер на надання правничої допомоги - не виписувався.
Як зазначено у скарзі, виходячи з вище наведених фактів та наданих належних достовірних доказів, на підставі яких можна встановити факти та дійсні обставини викладеної інформації, є цілком встановлений факт усвідомленого введення в оману органів суду шляхом надання завідомо недостовірної інформації по справі №522/1807/23 адвокатом ОСОБА_2. щодо свого представництва та витрат на правову допомогу у сумі 15000 грн.
Позивач вважав, що в зазначеній неналежній поведінки адвоката ОСОБА_2, з усвідомленого введення в оману органів суду, вбачаються грубі ознаки порушення: «Присяги адвоката», «Правил адвокатської етики».
До вказаної скарги позивачем було, зокрема, додані: копія відзиву від 16.05.2023; копія заперечення від 19.07.2023; копія заяви від 19.07.2023; копія апеляційної скарги від 11.08.2023; копія ухвали суду від 18.08.2023; копія заяви від 05.09.2023; копія ухвали суду від 20.09.2023; копія ухвали суду від 08.11.2023; копія заяви від 13.11.2023; копія апеляційної скарги від 10.02.2023 з додатками; копія витягу з ЄРДР від 02.12.2023.
29.12.2023 в.о. голови дисциплінарної палати КДКВ Одеської області ОСОБА_5 складено доручення №822/0/4-23, яким уповноважено ОСОБА_3 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2. (а.с.39).
19.01.2024 ОСОБА_2 подано пояснення, в яких третьою особою вказано, що:
1. ОСОБА_1 було 2 рази відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно нього.
2. Останній продовжує зловживати правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, без достатніх підстав і використовує зазначене право як засіб тиску на нього.
3. Всі обставини у скарзі не пов'язані з його професійною діяльністю, заявник намагається вплинути на нього у справі, в якій він є відповідачем. Судова справа №522/1807/23 жодного відношення не має відносно здійснення адвокатської діяльності.
4. В його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а скарга до КДКА Одеської області є спробою зменшити розмір завданої йому моральної шкоди у справі 523/6257/22 за позовом ОСОБА_2 .
5. ОСОБА_1 постійно порушує його права, втручається у його професійну діяльність, особисте життя, погрожує та постійно завдає моральну шкоду ОСОБА_2 .
6.Згідно з рішенням КДКА Одеської області від 20 грудня 2022 року, ОСОБА_1 у розмові приблизно у травні 2022 з показовою поблажливістю зазначає, що взагалі більше може не брати слухавку і не домовлятися та чітко погрожує фізичною розправою: «Я тебе вскрою череп тогда». Аудіозапис зроблений ОСОБА_1 у травні 2022 спростовує твердження останнього про те, що він є жертва, адже останній поводиться самовпевнено та агресивно, маніпулює та підкреслює своє становище, що вказує на повну зневагу.
7.Звертає увагу, що згідно висновками експерта, ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 моральну шкоду, яку буде стягнуто з останнього на підставі відповідного рішення суду у справі 523/6257/22.
8. Вважає, що ОСОБА_1 більшу частину свого життя займається тільки тим, що приділяє йому увагу.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 просить відмовити в порушенні дисциплінарної справи за заявою ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку.
25.01.2024 позивачем було подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області відповідь на пояснення адвоката ОСОБА_2. (т.1 а.с.90-92).
25.01.2024 ОСОБА_2 було подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області додаткові пояснення (т.1 а.с.117), в яких вказано, що між ним та адвокатом ОСОБА_6 укладено договір про надання правової допомоги № 01.06.22 від 01.06.2022. На підставі п. 3,4.3 зазначеного договору, сторони можуть користуватися іншими правами та зобов'язані виконувати інші обов'язки, не передбачені даним договором. Протягом дії договору, ОСОБА_2 користувався послугами ОСОБА_6 на підставі зазначеного договору. ОСОБА_6 , особисто не брала участь у судових засіданнях по справі 522/1807/23, але виконувала інші обов'язки на підставі п. 3.4.3 договору про надання правової допомоги №01.06.22 від 01.06.2022. Адвокат ОСОБА_6 подала до суду заяву, в якій зазначила, що не представляє інтереси ОСОБА_2 та мала на увазі, що особисто не бере участь у судових засіданнях, також зазначена заява була подана після розірвання договору про надання правової допомоги №01.06.22 від 01.06.2022. ОСОБА_2 вказав, що надав до суду заяву по справі №522/1807/23 про попередній розрахунок судових витрат у розмірі 15000 гривень, але це є саме попередній розрахунок, який може бути збільшено, або зменшено протягом розгляду справи 522/1807/23. Додатково ОСОБА_2 звернув увагу, що у справі 522/1807/23 він є відповідачем, а справа 522/1807/23 взагалі не пов'язана з його професійною діяльністю.
12.02.2024 ОСОБА_2 було подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області додаткові пояснення на відповідь на пояснення ОСОБА_1 (т.1 а.с.118-119).
20.02.2024 Дисциплінарна палата КДКА Одеської області у складі: голови палати секретаря засідання ОСОБА_7 ОСОБА_8 , членів палати ОСОБА_5 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 розглянувши на засіданні дисциплінарної палати відомості, викладені у скарзі громадянина ОСОБА_1 у відношенні адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №003976 від 16.10.2019, видане Радою адвокатів Одеської області. рішення №30 від 16.10.2019), довідці члена дисциплінарної палати ОСОБА_3. тa матеріалів перевірки прийняла рішення 817/0/14-2/24 (провадження 817/23), яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №003976 від 16.10.2019, видане Радою адвокатів Одеської області, рішення №30 від 16.10.2019) у зв'язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (т.1 а.с.21-26).
У рішенні вказано, що з матеріалів перевірки, доводів скаржника, наданих ним документів, пояснень адвоката та наданих ним документів вбачається, що доводи гр.ОСОБА_1, зазначені у скарзі не свідчать про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, скаржником не надано достатніх доказів, які б підтверджували неналежну поведінку адвоката. Як встановлено в процесі розгляду справи дисциплінарною палатою КДКА Одеської області, ОСОБА_13 реалізовував свої права як учасника цивільної справи, будь-яких скарг від адвоката ОСОБА_6., яку було зазначено ОСОБА_14 в процесуальних документах в якості представника, до КДКА Одеської області не надходило. Крім того, обставини, викладені у скарзі, не пов'язані з професійною діяльністю ОСОБА_15 як адвоката та не можуть вважатись такими, що транслюють зневагу до адвокатської професій чи спрямовані на обмеження незалежності адвокатської професії честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Як зазначено у рішенні, з наведених у скарзі документів не вбачається порушення адвокатом ОСОБА_2. Правил адвокатської етики.
Вважаючи рішення Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 20.02.2024 провадження 817/23, реєстраційний номер 817/0/14-2/24, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019) протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.
В першу чергу суд зазначає, що згідно з ч.10 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Відповідно до п.4.2 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2017 №268, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія регіону безпосередньо та через повноваження кваліфікаційної та дисциплінарної палат комісії здійснює, зокрема, дисциплінарне провадження стосовно адвокатів.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 05 липня 2012 року № 5076-VI.
Згідно із п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Пунктом другим цієї ж норми передбачено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення вимог несумісності;
2) порушення присяги адвоката України;
3) порушення правил адвокатської етики;
4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;
6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Частиною другою статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до частин першої-третьої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів було розроблене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (з наступними змінами та доповненнями; далі - Положення).
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь (п.7 Положення).
Відповідно до п.12 Положення дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Згідно із п.24 Положення голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (п.25 Положення).
Згідно із п.25 Положення член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Як передбачено у п.30 Положення заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до п.31 Положення за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів.
У разі відкликання скарги заявником (скаржником) до прийняття рішення дисциплінарною палатою КДКА про порушення дисциплінарної справи, палата приймає протокольне рішення про залишення заяви (скарги) без розгляду.
Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (п.32 Положення).
Частиною першою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Частиною третьою даної статті визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення були, зокрема, твердження про те, що на думку відповідача обставини, викладені у скарзі, не пов'язані з професійною діяльністю ОСОБА_2 як адвоката та не можуть вважатись такими, що транслюють зневагу до адвокатської професій чи спрямовані на обмеження незалежності адвокатської професії честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Суд критично ставиться до доводів відповідача, викладених в оскаржуваному рішенні стосовно того, що під час розгляду справи № 522/1807/23 адвокат ОСОБА_2 діяв як фізична особа, а не адвокат, що виключає можливість його притягнення до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Згідно статті 2 Правил адвокатської етики дія Правил поширюється на:
- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;
- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;
- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;
- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.
Відповідно до абзаців 1-3 статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
З вищевикладеного вбачається, що фізична особа, яка представляє свої інтереси в суді, будучи адвокатом з діючим адвокатським свідоцтвом, зобов'язана не вчиняти дій, які негативно можуть відобразитись на її адвокатській професії, честі, гідності та діловій репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Також, з вищевикладеного вбачається, що Правила адвокатської етики поширюються на всіх адвокатів України, в тому числі на адвокатів, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку.
З огляду на вказане, у разі наявності у діях адвоката, який діяв як фізична особа під час розгляду справи, дисциплінарного проступку, суд не вбачає підстав для незастосування до нього Правил адвокатської етики.
В контексті виниклих спірних правовідносин суд зазначає, що під час прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи законодавець вимагає від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури лише встановлення в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, які у подальшому разом із іншими матеріалами дисциплінарної справи будуть предметом перевірки на засіданні дисциплінарної палати, за наслідками якого останньою приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
При цьому, достатність встановлення ознак дисциплінарного проступку на стадії прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи є виправданим, оскільки його метою є визначення вірогідності підстав причетності адвоката до вчинення дисциплінарного проступку, яка виправдовуватиме подальше дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
Варто зазначити, що саме по собі прийняття дисциплінарною палатою рішення про порушення дисциплінарного провадження не зумовлює автоматичне встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, відповідно, посилання позивача на відсутність складу дисциплінарного проступку є передчасними.
Іншими словами, порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів, відповідно, доводи позивача про відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку не є предметом оцінки на стадії порушення дисциплінарного провадження.
Вважаючи, що дії адвоката ОСОБА_2,, вчиненні ним під час розгляду судової справи № 522/1807/23, а також надані ним документи містять порушення правил адвокатської етики, що є достатньою підставою для порушення дисциплінарної справи, а відтак позивач має право для звернення із скаргою в порядку частини першої статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Розглядаючи дану адміністративну справу суд враховує, що у постановах від 04.10.2019 у справі №820/12154/15, від 05.10.2021 у справі №826/12840/16 Верховний Суд виклав правову позицію, зміст якої полягає у тому, що до порушення дисциплінарної справи КДКА проводить попередню перевірку скарги на предмет того, чи наведені в ній обставини, що вказують на наявність в поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим оцінка поведінки адвоката для цілей визначення того, чи вчинив адвокат дисциплінарний проступок, чи ні, цій стадії не притаманна.
Зокрема, Верховний Суд у вказаних постановах, аналізуючи стадії дисциплінарного провадження та повноваження КДКА на кожній з них, зазначив, що висновків про відсутність або про наявність ознак у діях адвоката дисциплінарного проступку, з прийняттям рішення про відмову у притягненні, або навпаки - про притягнення до дисциплінарної відповідальності із накладенням на адвоката дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна палата КДКА може дійти безпосередньо на стадії розгляду та вирішення дисциплінарної справи, після її порушення.
Зважаючи на вищевикладене, на підстави звернення позивача із скаргою до відповідача на дії адвоката ОСОБА_2 , а також враховуючи вищевикладені висновки Верховного суду, суд вважає, що рішення Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 20.02.2024 провадження 817/23, реєстраційний номер 817/0/14-2/24, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019) прийнято передчасно та без врахування того, що фізична особа, яка представляє свої інтереси в суді, будучи адвокатом з діючим адвокатським свідоцтвом, зобов'язана не вчиняти дій, які негативно можуть відобразитись на її адвокатській професії, честі, гідності та діловій репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, при прийнятті рішення по даній справі суд вважає за необхідне зазначити, що у поясненнях ОСОБА_2 наданих до відповідача під час розгляду скарги позивача він зазначив, що між ним та адвокатом ОСОБА_6 укладено договір про надання правової допомоги № 01.06.22 від 01.06.2022. На підставі п. 3,4.3 зазначеного договору, сторони можуть користуватися іншими правами та зобов'язані виконувати інші обов'язки, не передбачені даним договором. Протягом дії договору, ОСОБА_2 користувався послугами ОСОБА_6 на підставі зазначеного договору. ОСОБА_6 , особисто не брала участь у судових засіданнях по справі 522/1807/23, але виконувала інші обов'язки на підставі п. 3.4.3 договору про надання правової допомоги №01.06.22 від 01.06.2022. Адвокат ОСОБА_6 подала до суду заяву, в якій зазначила, що не представляє інтереси ОСОБА_2 та мала на увазі, що особисто не бере участь у судових засіданнях, також зазначена заява була подана після розірвання договору про надання правової допомоги №01.06.22 від 01.06.2022. ОСОБА_2 вказав, що надав до суду заяву по справі №522/1807/23 про попередній розрахунок судових витрат у розмірі 15000 гривень, але це є саме попередній розрахунок, який може бути збільшено, або зменшено протягом розгляду справи 522/1807/23.
Разом з цим, вже 12.04.2024 ОСОБА_2 на адресу адвоката ОСОБА_6 подав заяву (т.1 а.с.217) такого змісту:
«Повідомляю, що у процесуальних документах по справах №523/15397/22 та №522/1807/23, мною було помилково зазначено адвоката ОСОБА_6 в якості мого представника.
Я не звертався за юридичною допомогою до адвоката ОСОБА_6 та не обговорював із нею правову позицію по вищевказаним цивільним справам. Будь-які інші обов'язки на підставі п.3.4.3 Договору від 01.06.22 адвокат ОСОБА_6. по справам №523/15397/22, №522/1807/23 не виконувала. Адвокат ОСОБА_6. не була обізнана із тим, що я помилково вказав її своїм представником по справах №523/15397/22, №522/1807/23.
Визнаю, що інформація була помилково відображена саме у зв'язку з непорозумінням з моєї сторони».
Так, хоча заяву даного змісту відповідач і не міг брати до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, в той же час, її наявність підтверджує доводи суду про передчасність висновків відповідача про наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарного провадження щодо третьої особи.
У позові позивач як на підстав для скасування оскаржуваного рішення також покликається на порушення строку його направлення, що позбавило ОСОБА_1 протягом 22 днів права на його оскарження.
В той же час, суд зазначає, що предметом позову у даній справі не є дії щодо відповідача про порушення строку направлення рішення Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 20.02.2024 провадження 817/23, реєстраційний номер 817/0/14-2/24 на адресу позивача.
Дотримання визначених чинним законодавством процедур надсилання рішень за своєю суттю не впливаю на їх обґрунтованість та законність.
Отже, вказані доводи позивача суд відхиляє.
