Справа № 420/14010/24
29 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Відвічук Катерини Георгіївни, третя особа військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Відвічук Катерини Георгіївни, третя особа військова частина НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати дії старшого державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Відвічук К.Г. незаконними;
- зобов'язати старшого державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Відвічук К.Г. скасувати постанову про закриття виконавчого провадження від 13.04.2021 року та закрити виконавче провадження №73944662 від 01.05.2024 року, яке було відкрито на підставі виконавчого листа №420/18769/22 виданого 26.12.2023 Одеським окружним адміністративним судом, у зв'язку із тим, що рішення суду не було виконане в повному обсязі за період 01.03.2018 р. по 25.11.2022 р. включно;
- зобов'язати старшого державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Відвічук К.Г. прийняти міри стосовно Військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із невиконанням законних вимог державного виконавця та невиконанням рішення суду, виконання якого гарантується Конституцією України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження №73944662 від 01.05.2024 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/18769/22 боржником не виконано. Останнім не вжито заходів на виконання окремої ухвали щодо виконання рішення суду, а державним виконавцем не перевірено факт виконання рішення суду.
Таким чином оскаржувана постанова винесена передчасно та за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. За вказаних обставин позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що порушує його права, у зв'язку з чим остання підлягає скасуванню.
Ухвалою від 13.05.2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 20.05.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей ст.287 КАС України. Судове засідання призначено на 28.05.2024 року о 10:00 год. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Овідіопольський відділ державної виконавчої служби Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідач подав до суду відзив на позов (вх.№ ЕС/21420/24 від 27.05.2024 року), в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що у Відділі на виконанні перебувало ВП 73944662 з примусового виконання виконавчого листа 420/18769/22 виданого 26.12.2023 суддею Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.11.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року.
24.01.2024 року відповідно до ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам.
29.02.2024 року за вх..№1931/4 до Відділу надійшов лист №1042/302/27/211/ПС від 19.02.2024 року та довідка-розрахунок нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2017 року по 25.11.2022 року із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком, починаючи з «базового» місяця січня 2008 року та розрахунок доплати грошового забезпечення відповідно до рішення суду по справі № 420/18769/22 від 03.02.2023 року, платіжна інструкція №108 від 02.02.2024 року.
01.05.2024 року керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідач зазначає, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, у спосіб і в порядку визначеному ним, а тому правові підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Третя особа пояснень щодо позову не надала.
У судове засідання призначене на 28.05.2024 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення останнього повідомлялися належним чином.
За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/18769/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 25.11.2022 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 25.11.2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2017 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.09.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.11.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.11.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року.
Рішення суду набрало законної сили 14.08.2023 року.
26.12.2023 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №420/18769/22.
24.01.2024 року державним виконавцем Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Відвічук Катериною Георгіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 73944662. На виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» боржнику надано десять робочих днів для виконання рішення суду.
29.02.2024 року за вх.№1931/4 до Відділу надійшов лист №1042/302/27/211/ПС від 19.02.2024 року та довідка-розрахунок нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2017 року по 25.11.2022 року із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком, починаючи з «базового» місяця січня 2008 року та розрахунок доплати грошового забезпечення відповідно до рішення суду по справі №420/18769/22 від 03.02.2023 року, платіжна інструкція №108 від 02.02.2024 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі №420/18769/22 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст.383 КАС України - задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/18769/22 від 03 лютого 2023 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_4 до суду у 15-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/18769/22 від 03 лютого 2023 року відповідно до змісту його резолютивної частини.
01.05.2024 року старшим державним виконавцем відділу Відвічук К.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України
«Про виконавче провадження» №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), статтею 1 якого визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (п.1 ч.3, ч.4 ст.18 Закону №1404-VIII).
Статтею 39 Закону №1404-VIII закріплено підстави закінчення виконавчого провадження, однією з яких є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч.1 ст.39).
Частинами 1-3 статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Таким чином закінченню виконавчого провадження передує послідовне виконання наступних виконавчих дій, зокрема перевірка виконання рішення боржником.
Отже спірним у даному випадку є повнота заходів, вжитих державним виконавцем задля примусового виконання рішення суду на користь позивача, а також правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (п.10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п.22).
Отже, розглядаючи позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом №1404-VIII на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
По справі №826/14580/16 Верховний Суд дійшов висновку щодо безпідставності висновків судів попередніх інстанцій про те, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) є належними і достатніми заходами виконання судового рішення. У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що за наслідками прийняття постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 07.08.2019 року у справі №378/1033/17, від 04.09.2019 року у справі №286/1810/17, від 07.10.2020 року у справі №461/6978/19, від 25.11.2020 року у справі №554/10283/18, від 13.12.2021 року у справі №520/6495/2020, від 08.12.2022 року у справі 457/359/21.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що позивачем у справі №420/18769/22 оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень при виконанні судового рішення у даній справі в порядку встановленому ст. 383 КАС України.
При цьому, суд зазначає, що контроль та перевірка виконання судових рішень здійснюється судом, який ухвалив рішення відповідно до розділу ІV КАС України.
Приймаючи вказану ухвалу, суд дійшов висновку, що відповідач на виконання рішення суду про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.11.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року не вчинив дій щодо її належного перерахунку та виплати відповідно до вимог чинного законодавства України, що свідчить про неналежне виконання рішення суду.
В межах спірних правовідносин виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження не перевіривши факт його реального виконання і, відповідно, більше не вживав заходів примусового виконання.
Матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем законодавчих приписів, передбачених ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII.
Таким чином суд дійшов висновку наявність підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.05.2024 року.
Відповідно до положень ст.41 Закону №1404-VІІІ, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Враховуючи вищезазначене, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження тягне за собою обов'язок державного виконавця відновити не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення про скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених фактів суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 262, 241-246, 287 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Старшого державного виконавця Овідіопольського відділу Державної виконавчої служби Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Відвічук Катерини Георгіївни (вул. Портова, буд. 2, смт. Овідіополь, Одеський р-н., Одеська обл.), Овідіопольського відділу державної виконавчої служби Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Портова, буд. 2, смт. Овідіополь, Одеський р-н., Одеська обл., 67801, Код ЄДРПОУ 35038745), третя особа військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Овідіопольського відділу державної виконавчої служби Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження ВП№73944662 від 01.05.2024 року.
Стягнути з Овідіопольського відділу державної виконавчої служби Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Портова, буд. 2, смт. Овідіополь, Одеський р-н., Одеська обл., 67801, Код ЄДРПОУ 35038745) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Суддя Самойлюк Г.П.