27.05.2024 Справа № 756/6101/24
Унікальний номер 756/6101/24
Провадження номер 3/756/2969/24
27 травня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С. розглянувши матеріали, які надійшли від Оболонського УП ГУ НП України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 234563 від 26 квітня 2024 року, того ж дня о 00.12 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало в умисних діях, а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути задана шкода психологічному здоров'ю. Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Правом на участь в судовому засіданні 27 травня 2024 року ОСОБА_1 не скористався, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, призначеному на 27 травня 2024 року, правопорушник не з'явився до суду, причини неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його скоєнні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на зазначене, суд на підставі ст. ст. 23, 33 КУпАП при призначенні покарання враховує характер вчинених правопорушень, відомості про особу правопорушника, відношення до скоєного і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, стягнення слід накласти, у вигляді штрафу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується письмовими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 234563 від 26 квітня 2024 року та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які знаходяться в матеріалах справи, який повідомив, що зі співмешканкою ОСОБА_2 виник конфлікт.
Частиною 1 статті 173-2 цього Кодексу передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюб між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумніву у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною нормою Закону.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненного адміністративного правопорушення, ступінь завданої шкоди, визнання вини та з огляду на відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33,40-1, ч. 1 ст. 173-2, 245, 280 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 грн. (сто сімдесят гривень нуль копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістесят копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.С. Шролик