28 травня 2024 рокусправа № 380/451/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області (далі - відповідач 2), в якому просить
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 02.11.2023 №134650026140 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 06.07.1991 по 26.05.1993.
Ухвалою від 12.01.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Прип'ять Чорнобильського району Київської області, евакуйована 27 квітня 1986 року з 10-ти кілометрової зони відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС, має статус особи яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач звернулася 26.10.2023року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, на підставі ст. 56 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області прийняло рішення від 02.11.2023 № 134650026140, яким відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 років, на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», через відсутність необхідного страхового стажу 20 років. Відповідачем за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 дата заповнення 05.07.1991 року з 06.07.1991 року по 26.05.1993 року, оскільки запис завірено нечитабельною печаткою. Стверджує, що виявлений відповідачем недолік оформлення трудової книжки не може вважатися достатньою підставою для відмови позивачу для у врахуванні періоду 06.07.1991 року по 26.05.1993 року до загального трудового стажу, оскільки внесення записів до відомостей про особу до трудової книжки не здійснювалось позивачем.
Також зазначає, що згідно частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок. Позивач була евакуйована з 10-ти кілометрової зони відчуження 1986 році. Її статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 виданим 02.03.2009 року Запорізькою обласною державною адміністрацією. Таким чином стаж роботи необхідний для призначення пенсії позивачеві складає 15 років.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач 1 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-Х11 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Згідно пункту 2 статті 55 Закону № 796 особи, евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році, мають право на зниження пенсійного віку на 10 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише тим особам, які постійно проживали або постійно працювали в зазначеній зоні з моменту аварії до 31 липня 1986 року, незалежно від часу проживання або роботи в цей час. Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону № 1058 і Закону № 796. Умовою для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796 є наявність необхідного страхового стажу. Відповідно до статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу, зокрема, у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років. Отже, у 2023 році право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796 мають особи за наявності страхового стажу не менше 20 років. Стверджує, що загальний (страховий) стаж позивачки становить 12 років 11 місяців 14 днів.
Обчислення стажу є виключною компетенцією органів Пенсійного фонду, а тому підміна судом повноважень суб'єкта владних повноважень є втручанням в повноваження органів Пенсійного фонду. Наявність у позивачки дубліката посвідчення серія НОМЕР_2 “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”, виданого 02.03.2009, не є достатньою підставою для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796, оскільки Порядком 22-1 визначено вичерпний перелік документів, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Також зазначає, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 06.07.1991 по 26.05.1993 згідно записів № № 1 - 4 трудової книжки НОМЕР_1 , заповненої 05.07.1991, оскільки запис про звільнення з роботи у зв'язку з переведенням завірений нечитабельною печаткою.
Представник позивачки надіслав суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що виявлений відповідачем недолік оформлення трудової книжки не може вважатися достатньою підставою для відмови позивачці для не зарахування періоду 06.07.1991 року по 26.05.1993 року до загального трудового стажу, оскільки внесення записів до відомостей про особу до трудової книжки здійснювалось роботодавцем.
Також відповідно до пункту 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51, що діяв на час видачі дублікату, у разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним. Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: "Дублікат. Видано замість посвідчення серії... N ...". Таким чином, дублікат посвідчення серія НОМЕР_2 “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”, виданий 02.03.2009 року Запорізькою обласною державною адміністрацією підтверджує статус позивачки, як особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, ми надаємо копію довідки № 27581 виданої 05 вересня 1991 року виконавчим комітетом Київської обласної ради про те, що ОСОБА_1 станом на 26 квітня 1986 року фактично проживала і була приписана у АДРЕСА_1 і згідно встановленого порядку евакуйована 27 квітня 1986 року.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Позивач, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Прип'ять Чорнобильського району Київської області, евакуйована 27 квітня 1986 року з 10-ти кілометрової зони відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС, має статус особи яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проживала у м. Енергодарі Запорізької області. Із 04 жовтня 2022 року проживає у м. Львові взята на облік як внутрішньо переміщена особа.
Позивач звернулася 26.10.2023року до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, на підставі ст. 56 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі - Порядок 22-1), регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Постановою Пенсійного Фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесені зміни до Порядку 22-1 щодо застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до вказаної постанови за принципом екстериторіальності заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.10.2023 розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, яким 02.11.2023 прийнято рішення № 134650026140 про відмову у призначенні пенсії.
