про повернення позовної заяви
29 травня 2024 року Київ № 320/24164/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» про визнання протиправними та скасування рішення і повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» 29.05.2024 звернулось до Київського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Положеннями частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною четвертою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
У відповідності до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
02.06.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України (Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані лише питання представництва. Водночас самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника), голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу тощо безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Ураховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших із переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.
Позовну заяву у справі № 320/24164/24 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» подано та підписано ОСОБА_1 як представником - директором позивача.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, належних і достатніх доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» чи доказів про наявність у вказаної особи права на вчинення дій в порядку самопредставництва до позовної заяви не додано, що суперечить приписам статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому долучена до позову виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформована станом на 07.02.2024, де містяться відомості про ОСОБА_3 , як керівника названого товариства, судом до уваги не приймається з огляду на її неактуальність станом на день звернення (подання) цього позову.
Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в його ухвалі від 20.05.2024 у справі № 815/251/16.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб'єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27.04.2021 у справі № 420/1819/21, від 31.05.2021 у справі № 140/16276/20.
Керуючись статтями 55, 59, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» про визнання протиправними та скасування рішення і повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.