Справа № 420/15344/24
27 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
про відшкодування шкоди, завданої державі,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати дії ОСОБА_1 протиправними щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 26704 грн. 55 коп. (двадцять шість тисяч сімсот чотири гривні 55 копійок);
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 26704 грн. 55 коп. (двадцять шість тисяч сімсот чотири гривні 55 копійок) по продовольчій службі, яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2015 року №1244.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим, позивачем, як суб'єктом владних повноважень не назначено дату та рік народження відповідача, як фізичної особи.
Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суд зауважує про відсутність в Єдиному державному демографічному реєстрі відомостей про позивача. Тому, оскільки позивачем не вказано дату/рік народження відповідача, у суду відсутні можливості звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач судовий збір не сплатив.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць складає 3028 грн.
З огляду на заявлені позивачем вимоги ставка судового збору становить 3028 грн. (1,5% від 5508,44 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позов позивачем подано систему “Електронний суд”, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (0,8 від 3028 грн.).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Як зазначає позивач в адміністративному позові під час проходження військової служби позивачем було завдано шкоди державі в особі військової частини НОМЕР_1 на суму 26704 грн. 55 коп., яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано накази командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2015 року №1244.
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 15.09.2015 № 200 позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини.
Відтак, на момент обізнаності позивача про завдання відповідачем майнової шкоди та звільнення відповідача зі служби було чинним Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 року (надалі Положення № 243/95-ВР), яке втратило чинність 31.10.2019 року, з дня набрання чинності Законом України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019 року №160-ІХ.
При цьому, суд зазначає, що Положення № 243/95-ВР не містить приписів, якими встановлювалися строки для звернення до суду з позовом про відшкодування заподіяної державі шкоди, а пункт 5 цього Положення містить лише граничні строки, які не можуть перевищувати строків позовної давності, та які стосуються притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, що не є тотожнім строку звернення до суду.
31.10.2019 року набрав чинності Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019 року № 160-ІХ ( далі - Закон № 160-ІХ), який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Вказаний закон не містить положень щодо поширення його дії у часі на правовідносини які виникли до набрання цим законом чинності.
Проте, суд вказує, що відповідно до ст.4 Закону №160-ІХ особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Вказана норма, як і норма Положення №243/95-ВР передбачає можливість притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, яка є видом юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку винної особи покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з її вини.
Згідно ст. 12 Закону №160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Тобто, зазначеними вище положеннями встановлено строк, протягом якого винна особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності, а не строк, протягом якого особа може звернутися до суду про стягнення матеріальної шкоди, що є різними поняттями та регулюється різними нормами матеріального та процесуального права відповідно.
Враховуючи наведені приписи, як Положення №243/95-ВР, так і Закону №160-ІХ, до спірних правовідносин має бути застосований строк звернення до суду, встановлений КАС України для звернення до суду суб'єкт владних повноважень.
Аналогічні висновки щодо застосування 3-місячного строку звернення до суду у справах щодо стягнення майнової шкоди викладені у постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №620/1720/20, від 28 січня 2021 року у справі №140/6315/20 та від 24 червня 2021 року у справі №420/4099/20.
Наразі, частиною другою статті 122 КАС України в чинній на момент звернення позивача до суду редакції передбачено тримісячний строк звернення до суду з позовом суб'єкта владних повноважень.
Станом на момент притягнення відповідача до матеріальної відповідальності та звільнення зі служби абзацом 2 ч.2 ст.99 КАС України передбачалося, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Зазначений строк позивачем пропущено.
Оскільки предметом стягнення у даній справі є матеріальна шкода, встановлена за результатами службового розслідування, про що видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2015 року №1244, вказане свідчить про те, що про порушення свого права позивач був обізнаний у липні 2015 року, або ж у вересні 2015 року, коли відповідач був звільнений зі служби (оскільки шкода згідно наказу від 16.07.2015 року №1244 відповідачем не відшкодовувалася), а до суду позивач звернувся з позовом лише у травні 2024 року, тобто поза межами встановленого КАС України станом на 2015 рік 6-місячного строку звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка вмотивована неналежним виконанням функціональних обов'язків попереднім начальником юридичної служби військової частини та введенням на території України воєнного стану, а тому просить визнати вказану обставину поважною причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивача, суд враховує наступне.
Обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
З огляду на вказане, суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану з 24.02.2022 року вплинуло на неспроможність військової частини НОМЕР_1 своєчасно звернутись до суду в межах строку на звернення до суду, передбаченого КАС України, а саме в період з вересня 2015 року по березень 2016 року (6 місяців з часу звільнення відповідача зі служби).
При цьому, суд зауважує, що наказ про результати службового розслідування виданий військовою частиною НОМЕР_1 16.07.2015 року, звільнено відповідача зі служби 15.09.2015 року, тобто задовго до введення воєнного стану.
Також доводи позивача про неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини своїх функціональних обов'язків суд до уваги не бере, оскільки це не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом:
- звернення до суду з заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з вказівкою інших поважних причин його пропуску;
- зазначення дати та року народження відповідача;
- надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Платiжні реквiзити для перерахування судового збору:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
Отримувач коштів: ГУК в ОД.обл./Київський р-н/22030101;
Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756;
Код отримувача: 37607526;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Відомча ознака: “ 84” Окружні адміністративні суди.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку звернення до суду з даним позовом.
Адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Андрухів