29 травня 2024 року місто Київ № 320/358/24
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Адвокат Єрьоміна В.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/8263 від 26.09.2023 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/8263 від 26.09.2023 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує висновки Верховного Суду у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22, зазначаючи про протиправність відмови відповідачем здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі довідки станом на 05.03.2019.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України складено довідку № 11/8263 від 26.09.2023 про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі зазначеної довідки.
У відповідь на звернення представника позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 27.10.2023 повідомило про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 та від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 визнано протиправними та нечинними, зокрема, пункти 1, 2, 3 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45. Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у тому числі на підставі повторно виданих уповноваженими органами силових міністерств та відомств довідок з оновленим розміром грошового забезпечення, після дати набрання вказаними рішеннями суду законної сили не приймалося.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (Закон №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, саме Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
13.02.2008 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (Порядок №45)
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У пункті 5 Порядку №45 в редакції постанови №103 зазначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку №45 наявна форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Зокрема, зміни внесені постановою №103 до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними.
Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до Порядку №45 та до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей".
Суд у зазначеному рішенні вказав, що обмеження виплати пенсії, обчисленої особі згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладені обставини, на час виникнення спірних правовідносин, був відсутній будь-який нормативний акт, який би обмежував коло складових грошового забезпечення колишніх військовослужбовців для обчислення перерахованої пенсії, у порівнянні з статтею 43 Закону №2262-XII, позаяк відповідні норми Постанови №103 та Порядку №45 були визнані нечинними судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Суд зазначає, що вирішуючи спір у даній справі слід застосовувати безпосередньо частину четверту статті 63 Закону №2262-XII у взаємозв'язку із частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII, яка визначає, що пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування., а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Зокрема, до додаткових видів грошового забезпечення відносяться:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови №704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови №704).
Отже, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Велика Палата Верховного Суду в зразковій справі №160/8324/19, дійшла висновку, що право на перерахунок пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, встановлених Постановою №704 з урахуванням визнання судовим рішенням, яке набрало законної сили 05.03.2019 у справі №826/3858/18, протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, виникає з 05.03.2019.
Отже, право позивача на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, у заявлених спірних правовідносинах виникло саме з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
У розглядуваному спорі, позивачем заявлені вимоги про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України № 21/3/2-9/878-336 від 14.08.2023 з 01.01.2018 з урахуванням правових позицій, викладених у постанові від 11.08.2023 справа №380/103/22, предметом спору якої було, зокрема, визнання протиправними дій (бездіяльності) органу Пенсійного фонду України щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з 01.01.2018 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі цієї довідки з 01.01.2018.
Розглядаючи питання з якої дати необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, Верховний Суд у постанові від 11.08.2023 справа №380/103/22 навів висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 справа №520/2098/19 щодо зобов'язання відповідного органу видати довідку для перерахунку пенсії з 01.03.2018 відповідно до Постанови №704:
"Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту “законних очікувань” (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин."
На підставі наведеного, Верховний Суд у постанові від 11.08.2023 справа №380/103/22 дійшов висновку, що з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 справа №755/10947/17, де зазначено про необхідність застосування судами останньої правової позиції Великої Палати Верховного Суду, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тому перерахунок пенсії на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.
Зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 справа №520/2098/19 вбачається, що позивач оскаржував бездіяльність відповідного органу щодо відмови видати та направити до органу Пенсійного фонду України нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за формою, передбаченою додатком 2 до з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, визначених Постановою №704 та зобов'язання видати та направити нову довідку з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби; надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, премії.
Під час судового розгляду адміністративної справи №520/2098/19 судами установлено, що відповідно до Постанови №103 відповідним органом складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, станом на 01.03.2018 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. На підставі цієї довідки позивачу перераховано пенсію з 01.01.2018.
Суд констатує, що не зважаючи на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності застосування судами Закону №2262-ХІІ під час чинності пунктів 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 через їх протиправність (незалежно чи були скасовані ці норми судом), обставини справи є відмінними. Так, у справі №520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду розглядала питання неврахування у довідці станом на 01.03.2018, виданої на підставі Постанови №103, для перерахунку пенсії з 01.01.2018 усіх складових передбачених статтею 43 Закону №2262-ХІІ.
На відміну від наведених обставин, у розглядуваній адміністративній справі заявлено вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/8263 від 26.09.2023, виданої станом на 05.03.2019.
Тобто довідка Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/8263 від 26.09.2023 видана позивачу станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з 01.04.2019.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.06.020 в зразковій справі №160/8324/19, висловила правову позицію, що до моменту отримання належної довідки від відповідного уповноваженого органу в органу Пенсійного фонду України не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
У постанові Верховного Суду від 11.08.2023 справа №380/103/22 зазначено, що уповноваженим органом було сформовано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, на підставі якої суд зобов'язав перерахувати пенсію з 01.01.2018. Проте постанова не містить доводів щодо відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, водночас в цій постанові наголошується, що за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.01.2019 справа №755/10947/17, де зазначено, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Однак судом не встановлено, що Велика Палата Верховного Суду відступила від своїх висновків, що внаслідок визнання судом протиправними пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, перерахунок пенсії органом Пенсійного фонду України може бути здійснений лише на підставі належної довідки виданої відповідним уповноваженим органом. Позивачем не зазначено та не надано доказів видачі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (наприклад, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі №580/10202/23, від 30.05.2024 у справі №320/43900/23, від 14.05.2024 у справі №580/11155/23, від 20.05.2024 у справі №320/42586/23, від 24.05.2024 у справі №320/44061/24).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, відповідно в їх задоволенні суд відмовляє.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.