Справа № 420/11595/24
про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періоди: з 01.09.1978 р. по 25.06.1981 р. навчання у Білгород-Дністровському педагогічному училищі; з 31.08.2005 р. по 30.09.2020 р. (по дату призначення пенсії за віком) на посаді викладача по хоровому класу та сольного співу Березівської музичної школи для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу періоди: з 01.09.1978 р. по 25.06.1981 р. навчання у Білгород-Дністровському педагогічному училищі; з 31.08.2005 р. по 30.09.2020 р. (по дату призначення пенсії за віком) на посаді викладача по хоровому класу та сольного співу Березівської музичної школи нарахувати та виплати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
Ухвалою від 19.04.2024 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подані відзиву на позовну заяву.
03.05.2024 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якій заявлено клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову, оскільки останній поданий з пропуском процесуального строку, який встановлений у ч.2 ст.122 КАС України. Вказує, що позивач вперше звернулася зі зверненням про нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій 07.12.2020 р., Головним управлінням 17.12.2020 р. надано відповідь із детальними роз'ясненнями всіх питань, порушених у зверненні. Тобто, позивач вже в кінці 2020 року знала про відсутність права на цю допомогу та причини не зарахування спірного періоду до спеціального стажу.
При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 р. у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 340/1019/19).
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
Судом встановлено, з 01.10.2020 р. позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вперше зі зверненням про нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій позивач звернулася до відповідача 07.12.2020 р., та з листа від 17.12.2020 р. дізналась про відсутність права на цю допомогу та причини не зарахування спірного періоду до спеціального стажу.
Тобто, про порушення своїх прав позивач дізналася наприкінці грудня 2020 року.
При цьому, ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою 15.04.2024 р., тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду за період, що передує цьому строку. Позивачем не подано до суду заяви про поновлення пропущеного строку з наведенням обставин на підтвердження поважності причин пропуску такого строку та не надано відповідних доказів.
Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З даної правової норми слідує, що залишенню позовної заяви без розгляду передує сукупність певних умов: встановлення судом факту пропуску строку звернення до суду після відкриття провадження у справі, не подання позивачем у встановлений судом строк заяви про поновлення пропущеного строку або не визнання судом поважними причин пропуску строку звернення до суду, які вказані у відповідній заяві.
Оскільки в даному випадку позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду, у зв'язку з чим судом не надавалася оцінка поважності причин його пропуску, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є передчасним, а тому не підлягає задоволенню.
В той же час, з огляду на викладене позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для подання до суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом та належним чином засвідчені документи на підтвердження вказаних у заяві обставин.
Керуючись ст.ст.122, 123, 244, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 420/11595/24 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко