29 травня 2024 року м. Київ № 320/46930/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
30 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач/ГУ ПФУ у Київській області), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Київській області щодо неприйняття рішення з розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 травня 2023 року про призначення пенсії за віком згідно з пунктом 5 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 травня 2023 року про призначення пенсії за віком згідно з пунктом 5 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням набутого страхового стажу 30 років 11 місяців 27 днів та пільгового стажу роботи дояркою 22 роки 11 місяців 14 днів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
21 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 11.05.2023 вона звернулася до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з пунктом 5 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 25.05.2023 відповідачем було надано довідку №1000-0217-8/78977 про те, що страховий стаж ОСОБА_1 станом на 11.05.2023 становить 23 роки 7 місяців 7 днів. Вік для виходу на пенсію - 63 роки.
Листом від 07.08.2023 за №29917-30581/К-03/8-2800/23 Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України повідомив позивачку про те, що за інформацією ГУ ПФУ у Київській області ОСОБА_1 11.05.2023. зверталась до Головного управління із заявою щодо попереднього розрахунку пенсії. Із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 не зверталась, а тому рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 не виносилось.
Позивач вважає, що її заява про призначення пенсії не була розглянута відповідачем безпідставно, чим було порушено її право на призначення пенсії, крім того, відповідачем безпідставно не зараховано стаж за відповідними записами у трудовій книжці колгоспника, в тому числі пільговий стаж роботи дояркою. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 відкрито провадження у справі №320/46930/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 05.01.2024 по справі №320/46930/23 доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ у Київській області 08.01.2023.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 .
11 травня 2023 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з пунктом 5 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25 травня 2023 року відповідачем було надано довідку №1000-0217-8/78977 про те, що страховий стаж ОСОБА_1 станом на 11.05.2023 становить 23 роки 7 місяців 7 днів. Вік для виходу на пенсію - 63 роки.
04 липня 2023 року представником позивача подано скаргу до Пенсійного фонду України.
Листом від 07.08.2023 за №29917-30581/К-03/8-2800/23 Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України повідомив позивачку про те, що за інформацією ГУ ПФУ у Київській області ОСОБА_1 11.05.2023. зверталась до Головного управління із заявою щодо попереднього розрахунку пенсії. Із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 не зверталась, а тому рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 не виносилось.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не розгляду її заяви від 11.05.2023 про призначення пенсії за віком протиправною звернулася до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон №1058) та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через веб-портал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно матеріалів справи, 11.05.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Київській області із заявою щодо призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду заяви відповідач протягом 10 днів після надходження останньої відповідного рішення по суті не прийнято. Натомість 25.05.2023 відповідач надав позивачці довідку №1000-0217-8/78977 про її страховий стаж.
Суд зазначає, що зміст поданої позивачем заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника.
Отже, зазначена довідка не може оцінюватись як належна правова відмова, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку, так як не визначено за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, і відповідне рішення таким органом не прийняте.
Суд наголошує, що відповідач на стадії прийняття від позивача документів мав з'ясувати повноту та правильність заповнення документів, що позивач подає для переведення на пенсію за віком, у тому числі наявність заяви відповідного зразка. При цьому відповідач у разі недостатності або неналежного оформлення документів, доданих до заяви про переведення на пенсію за віком, наділений повноваженням письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково.
Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про переведення на пенсію за віком чи про відмову, не зважаючи на надіслання заявнику листа, свідчить про те, що пенсійний фонд не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2020 року в справі № 229/4165/17.
Отже, жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача не приймалось, а оформлено довідку, яку позивачка сприйняла як відмову у зарахуванні до набутого страхового стажу 30 років 11 місяців 27 днів та пільгового стажу роботи дояркою 22 роки 11 місяців 14 днів. Проте, вказану довідку неможливо ототожнювати із рішенням суб'єкта владних повноважень про відмову щодо призначення пенсії за віком.
Тому, в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву із врахуванням набутого страхового стажу 30 років 11 місяців 27 днів та пільгового стажу роботи дояркою 22 роки 11 місяців 14 днів., необхідно відмовити.
З урахуванням відсутності відповідного рішення відносно позивача, суд не може надавати оцінку мотивам, викладеним відповідачем у довідці від 25.05.2023 №1000-0217-8/78977.
Частиною другої статті 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
У спірному випадку відповідач не вказав на недоліки поданої заяви, не забезпечив розгляд заяви позивача за принципом екстериторіальності, що також призвело до того, що рішення по суті заяви не прийнято.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірному випадку, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно вийти за межі заявлених позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання останнього повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії за віком від 11.05.2023, з врахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 30.08.2023 №ПН15534.
Оскільки спір виник внаслідок протиправного рішення ГУ ПФУ у Київській області, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нерозгляду у встановленому порядку заяви ОСОБА_1 від 11.05.2023 про призначенням пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.05.2023 про призначення пенсії за віком, з врахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.