Рішення мотивоване наступним: «… Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 26.10.2023. Пенсійний вік, визначений ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058) - 60 років. Вік заявниці - 50 років 2 місяці 16 днів. Статтею 55 Закону №796-12 особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії за віком надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону № 1058 за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, евакуйовані з 10-ти кілометрової зони відчуження 1986 році зменшення пенсійного віку на 10 років. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ -20 років. Згідно наданих документів заявниця була евакуйована з м. Припять 27.04.1986. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років. Страховий стаж особи - 12 років 11 місяців 14 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: За наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 05.07.1991 з 06.07.1991 по 26.05.1993, оскільки запис завірено нечитабельною печаткою.
Додатковий коментар: За наданими документами право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону №796-12 заявниця не має, оскільки відсутній необхідний страховий стаж…».
Не погодившись із цим рішенням, позивачка звернулася до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні правові норми.
Із досліджених матеріалів справи, зокрема копії трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 05.07.1991, судом встановлено, що у ній містяться записи за номерами 1-4 де зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 06.07.1991 року прийнята укладчиком - упаковщиком в магазин № 11 , згодом переведена продавцем 3 категорії відділу «Кафетерій» магазину № 11, а 26.05.1993 року звільнена у зв'язку з переводом в ВО Запорізька АЕС» за п. 5 ст. 36 КзЗП України.
Суд зауважує, що неякісний відтиск печатки підприємства на записі про звільнення 26.05.1993 не спростовує факту трудової діяльності позивачки у наведений вище період, а лише є недоліком у заповненні трудової книжки підприємством.
Відтак суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
Також суд зауважує, що запис про трудову діяльність позивачки у спірний період стосується її роботи на ОРН Запорізької АЕС. Загальновідомим є той факт, що як на час звернення позивачки до пенсійного органу, так і на час розгляду справи Запорізька АЕС є окупованою військами російської федерації, відтак отримати будь-які уточнюючі довідки щодо вказаного періоду роботи позивачка не може.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
За таких обставин, відповідач протиправно не врахував до страхового стажу період роботи позивачки з 06.07.1991 по 26.05.1993.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позову у цій частині.
Щодо необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком позивачці, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058-IV).
Відповідно до ст. 26 Закону України №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: …. з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-Х11 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно пункту 2 статті 55 Закону № 796 особи, евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році, мають право на зниження пенсійного віку на 10 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише тим особам, які постійно проживали або постійно працювали в зазначеній зоні з моменту аварії до 31 липня 1986 року, незалежно від часу проживання або роботи в цей час.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок.
У спірному рішенні відповідач 2 зазначив: «… Вік заявниці - 50 років 2 місяці 16 днів. … Згідно наданих документів заявниця була евакуйована з м. Припять 27.04.1986. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років.».
Також судом встановлено, що позивач була евакуйована з 10-ти кілометрової зони відчуження 1986 році. Її статус особи, яка потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 виданим 02.03.2009 року Запорізькою обласною державною адміністрацією та копією довідки № 27581 виданої 05 вересня 1991 року виконавчим комітетом Київської обласної ради про те, що ОСОБА_1 станом на 26 квітня 1986 року фактично проживала і була приписана у АДРЕСА_1 і згідно встановленого порядку евакуйована 27 квітня 1986 року.
Із вказаних документів слідує, що позивачка має статус особи, яка потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.
Враховуючи наведені обставини та правові норми, суд приходить до висновку, що позивачка має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за умови наявності страхового стажу 15 років.
Суд відхиляє доводи відповідача 1 про необхідність наявності у позивачки страхового стажу 20 років, оскільки пряма норма частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як спеціальна, порівняно із ст. 26 Закону України №1058-IV, передбачає право на пенсію в повному розмірі жінок, віднесених до 2 категорій за умови стажу роботи, не меншого, ніж 15 років.
Також суд вважає помилковим твердження відповідача 1 про втручання суду у здійснення повноважень ПФУ при вирішення позовної вимоги про обчислення стажу, з наступних підстав.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Положеннями частини 2 статті 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає, що належним способом відновлення порушених прав позивачки у заявленому до розгляду спорі є зобов'язання головного управління Пенсійного фонду у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивачки періоду роботи з 06.07.1991 по 26.05.1993 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із урахуванням висновків суду.
Відтак суд задовольняє позов повністю.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 02.11.2023 №134650026140 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) період роботи з 06.07.1991 по 26.05.1993 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна