29 травня 2024 року справа №320/11213/23
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Діски А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції України в Київській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 16 січня 2023 року №15 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вишгородського РУП ГУНП в Київській області» в частині накладення на позивача стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 20 січня 2023 року №14 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв?язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77 Закону України про «Про Національну поліцію»;
- поновити позивача на посаді командира роти №1 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 січня 2023 року до дати прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді, без утримання податків та інших обов?язкових платежів;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді командира роти №1 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскільки служба батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області проходить вахтовим методом у м. Чорнобиль, незважаючи на те, що 25.12.2022 припадав на неділю, позивач мав звичайний робочий день тривалістю 10 годин. 25.12.2022 близько 21.30 год. не перебував ані на службі, ані в наряді, ані в автопатрулі, інструктажів не проходив, в книзі нарядів не розписувався.
Крім того вказує, що не перебував в стані алкогольного сп'яніння, під час проведення огляду на стан сп'яніння не було роз'яснено порядок застосування відповідного технічного засобу, даних про те, що поліцейський який застосовував газоаналізатор «Драгер» має спеціальні знання матеріали справи не містять, будь-які відомості про залучення свідків відсутні. Також не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Крім того зазначав, що має захворювання серцево-судинної системи та приймав ліки, що містять спирт.
Позивач вважає обраний вид дисциплінарного стягнення неспівмірним проступку, а з огляду на той факт, що він не перебував на службі, застосовувати його взагалі не було підстав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що позивач був присутній під час проведення інструктажу та, відповідно до Розстановки сил та засобів відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області по відпрацюванню зони відчуження від 25.12.2022, перебував у складі автопатруля групи № 2 за маршрутом м. Чорнобиль, ЧАЕС, зона відчуження, час відпрацювання з 9.00 до 00.00. Результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно перебував на службі в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідач вважає, що ГУНП в Київській області було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування, при прийнятті оскаржуваного наказу було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків.
Позивач є старшим офіцером та обіймав керівну посаду, а тому повинен бути прикладом для підлеглих. Своєю поведінкою підірвав авторитет поліцейського, дискредитував звання офіцера, а тому застосоване покарання відповідає вчиненому проступку.
Позивач у поданій відповіді на відзив зазначає, що керівник ОСОБА_2 не міг у свій вихідний день затвердити Розстановку сил та засобів відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області та довести її зміст до відома працівників поліції. Вказана Розстановка не узгоджується з іншими документами, зокрема Журналом реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, Журналом інструктажу водіїв, фотознімком присутніх на інструктажі, Книгою нарядів.
У зв'язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/11213/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А.Б.
Ухвалою від 08.11.2023 суддею прийнято до провадження справу №320/11213/23, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначено судове засідання.
У судових засіданнях представник позивача та позивач заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06.05.2024, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.
Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 28.07.2001 проходив службу на різних посадах ГУ МВС України в Київській області, а з 07.11.2015 - ГУ НП в Київській області. З 26.02.2021 проходив службу на посаді командира роти № 1 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції, на підставі наказу від 26.02.2021 № 66 о/с (Т. а.с. 147-152).
Наказом Головного управління Національної поліції України в Київській області від 16 січня 2023 року №15 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вишгородського РУП ГУНП в Київській області» на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (Т. 1 а.с. 20).
Наказом Головного управління Національної поліції України в Київській області від 20 січня 2023 року №14 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв?язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77 Закону України про «Про Національну поліцію», з 24.01.2023 (Т. 1 а.с. 21).
Вважаючи протиправними вказані накази та своє звільнення з поліції, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону №580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно вимог ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону).
Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Як передбачено ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Таким чином, суд зазначає, що інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.
При цьому, у кореспонденції з ч.2 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", інститут Присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 19 Закону №580-VIII).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункти 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту).
Узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей є Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила етичної поведінки поліцейських). Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно вимог абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до абз. 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтями 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У висновку за результатами службового розслідування, у том числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Аналогічні положення закріплені і в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок).
Крім того вказаним Порядком передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Судом встановлено, що на підставі доповідної записки начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 26.12.2023 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників Вишгородського РУП ГУНП в Київській області (Т. 1 а.с. 116), наказом начальника ГУНП в Київській області від 09.01.2023 № 21 було призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію (Т. 1 а.с. 114-115).
13.01.2023 дисциплінарною комісією було складено висновок, який затверджено начальником ГУНП в Київській області (Т. 1 а.с. 107-113).
Так, згідно висновку службового розслідування було встановлено, що 25.12.2023 начальником ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області підполковником поліції ОСОБА_2 було проведено перевірку несення служби добовими нарядами відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області. Під час перевірки ОСОБА_2 було виявлено, крім іншого, що у стані алкогольного сп'яніння на службі перебуває командир роти № 2 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції майор поліції ОСОБА_1 , у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти відповідний тест. Відповідно до результатів огляду, ОСОБА_1 перебував на службі в стані алкогольного сп'яніння - 0,43 проміле алкоголю у парах видихуваного повітря.
Дисциплінарна комісія встановила, що ОСОБА_1 порушено службову дисципліну, вимоги ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 8 та п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», п. 1, 2 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абз. 1, 2 п. 1 та абз. 6 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у вживанні спиртних напоїв та перебуванні у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби.
Ті обставини, що позивач 25.12.2022 проходив освідування за допомогою газоаналізатора «Драгер», за наслідками якого встановлено позитивний результат алкоголю 0,43 проміле, а також, що позивач відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, позивачем у судовому засіданні не заперечувались. Крім того, вказані обставини підтверджуються даними відеозапису, у відповідності до яких ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер»; даними тестування на алкоголь спеціального технічного засобу «Драгер» з результатом тесту 0,43 проміле; даними акту перевірки на стан сп'яніння від 25.12.2023 з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» з результатом тесту 0,43 проміле (Т. 1 а.с. 118, 119, 178).
Згідно даних відеозапису проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (Т. 1 а.с. 178) огляд позивача на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» проводився 25.12.2022 з 22.52 год.
Позивач та представник позивача наполягали, що в час, коли відбувалось освідування, позивач не перебував ні в автопатрулі, ні в наряді, а тому висновки про перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння під час несення служби є хибними. Позивач вказував, що про залучення до автопатруля його не повідомляли, на інструктажі його не було, у відповідних журналах інструктажів він не розписувався.
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних рішень представник відповідача зазначав, що 25.12.2022 перед заступанням на службу інструктаж проводив відповідальний від керівництва ОСОБА_3 . На інструктажі був присутній ОСОБА_1 після інструктажу позивач виконував свої функціональні обов'язки на території обслуговування. Відповідно до Розстановки сил та засобів відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області по відпрацюванню зони відчуження від 25.12.2022, перебував у складі автопатруля групи № 2 за маршрутом м. Чорнобиль, ЧАЕС, зона відчуження, час відпрацювання з 9.00 до 00.00.
Оскільки спірним у даній справі є питання перебування позивача на службі 25.12.2022 під час проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння, та, у зв'язку з цим, правомірність звільнення позивача зі служби в поліції, суд зазначає наступне.
Позивач проходив службу у відділі поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції вахтовим методом та 25.12.2022 перебував на службі. Вказана обставина визнається та не оспорюється сторонами.
Відповідно до п. 2 розділу І Положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 24.07.2017 № 275 (далі - Положення № 275) вахта - періоди виконання робіт і міжзмінного відпочинку на об'єкті (ділянці).
Пунктом 3 Положення № 275 визначено, що робота вахтовим методом організовується за спеціальним режимом праці, впроваджується підсумований облік робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання.
Місцем роботи при вахтовому методі вважаються об'єкти (території), на яких здійснюється безпосередня трудова діяльність. Переміщення працівників, що перебувають на вахті, у зв'язку зі зміною місця дислокації об'єктів (території) не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника.
Періодом вахти вважається час виконання робіт та час міжзмінного відпочинку.
Згідно п. 2-4 розділу ІІІ Положення № 275 при вахтовому методі організації роботи робочий час і час відпочинку регламентуються графіками змінності, які за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації затверджуються керівником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом на весь обліковий період і доводяться до відома працівників не пізніше, ніж за місяць до введення їх у дію.
У графіках змінності передбачаються час початку та закінчення щоденної роботи (зміни), час перерви для відпочинку та харчування, час для щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також дні (години), потрібні для доставки працівників на вахту і назад.
Тривалість робочого дня при вахтовому режимі роботи не повинна перевищувати 10 годин.
Робота понад тривалість зміни, визначеної графіком змінності, допускається у випадках, передбачених статтею 62 КЗпП України, і вважається надурочною та оплачується згідно зі статтею 106 КЗпП України.
Період вахти не може перевищувати 16 календарних днів. У виняткових випадках на окремих об'єктах або при виконанні окремих робіт з дозволу уповноваженого органу управління та виборного органу первинної профспілкової організації період вахти може бути продовжено до одного місяця.
Вихідними днями для працівників, робота яких організована вахтовим методом, вважаються дні міжвахтового відпочинку.
Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку працівників з урахуванням обідньої перерви становить 14 годин. Дні міжвахтового відпочинку надаються відповідно до графіка змінності й можуть припадати на будь-які дні тижня (п. 12 розділу ІІІ Положення № 275).
Внутрішній розпорядок дня та графіки роботи працівників відділу поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції на 2022 рік затверджено наказом начальника ГУНП в Київській області № 53 від 14.01.2022 (Т. 2 а.с. 100-106).
Згідно вказаного наказу та додатків до нього, за графіком роботи працівників відділу 15х15 (16) на 2022 рік, позивач у грудні 2022 року мав працювати 13 днів підряд без вихідних, а 25.12.2022 мав працювати 10-годинний робочий день (Т.2 а.с. 103).
Як зазначає представник відповідача, вказаний графік роботи дотримується за умови, що поліцейський не залучений до складу наряду.
Так, позивач згідно наданої відповідачем Розстановки сил та засобів відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області по відпрацюванню зони відчуження від 25.12.2022, мав перебувати у складі автопатруля групи № 2 за маршрутом м. Чорнобиль, ЧАЕС, зона відчуження, час відпрацювання з 9.00 до 00.00. А тому позивач, за твердженням відповідача, мав перебувати цього дня до 00.00 год. на службі.
Організацію діяльності чергової служби в центральному органі управління поліції та його структурних підрозділах, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, органах поліції охорони як територіальних органах Національної поліції України, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - ГУНП), їх структурних підрозділах та територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП (далі - органи (підрозділи) поліції), закладах професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Національної поліції України (далі - заклади освіти) регламентує Інструкція з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2017 №440 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 9, 10 Інструкції оперативний черговий є старшим чергової зміни та добового наряду чергової служби й особисто відповідає за їх роботу.
Чергові чергової частини органів (підрозділів) поліції чи закладів освіти несуть службу в єдиному однострої, із службовим посвідченням, спеціальним жетоном і табельною вогнепальною зброєю.
Після проведення інструктажу добового наряду та нарядів поліції, які заступають на чергування, керівником (заступником керівника, уповноваженою від керівництва особою) та/або відповідальним по органу (підрозділу) поліції чи закладу освіти надається дозвіл оперативному черговому на видачу поліцейським у встановленому порядку вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, спецзасобів, засобів зв'язку та індивідуального захисту.
Згідно п. 1-9 розділу IV Інструкції роботу чергової частини ТВП організовує її безпосередній керівник (особа, яка виконує його обов'язки).
Старший інспектор - черговий (інспектор-черговий) чергової частини ТВП є старшим чергової зміни та добового наряду.
Для ефективності здійснення цілодобового контролю за забезпеченням захисту прав громадян, публічної безпеки і порядку в ТВП призначається відповідальний від керівництва ТВП (далі - відповідальний по ТВП).
Відповідальний по ТВП заступає на добове чергування в єдиному однострої, із службовим посвідченням, спеціальним жетоном і табельною вогнепальною зброєю.
Відповідальний по ТВП зобов'язаний:
1) прибути перед заступанням на чергування до чергової частини та ознайомитися з оперативною обстановкою, перевірити готовність чергової зміни, добового наряду та нарядів поліції ТВП, які залучаються до чергування, провести їх інструктаж;
2) перевірити наявність правових підстав доставлення до ТВП осіб, утримання їх у КЗ та при виявленні порушень їх прав, ужити невідкладних заходів щодо їх поновлення;
3) забезпечити організацію своєчасного розгляду обставин доставлення до ТВП осіб, які підозрюються в учиненні кримінальних правопорушень, та осіб, затриманих за вчинення адміністративних правопорушень;
4) перебувати в службовому приміщенні за місцем розташування ТВП, постійно бути на зв'язку із черговою частиною, виїжджати на місце подій та здійснювати перевірку організації несення служби нарядами поліції;
5) вносити через оперативного чергового за погодженням із керівником ТВП зміни в розстановку сил і засобів під час ускладнення оперативної обстановки;
6) виїжджати особисто на місце вчинення резонансного кримінального правопорушення чи надзвичайної події, інформація про які підлягає передачі до чергових частин вищого рівня та може викликати суспільний резонанс, для надання практичної допомоги, ліквідації наслідків надзвичайних подій;
7) забезпечувати контроль за своєчасним оперативним інформуванням чергових частин вищого рівня про вчиненні на території обслуговування резонансні кримінальні правопорушення чи надзвичайні події, інформація про які підлягає передачі в установленому порядку;
8) здійснювати вибіркові перевірки несення служби добовими нарядами та нарядами поліції в підпорядкованих підрозділах поліції.
Згідно п. 28 Інструкції після прибуття поліцейських, які заступають на чергування, черговий зобов'язаний:
1) вишикувати наряди поліції на інструктаж, перевірити згідно з розстановкою наявність усіх поліцейських;
2) з'ясувати їх стан здоров'я, а також обставини, що можуть завадити несенню служби;
3) ознайомити наряди поліції з орієнтуваннями, отриманою інформацією про вчинені кримінальні правопорушення, прикметами осіб, які розшукуються;
4) доповісти посадовій особі, яка проводить інструктаж, про готовність поліцейських до несення служби;
5) видати поліцейським вогнепальну зброю, боєприпаси до неї, засоби зв'язку, індивідуального захисту та спеціальні засоби після проведення інструктажу в установленому порядку, з дотриманням заходів безпеки при поводженні зі зброєю.
Відповідно до п.п. 13-14 Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2017 № 757 визначено, що перед виїздом службового транспортного засобу водії отримують у відповідальної за автотранспортну діяльність особи дорожній лист, проходять передрейсові медичний огляд та інструктаж, засвідчують їх проходження власним підписом у дорожньому листі та відповідних облікових журналах, подають закріплений транспортний засіб на огляд технічного стану відповідальною за автотранспортну діяльність особою, яка підтверджує його справність підписом у відповідному розділі дорожнього листа.
Про виявлені зовнішні пошкодження транспортних засобів перед виїздом або після їх повернення відповідальні за автотранспортну діяльність особи письмово доповідають безпосередньому керівництву.
Проходження водіями передрейсового інструктажу, який проводиться відповідальною за автотранспортну діяльність особою, фіксується в журналі обліку інструктажів водіїв (додаток 7) і підтверджується їх підписами у відповідних розділах цього журналу, в яких відображається передрейсовий (щоденний) і спеціальний (додатковий) інструктажі:
1) тема спеціального (додаткового) інструктажу в журналі зазначається у довільній формі, оскільки вказаний інструктаж пов'язаний з використанням службових транспортних засобів для виконання окремих конкретно визначених завдань (при зміні оперативної обстановки, погіршенні погодних умов, виїзді у відрядження за межі регіону тощо) або використанням транспортних засобів, щодо яких діють дозволи на позагаражне (позавідомче) зберігання;
2) тема передрейсового (щоденного) інструктажу позначається номером з окремо розробленої та затвердженої керівництвом органів поліції тематики, яка розробляється відповідно до основних положень ПДР в обсязі, необхідному для проведення передрейсового інструктажу водіїв з урахуванням пори року, умов і специфіки використання транспортних засобів в органах поліції відповідного регіону, та зберігається в журналах обліку інструктажів водіїв.
Отже, з аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що виконанню певного обов'язку, зокрема, несення служби поліцейським в добовому наряді чи в атвопатрулі передбачає певний комплекс дій як керівництва, так і співробітників, які безпосередньо несуть службу в наряді чи патрулі. Зокрема, такі працівники мають бути поінформовані про залучення їх до наряду чи патруля, проінструктовані, отримати зброю, а в разі перебування в автопатрулі - пройти передрейсовий інструктаж та бути допущеними до керування транспортним засобом.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , який станом на 25.12.2022 займав посаду начальника відділу поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції, пояснив суду, що того дня підлеглі повідомили, що сталася надзвичайна подія, оскільки співробітники вживають алкогольні напої. Його на роботі не було, оскільки це був його вихідний день. Коли приїхав на роботу не пам'ятає, пам'ятає, що не зранку, після обіду. Після приїзду до відділу поліції були зібрані всі наряди і перевірені на вживання алкогольних напоїв. Викликано всю денну зміну та тих, щодо яких була інформація, що вони були в стані алкогольного сп'яніння. Проведено освідування ОСОБА_1 за допомогою «Драгера», запропоновано пройти медичний огляд. Всі машини постійно виїжджали в автопатрулі. Кожного ранку свідок перевіряв книги інструктажів, чому не було занесено до журналу інструктажів про виїзд автомобіля Нива-Шевроле пояснити не може. Яким чином прибув до відділу ОСОБА_1 не бачив та не пам'ятає. Чи був в складі автопатруля ОСОБА_1 не пам'ятає, хоча згідно розстановки мав бути. Про перебування в автопатрулі відповідальний доводить усно цим особам, а також співробітники мають розписатися в книзі нарядів та інструктажів. Безпосередньо перед тим, як заступити в наряд проводяться інструктажі, отримується вогнепальна зброя. Якщо співробітник не пройшов інструктаж, він не може бути допущений до служби. Усі завчасно знають, хто заступає в наряд. Помічники чи заступник завчасно повідомляють особовий склад про участь у певному наряді, потім це все затверджується у розстановці. Вказав, що всі співробітники перебувають на службі в зоні відчуження всі 15 днів протягом вахти, незалежно від перебування в наряді. ОСОБА_1 працював за графіком з 8 до 20.
Варто зазначити, що показання вказаного свідка не містять достовірних даних на підтвердження чи спростування тієї обставини, що ОСОБА_1 25.12.2022 був в складі автопатруля.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 , пояснив, що 25.12.2022 він заступив відповідальним по всьому підрозділу, керівником відділу був ОСОБА_4 . Інструктаж проводить керівник, а в разі його відсутності - відповідальний. Керівника не було в зоні, тому ОСОБА_3 проводив інструктаж серед усього особового складу, який згідно книги нарядів заступав на службу, про що є фото та відео зйомка. ОСОБА_1 був на службі, проте на інструктажі не був, бо не заступав ні на які патрулі. Інструктаж свідок проводив не згідно розстановки, а згідно книги нарядів, де написано хто куди заступає. Розстановку від 25.12.2022 він не бачив і не знає навіть де вони зберігаються ці розстановки. Всі водії, які виїжджають в наряд інструктуються, після інструктажу отримують путівку, в яких записуються показники, зазначається, що допущено до керування транспортного засобу і тільки тоді автомобіль виїжджає. Автомобіль Нива-Шевроле 1052 не виїжджав в автопатрулі через відсутність палива.
Аналогічні пояснення ОСОБА_3 було надано і під час службового розслідування.
Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 25.12.2022 ввечері дізнався про розстановку та те, що мав бути в автопатрулі. Зазначив, що розстановка була, а автопатруля не було. Бувало, що їх записували в автопатруль, але вони не виїжджали. Сам свідок взагалі не виїжджав на автопатрулі.
Свідок ОСОБА_6 , який займає посаду заступника командира батальйону, та виконує функції заступника по кадрам, пояснив, що цього дня він не був відповідальним, але був на роботі. 25.12.2022 зранку ОСОБА_1 був на роботі в приміщенні, позивач був записаний в розстановці в якомусь патрулі, проте бачив його цілий день в приміщенні відділу поліції. Вказав, що 25.12.2022 не був присутній на інструктажі, оскільки не заступав в наряд. Які патрулі та на яких автомобілях переміщались того дня не бачив.
Отже, суд враховує, що вказані показання свідків узгоджуються з копіями книги нарядів за 25.12.2022, яка не містить підпису ОСОБА_1 , журналу інструктажів водіїв відділу поліції № 1 Вишгородського РУП, в якому відсутній запис про проходження ОСОБА_1 передрейсового інструктажу 25.12.2022 (Т. 1 а.с. 23-25) та журналу реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні зі зброєю, де також відсутній підпис про проходження інструктажу ОСОБА_1 (а.с. 26-27).
Крім того, як вбачається з дорожнього листа № 12/1052-5722 на грудень 2022 року та обліку роботи транспортного засобу Нива-Шевроле, номерний знак НОМЕР_1 , виїзд на вказаному автомобілі 25.12.2022 не здійснювався (Т.2 а.с. 176).
Вказані докази в своїй сукупності підтверджують ту обставину, що позивач 25.12.2022 не заступав в наряд в автопатруль.
Доказів того, що позивачу будь-яким чином доводилось про те, що він має бути в автопатрулі 25.12.2022 відповідачем не надано, матеріали справи таких не містять.
Проте, вказані обставини, про які позивач та ОСОБА_3 зазначали в ході проведення службового розслідування, як вбачається з висновків дисциплінарної комісії, не досліджувались, оцінки їм надано не було.
А тому, на думку суду, відповідач дійшов необґрунтованого та хибного висновку про вживання спиртних напоїв та перебування у стані алкогольного сп'яніння позивачем під час несення служби.