Крім того, у позові позивач покликається на те, що повноваження Виконуючого обов'язки ОСОБА_5 щодо вчинення дій від імені КДКА не підтверджені належним чином, надання ОСОБА_5 Доручення № 822/0/4-23 від 29.12.2023 є не законним та протиправним. ОСОБА_5 та на те, що рішення КДКА від 20.12.2024 провадження №817/23 підписано особою повноваження якої не підтверджено належним чином, що є не законним та протиправним.
Відповідно до п.2.2.4 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №268 голова дисциплінарної палати обирається з числа членів дисциплінарної палати на першому засіданні палати шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати. За рішенням палати може обиратися заступник голови палати, який має повноваження голови у його відсутності.
Суд зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження свої доводів про відсутність у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідних повноважень.
Отже, вказані доводи позивача суд відхиляє.
Щодо тверджень позивача про те, що Дорученням №822/0/4-23 від 29.12.2023 проведення перевірки відомостей викладених у скарзі від 29.12.2023 було доручено члену дисциплінарної ОСОБА_3 , який в свою чергу грубо порушив п.2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 26 «Положення», а саме у визначений термін 3 дні не надіслав рекомендованим відправленням Повідомлення вих. № 02/0/9-24 від 02.01.2024 адвокату відповідачу ОСОБА_2 , тим самим створив умови з не належного розгляду провадження № 817/23, та можливого уникнення адвоката ОСОБА_2 від відповідальності, а також на те, що у матеріалах провадження №817/23 за аркушем № 30 знаходиться Повідомлення вих. № 02/0/9-24 від 2024, в якому йдеться що член дисциплінарної палати ОСОБА_3 діє на підставі Доручення №794/0/4-24 від 29.12.2023, що не відповідає дійсності, суд зазначає таке.
Так, порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra- invalid). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 р. по справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden).
При цьому, суд також приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах № 826/5575/17, № 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності ("res judicata") та недопустимим.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
На переконання суду, технічна помилка реквізитах доручення та порушення строків надсилання повідомлення вих. № 02/0/9-24 від 02.01.2024 адвокату Відповідачу ОСОБА_2 , не робить рішення Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 20.02.2024 провадження 817/23, реєстраційний номер 817/0/14-2/24 автоматично неправомірним.
Щодо вимог позивача про зобов'язати Дисциплінарну Палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області відкрити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019) за скаргою від 29.12.2023, суд зазначає таке.
Так, приймаючи оскаржуване рішення відповідач фактично не надавав оцінку діям адвоката ОСОБА_2. як відповідача по справі №522/1807/23 на предмет дотримання ним Правил адвокатської етики.
Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду заяви, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.
Суд може прийняти рішення про зобов'язання органу владних повноважень прийняти певне рішення, в разі, якщо можливість прийняття єдиного альтернативного рішення виключена судом.
Суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції відповідача, до повноважень якого, зокрема, віднесено функції щодо прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи у разі наявності визначених законодавством підстав, та зобов'язувати відповідача прийняти те чи інше конкретне рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язати Дисциплінарну Палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області відкрити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019) за скаргою від 29.12.2023.
У рішенні від 21.09.2023 № 260/927/19 Верховний Суд зважаючи на встановлені порушення допущені дисциплінарним органом зобов'язав КДКА повторно розглянути скаргу щодо адвоката, що також є доцільним у справі, зважаючи на надане п. 10 ч. 2 ст.245 КАС України повноваження суду, а саме: суд при прийнятті рішення може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
В той же час, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Дисциплінарну Палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 29.12.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 90 КАС України, перевіривши наявні у справі докази вважає заявлені позовні вимоги та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов'язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Відповідно до статті 139 КАС України, підстави для розподілу удових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 20.02.2024 провадження 817/23, реєстраційний номер 817/0/14-2/24, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ОД№003976 від 16.10.2019).
Зобов'язати Дисциплінарну Палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 29.12.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Дисциплінарна Палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 23, кв. 1, 1а, код ЄДРПОУ 23861029).
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Олена СКУПІНСЬКА