Отже, на переконання суду, відповідачем не доведено вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, у зв'язку з чим спірні накази відповідача є протиправними і підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на посаді командира роти № 1 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції з 25.01.2023 (24.01.2023 - день звільнення згідно з наказом відповідача від 20.01.2023 № 14-о/с).
Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п. 3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
За приписами абз. 3 п. 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до п. 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Оскільки позивача звільнено з 24.01.2023 для розрахунку середнього заробітку, має враховуватись розмір заробітної плати за листопад та грудень 2022 року.
Відповідач, обраховуючи середньомісячний заробіток позивача, зазначає, що у листопаді та грудні 2022 року ОСОБА_1 нараховувались та сплачувались одноразові виплати, які, у відповідності до п. 4 Порядку № 100, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати зокрема:
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (13 390,40 грн.);
- доплата особам, які працюють у зоні відчуження по 3 721,50 грн. щомісяця;
- індексація грошового забезпечення 2 753,40 грн та 2 842,36 грн.;
- додаткова винагорода 30 000,00 грн та 34225,76 грн., встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Отже, відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Київській області від №304 від 15.05.2024 середньомісячне грошове забезпечення позивача становить 15954 грн.
Проте, суд зазначає, що відповідно до вимог п.п.б п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Суд погоджується з відповідачем, що при обчисленні середньої заробітної плати не має враховуватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в сумі 13390,40 грн., виплачена позивачу у листопаді 2022 року.
Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 94 Закону № 580-VІII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Суд наголошує, що, згідно зі статтями 18, 19 Закону № 2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати.
З огляду на викладене, індексація є складовою грошового забезпечення позивача та має бути включена при обчисленні середньої заробітної плати.
Відповідно до п. 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260) до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» визначено, що особам, які постійно працюють, а також поліцейським, особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державного агентства з управління зоною відчуження, військовослужбовцям Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, які постійно виконують службові обов'язки у зоні відчуження, встановлюється доплата у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
Як вбачається з довідки про суми отриманого позивачем грошового забезпечення, позивачу нараховувалась та виплачувалась вказана доплата. Посилання відповідача на те, що така доплата не є постійною та залежить від фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, на думку суду, є необґрунтованою, оскільки позивач з 26.02.2021 проходив службу на посаді командира роти № 1 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції.
Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для включення при обчисленні середньої заробітної плати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (в редакції, яка діяла на момент звільнення позивача), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Вказана постанова, відповідно до п. 5, застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку №260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до відомостей про грошове забезпечення позивачу за період листопад-грудень 2022 року було виплачено додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 у розмірі 64225,76 грн (Т. 2 а.с. 124).
За таких обставин суд доходить висновку, що додаткова винагорода була призначена позивачу у відповідному розмірі, та він мав право на вказану виплату на день звільнення зі служби.
Відповідач зазначає, що додаткова винагорода не підлягає врахуванню під час визначення розміру середнього заробітку при звільненні, оскільки виплата, передбачена постановою КМУ №168 не носить постійний характер, є тимчасовою.
Суд з цього приводу зазначає, що структура п. 6 розділу ІІІ Порядку №260 чітко визначає, що поновлений на роботі поліцейський має право на отримання усіх видів грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, без уточнення який саме характер постійний чи ні мають таки виплати. Єдиною умовою для включення вказаної виплати до грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є наявність у особи права на її отримання на день звільнення.
Отже, сума середньомісячного заробітку позивача за листопад-грудень 2022 року складає 54586,26 грн. ((52428,9 + 56743,62)/2), а середньоденного - 1789,71 грн.
Судом встановлено, що кількість календарних днів за період вимушеного прогулу позивача за період з 25.01.2023 по 29.05.2024 становить 491 календарний день, а тому розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 878747,61 грн = (1789,71 грн (середньоденна заробітна плата) х 491 (календарних днів вимушеного прогулу позивача).
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Керуючись статті 371 КАС України, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в сумі 53691,3 грн допустити до негайного виконання.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції України в Київській області (01601, вул. Володимирська, 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108616) про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Київській області від 16 січня 2023 року №15 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вишгородського РУП ГУНП в Київській області» в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Київській області від 20 січня 2023 року №14 о/с «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77 Закону України про «Про Національну поліцію».
Поновити ОСОБА_1 на посаді командира роти №1 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 25.01.2023.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 січня 2023 року по 29 травня 2024 року в сумі 878747,61 грн (вісімсот сімдесят вісім тисяч сімсот сорок сім гривень 61 коп.).
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді командира роти №1 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції України в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в сумі 53691,30 грн (п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 30 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Діска А.Б.